Мусор в Днепре: переработать нельзя выбросить

Неабиякий резонанс у дніпрян викликала новина про те, що з 1 січня 2018 року нібито будуть введені штрафи за сміття. Чутка одразу почала обростати плітками та домислами.

Насправді, з початку року вступила в силу поправка до Закону «Про відходи», згідно з якою Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. А ось кого будуть штрафувати і за що, розповів заступник міського голови Михайло Лисенко:

— Поширена серед населення думка про те, що з 1 січня українці повинні сортувати сміття, не відповідає дійсності. В Україні на сьогодні цей обов’язок покладається на комунальні підприємства. Тобто ті, що займаються збиранням та утилізацією твердих побутових відходів, мають їх сортувати перед захороненням. Але, судячи із загального стану поводження із ТПВ в Україні, жодне місто до цього повноцінно не готове.

Зі сміттям справиться інвестор

У Дніпрі на першому етапі розподіл сміття відбуватиметься на сортуваль­ній лінії, яку за власний кошт збудує приватний інвестор. За словами Ми­хайла Лисенка, працювати вона почне вже у травні, її потужність забезпечить потреби міста у сортуванні відходів приблизно на 70 відсотків.

Аби докорінно змінити усталену систему поводження з ТПВ, у Дніпрі планують побудувати сучасний сміттє­переробний завод. Його потужність — 400 тис. тонн на рік — має забезпечити переробку всього побутового сміття, яке генерує місто, а це приблизно 250 тисяч тонн щороку. Конкурс інвесторів відбувся у грудні 2017-го. Перемож­цем стала компанія з Великої Британії. Проектні роботи розпочнуться в лю­тому після підписання інвестиційного договору. Будівництво заводу обій­деться приблизно у 60 мільйонів фун­тів стерлінгів та триватиме три роки. За умовами договору, після десяти років експлуатації підприємство стане комунальною власністю.

97 % образующихся твердых бытовых отходов поступает на свалки в странах бывшего Советского Союза, в США – 73 процента, в Великобритании – 90, в Германии – 70, в Швейцарии – 25, в Японии — около 30 процентов.

Потрібна конкуренція

У міськраді вважають, що ще один вагомий крок до вирішення проблеми – позбавити місто залежності від одно­го перевізника ТПВ. За словами заступ­ника міського голови Михайла Лисен­ка, незважаючи на вагому фінансову підтримку з бюджету міста, компанії «Дніпрокоммунтранс» ще й досі не вдалося належним чином налашту­вати свою роботу. Тому розглядається питання про створення профільного комунального підприємства із власним автопарком. Саме так сім років тому зробили у Берліні.

— Я жив півтора місяця в Японії та ви­вчав питання переробки твердих по­бутових відходів. У них досить хороші результати. На пропаганду сортування серед населення вони витратили 15 ро­ків та 1,5 мільярда єн, але визнають, що нічого не досягли. За досвідом Японії, єдиний варіант навчити людей сорту­вати сміття – починати прививати цю звичку у дитячих садочках та школах, – зазначив заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко.

Людина та сміття

У Дніпрі стартував конкурс дитячої творчості у жанрі арт-інсталя­цій «Людина та сміття», який цьогоріч проводять уперше. У рамках заходу учні дніпровських шкіл створюватимуть проекти арт-об’єктів із вторинної сировини із закликом про збереження довкілля.

— У квітні найкращі роботи представлять на виставці у парку Глоби. Переможців ми нагородимо грамотами та призами. У декількох кра­їнах Європи вже є подібні виставки, тому ми вирішили започаткувати таку і в нас, — розповіла методист методичного центру управління освіти Ірина Бойко.

У Дніпрі наразі вже тривають тенде­ри на придбання 29 сміттєвозів різної потужності та шести тисяч контейнерів для сміття. Конкурс з вивезення відхо­дів має відбутися у травні.

Виховуємо відповідальних

Модель відповідального ставлення до відходів та оточуючого середови­ща у розвинутих країнах виховували у громадян десятиліттями. І починали з дитинства.

Як саме це відбувається у Дніпрі, днями можна було дізнатися у школі №31. Тут учні вже не перший рік є ак­тивними учасниками екологічних за­ходів та конкурсів. Школа співпрацює з кількома екологічними організаціями. У закладі встановлені кілька баків для різного виду сміття, а також є музей рециклінгу.

Заступник директора школи №31 Наталія Шумська розповіла, що тутеш­ні школярі вже твердо знають — ба­тарейки, лампочки та термометри необхідно здавати до спеціальних переробних компаній:

— У нас стоять маленькі контейнери для батарейок. Тепер ще є і для пластику, який діти можуть приносити з дому. Ми будемо його ущільнювати та здавати до спеці­альних пунктів. Гроші можна буде ви­трати на потреби школи.

А ось мама одного з учнів Надія Піскарьова за власної ініціативи навчає дітей виготовляти корисні та краси­ві речі з вторинної сировини:

—  Те, що зроблено власноруч, цінується наба­гато більше за речі, виготовлені на виробництві. Дитина, яка займається ручною працею, розкривається, вкла­дає частинку себе у те, що робить. Ми обрали вторинну сировину, адже це матеріали, які забруднюють природу. А ми даємо їм друге життя.

Наприклад, на уроках праці діти із використаних пластикових пляшок роблять вази для квітів. А із поліетиле­нових пакунків, за словами школярки Каті, плетуть іграшки:

— Це те саме, що і з нитками. Пакети ми ріжемо на довгі стрічки, скручуємо та в’яжемо. Мене навчила бабуся. Вдома вже є кілька та­ких виробів. Мені подобається.

120 млрд. долл. — объем рынка муниципальных отходов в развивающихся странах, включая Украину.

За словами методиста методич­ного центру управління освіти Тетяни Денисенкової, педагоги сподіваються, що їм вдасться навчити дітей активній екологічній позиції, а через них впли­нути на дорослих:

— Ми живемо у ве­ликому промисловому місті, тому не маємо права не розуміти його еколо­гічного стану. Ми працюємо над тим, щоб спрямовувати роботу вчителів з дітьми у бік розвитку у них активної екологічної позиції. Коли діти при­вчаються сортувати сміття, то вони вимагають цього і від батьків. Дорос­лим соромно, якщо дитина робить їм зауваження.