Канікули вже закінчуються, і кореспонденти «НМ» радять дітям та їхнім батькам звернути увагу на три кращі прем’єри, які ще можна подивитися, бо вони залишаться в репертуарі театрів і після святкових днів.
Насамперед це «Жив собі пес» в академічному театрі ім. Шевченка.
Це за жанром мюзикл, але по суті це справжня опера для дітей, яку із задоволенням послухають та подивляться й дорослі. Текст за мотивами української казки написав Петро Мага, а мелодійну музику з використанням народних пісень – Володимир Назаров, талантом якого ми вже захоплювалися у мюзиклі «Скрипаль на даху». Тут він також не тільки композитор, а й режисер-постановник. Чудова, казкова робота сценографа Ольги Іванової, в якій все чарує: рухлива декорація — велика сільська вулиця півмісяцем, де хочеться розглядати кожну хатку з дверями і хвіртками, і тини навколо них, і церкву з банями – кожна дрібнота зроблена, як справжня. А костюми Вовка та песика Бровка дають уявлення не тільки про самих звірів, а й про їхні характери та нелегку долю. Актори Ігор Томілін (Вовк) та дебютант у цьому театрі Олександр Поздняков (Бровко) грають щиро, співають добре, і їм віриш, що звірі бувають благородніші за людей, бо пам’ятають добро і приходять один одному на допомогу.
Та люди цього села – теж справжні, живі, дуже голосисті, за ними цікаво спостерігати. І помилки свої вони зрештою усвідомлюють та раді виправити.
Академічний Театр драми і комедії показав малечі Чудо-Юдо (Валерій Зубчик), якого вона однак зовсім не злякалась, хоч у нього був чудернацький вигляд і колір (художник Сергій Зубець).
Та з’явилося це Чудо спочатку перед ялинкою, разом з Дідом Морозом та Снігуркою, пустувало та бешкетувало, як неслухняне маля, тож його вже ніхто і не боявся. А на сцені у виставі «Чудо-Юдо в подводном царстве» (за мотивами В.Жуковського) і поготів. Бо всі вірили, що такий гарний і добрий хлопець, як рибацький син Андрій-Юрій Захаров та дуже ніжна красуня Варвара-Вікторія Чепурна, дочка отого Чуда, обов’язково переможуть і будуть закохані разом. Поставлена казочка вигадливо і з гумором Олександром Голубенком.
І врешті на третю прем’єру «Хто подолає Дракона?» за п’єсою польського драматурга Мацея Войтишка запросив академічний Молодіжний театр. Ставив її молодий режисер із Запоріжжя Денис Астаф’єв, а сценограф – Олена Бас-Простенко. Цьому театрові пощастило мати свого композитора Геннадія Гордельянова. Ось і цей мюзикл прикрашає його мелодійна музика. Лище чотири актори зуміли розіграти перед нами велике дійство, тримаючи глядачів у напрузі, адже голос з темної печери час від часу нагадував, скільки хвилин залишилось до поїдання такої тендітної і беззахисної королівни Палянички (Ірина Галютіна) жахливим Драконом. Різні лицарі пробували захистити Паляничку, та недаремно режисер дав усі ці ролі – і Ковбоя, і Самурая, і Богатиря одному актору – Ігорю Тітову, який, майстерно перевтілюючись зовнішньо, показав, що усі вони нічого не варті. А врятувати дівчину може тільки люблячий Паж-Андрій Зіньківський, що підказала йому чарівниця –Ірина Антонова.
Сам зловісний Дракон, коли наприкінці появився на сцені, нікого не налякав, бо дуже нагадував веселу і яскраву китайську карнавальну іграшку з маленькими крильцями.
І знову ми переконалися, що чия відвага, того й перевага. Відважними ж нас робить любляче серце.
Тетяна АБРАМОВА
Категория: Архив, Новости Днепра, Новости Культуры Днепра
Метки: детские спектакли, каникулы
