Site icon Наше Місто

Голівуду «Кіборги» й не снились

Голівуду «Кіборги» й не снились. Новости Днепр

У Дніпрі за фільм «Кіборги» глядачі присвоїли відомому актору, режисеру і телеведучому Ахтему Сеїтаблаєву почесне звання лікаря душі…

Бажаючих побачити нову творчу роботу Ахтема не змогли вмістити навіть п’ять залів «Міст-кіно». Серед почесних гостей – учасники АТО, волонтери, капелан Дмитро Поворотний, консультант фільму і прототип одного з героїв Кирило Недря.

Кіно, народжене в АТО

Особисто я йшла на перегляд з великим внутрішнім острахом. На передовій в АТО відслужили два брати. Вдома вони практично не говорять про війну, про все розповідають їх очі та рання сивина на скронях… Про те, що в кінозалі буде жарко, стало зрозумілим і з афіші, і з прес-конференції авторів фільму. Але ж і не дивитися не можна! Бо треба хоч на мить зануритись у реальність, щоб уявити крихкий солдатський місток між життям і смертю.

Зізнаюсь чесно, як не старалась, втриматись від сліз не змогла. Та картати себе за слабкість довго не довелось. З одного боку тихо втирав сльози хлопчина років сімнадцяти, з іншого вже літній чоловік. Рядом вище і нижче та ж картина. І в мить, коли снайпер обірвав життя «Серпня» під час розмови з донечкою, я зрозуміла, що всі ми, такі різні за віком і поглядами, однаково відчули себе частиною аеропорту. А ще подумалось, що завдяки нашим воїнам, волонтерам і творчій команді режисера Ахтема Сеїтаблаєва аеропорт став не лише символом мужності та сили духу, а й мірилом особистого вкладу у розбудову держави кожного з нас.

— Ідея зняти фільм виникла під час програми «Хоробрі серця» на телеканалі 1+1, присвяченої тим, кого називають кіборгами, — говорить Ахтем. — Коли я, як ведучий, почув їхні історії, познайомився особисто, серцем відчув, настільки це потрібно. У вируючому котлі Донецького аеропорту варилися люди різних соціальних верств, протилежних характерів, що говорили різними мовами, але які мали одну спільну мету – захистити свою країну від агресора. І хоча без загибелі не обійшлось, ми прагнули створити відчуття переможців, а не жертв, тому й говоримо про народження, а не загибель нових людей у новій країні.

Два роки тому Ахтем сам виконав одну з ролей у першій картині про російську агресію «Гвардія». Вся суть «гвардійської» місії була відлита в бронзі реплікою Олексія Горбунова: «Ось і виросли нові герої!» Ця фраза, на мій погляд, стала лейтмотивом і нової стрічки.

Мир посеред війни

Сценариста фільму Наталію Ворожбит консультували бійці Андрій Шараскін, Євген Жуков, Олександр Трепак. Вона надихалася подвигами Євгенія Межевікіна, Кирила Недрі… І на знімальному майданчику завжди хтось із них був присутній.

— Наші «кіборги» — це живі люди, — говорить сценарист. — У них є страхи, переживання, трапляються зриви, вони плачуть, випивають, лаються і навіть порушують накази. А в перервах між боями в солдатів виникають ідеологічні суперечки. У них різне уявлення про минуле і майбутнє України, але всі вони готові віддати за неї життя.

Особливо вражає образ бійця з позивним «Мажор». Він із заможної родини, талановитий музикант, лауреат міжнародних конкурсів. Коли отримав повістку, батьки вирішили його відправити за кордон. Потайки від рідних хлопець втік з одного аеропорту, щоб потрапити в інший… На війні юнак виховується як людина і чоловік, який будує майбутнє України. Це зародження миру серед війни.

Автори фільму говорять, що коли підполковник Андрій Гречанов з позивним «Рахман», кого часто називають кіборгом номер один за чотири заходи в аеропорт, присів, закурив і сказав, що ніби п’ятий раз туди зайшов, вони зрозуміли, що все роблять правильно.

Російські «туристи» і «Мить» Вакарчука

Голівуд відпочиває! Бо знімати за смішні, по суті, гроші таке дороге кіно голівудські режисери та актори точно б не взялися. Бюджет «Кіборгів» склав близько 48 мільйонів гривень. У американській кіноіндустрії це б коштувало вдвічі більше. У доларах!

