Корреспонденты «НМ» решили пообщаться с женщинами, которые рискнули связать свою жизнь с формой и погонами. Мы поинтересовались: каково работать в окружении мужчин, не вредит ли профессиональный выбор личной жизни и влияет ли форма на сознание?
Оксана Білоус – заступник командира 7-ї роти 4-го батальйону. Вона — яскравий приклад, як дівчина завдяки своїм якостям та вмінням може обійняти високу посаду навіть у такій складній справі, як правоохоронна. З 2006 року чоловік Оксани служить в ОВС, та професія зацікавила не тільки його, а й дружину.
— Знаходячись у двох декретах, я не мала змоги піти в тоді ще міліцію, оскільки займалась вихованням двох синів, — розповідає Оксана. — Згодом, 2012-го, коли діти підросли, пішла працювати секретарем у Дніпродзежинське міське управління міліції. Коли 2015-го у ЗМІ анонсували відбір до патрульної поліції, я вирішила, що це мій шанс, та подала анкету. Надія на те, що я пройду відбір, була не надто велика, адже конкурс 12 людей на місце. Але я поставила собі за мету потрапити до лав патрульної поліції і мети досягла.
Оксана пройшла всі п’ять складних етапів відбору. До речі, її чоловік теж подав анкету до патрульної поліції і також пройшов відбір.
— Працювати з чоловіками мені легко, багато колег стали моїми друзями, адже на службі ми проводимо більшість часу, — розповідає жінка. — Наразі я обіймаю посаду заступника командира роти, 75 відсотків моїх підлеглих — чоловіки, з ними служити надійно.
Хоч я і жінка, знижок ніяких немає, адже на службі я в першу чергу офіцер, який склав присягу українському народові, і недооцінка ситуації може мати негативні наслідки. А от вдома я — мама, дружина, просто жінка. Іноді не вистачає часу на дітей та родину, але я знала, на що йду — професію обирала свідомо.
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
