15 вересня 1928 року британський бактеріолог Олександр Флемінг отримав пеніцилін із з цвілевих грибів. Однак він – не перший, хто відкрив антибактеріальні властивості цієї речовини.
Існує легенда, що у XIX столітті італієць Вінченцо Тиберіо, живучи в невеликому містечку, помітив дивні властивості місцевого колодязя. Щоразу, коли його чистили, в околицях розповсюджувалася дизентерія. Він зрозумів: у колодязі знаходиться щось, що вбиває бактерії у воді. Виявилося, що це пліснява. Однак Тиберіо не довів свої дослідження до кінця.
А ось інша, вже підтверджена історія. У 1897 році французький військовий лікар Ернест Дюшен помітив, що арабські хлопчики-конюхи обробляють натерті рани на спинах коней пліснявою, яку знімають з іще вогких сідел. Дюшен випробував її на морських свинках, заражених тифом, і отримав позитивний результат. 23-річний учений написав докторську дисертацію та пропонував продовжити роботу, однак його відкриття не помітили.
Олександр Флемінг досліджував бактерії стафілококу. У 1928 році, лишивши чашки Петрі з бактеріями без нагляду на кілька днів, він виявив на одній із них колонію пліснявих грибів. Клітини бактерій навколо плісняви руйнувалися, а тому ставали прозорими. Флемінг першим виділив речовину, яка вбивала бактерії – пеніцилін.
Сам учений не побачив у своєму відкритті великої перспективи. Однак наближалася війна, і двоє інших дослідників, Говард Флорі та Ернст Борис Чейн, продовжили його роботу та зробили усе, щоб навчитися застосовувати пеніцилін для боротьби з бактеріальними хворобами. У 1941 році вилікували першого пацієнта. Під час війни відкриття виявилося незамінним – солдати з гнійними ранами тепер не гинули, а одужували й поверталися до боротьби.
У 1945 році Флемінг, Флорі та Чейні отримали Нобелівську премію.
Анна Заікіна
Категория: Архив, Новости Днепра, Новости здоровья Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