Та й в самому фільмі немає великої кількості батальних сцен а-ля «Спасіння рядового Райана», хоча камера, що тремтить, та земля на об’єктиві дають однозначну алюзію на творіння Спілберга. Знята в трьох-чотирьох основних замкнутих локаціях, стрічка не намагається вразити масштабністю. Натомість вона рухає фокус у протилежному напрямку та провокує глядача зазирнути в себе, щоб зрозуміти, чому він любить Україну і через що готовий захищати її зі зброєю в руках.

А чого варта робота Сеїтаблаєва з відтворення образу ворога. Російські «туристи» разом з донбаськими сепаратистами – це не карикатурні німці, яких малювали в радянських і нерідко американських фільмах про війну. Противник ідеологічно підкований та вмотивований. Протистояти йому нелегко. Перемогти такого – за честь.

Особливої зворушливості «Кіборгам» додає те, що саундтреком до фільму стала пісня «Мить» Святослава Вакарчука, написана після розмови з бійцем, якому ампутували обидві ноги. Вакарчука вразила сила духу і впевненість, з якою солдат уже незабаром крокував на протезах…

Позивний – Людина!

Про те, наскільки «Кіборги» вразили дніпрян, свідчили не лише сльози та відгуки. Після прем’єри глядачі не відпускали акторів та режисера більше години – за автографом і фото на пам’ять вишикувалась величезна черга.

— Я люблю бувати у вас, радію з того, що ваше місто стало одним із перших, де ми презентували «Кіборгів», — наголосив Ахтем. – Дніпряни – люди неординарні, героїчні, тож вкотре дякую бійцям, волонтерам, медикам, небайдужим городянам за внесок у захист країни. На таких людях вона тримається. Дуже приємно тиснути їхні мужні руки, дивитися у небайдужі очі. А ще мене вразив подарунок — світлина фотографа-атовця Олександра Шульмана. Спасибі йому за виставку, яка допомогла перейнятися атмосферою фільму. Дякую дніпрянам за такий аншлаг!

«Я був кожним і з кожним на екрані. Впізнавав Саню, Серьогу, Жеку…»

Про те, що відбувалося у Донецькому аеропорту, Кирило Недря знає не зі слів та кіно. Боєць з позивним «Доцент» обороняв його з 4 серпня по 4 жовтня 2014 року, доки не дістав тяжку контузію. Згодом викладач Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ став консультантом та прототипом одного з героїв фільму.

— Я постійно переносився туди, чув голоси, як розмірений звук розрізає повітря снарядами арти, — поділився враженнями Кирило. – Плече відчувало відбій автомата, а ніс вловлював гар і сморід дірявої коробки під назвою термінал. Емоції стримував, бо вони в бою — синонім смерті. А я знову там був, прожив життя і смерть персонажа, в якому частково втілений сам… Година п’ятдесят хвилин пролетіли, як пролітали щодоби там. Я був кожним і з кожним на екрані… Цікаво спостерігати за реакцією цивільних. Вони практично весь фільм мовчали, лише іноді схлипували, а потім, на виході, дякуючи, утикались мокрим обличчям у мій кітель. Спасибі кожному, хто зважився прожити дві години в терміналі. Аеропорт наш, котики! Він у кожного в душі як частина цілого під назвою Україна!

Фільм про кожного з нас

— На Дніпропетровщині ми особливо гостро відчуваємо війну, тому що вона практично поруч з нами — лікарі рятують поранених, жителі відправляють на передову допомогу. Тому фільм нам дуже близький: він про нас з вами, про наших захисників — хлопців з надлюдськими здібностями, яких по праву прозвали «кіборгами», — сказав заступник голови облдержадміністрації Володимир Юрченко.

«Фільм на одному диханні, не відпускає ні на секунду. Всі сцени, діалоги залишають глибокий слід в пам’яті, в переживаннях, в думках. З останнього кадру і до останнього титру весь зал стоячи аплодував, багато хто плакав, багато просто мовчали. Почуття гордості за наших бійців, болю за загиблими і ненависті до ворога. Все поєдналося. Це варто того, щоб подивитися. І повірте — попкорн вам там не потрібний», — написав у Фейсбуці дніпрянин Alexey Starchenko.

Довіка «НМ»

7 грудня «Кіборги» виходять у широкий прокат. Його можна подивитись у всіх кінотеатрах Дніпра.

5 гривень з кожного проданого квитка направлять на допомогу сім’ям загиблих «кіборгів».

32 українських фільми профінансувало Держкіно. Глядачі вже змогли оцінити «Чужу молитву», «Мир вашому дому», «Гіркі жнива», «Червоний», «Сторожову заставу».

48 мільйонів склав бюджет фільму «Кіборги», половину з яких надала держава.

 

Юлія БАБЕНКО, фото автора.

Категория: Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра, Особое мнение

Метки: , ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також:

Exit mobile version