На російських та – рідше – українських інтернет-ресурсах згадується свято з доволі гучною назвою: Всесвітній день знищення військової іграшки. У зв’язку з прикметною датою 7 вересня з’являються колонки про вплив іграшкових танків і автоматів на дітей, коментарі психологів та репортажі з дитячих магазинів. Але… лише на російських та – рідше – українських ресурсах. Виникає питання: чи знає світ про всесвітнє свято?
Ідея Всесвітнього дня знищення військової іграшки (або Всесвітнього дня відмови від військової іграшки) пацифістична, а чи дієва – це вже інше питання, і дуже неоднозначне. Спитати кількох батьків – і почуємо абсолютно різні думки. Хтось скаже, що давати в руки дитину зброю – неважливо, справжню чи пластмасову – означає схвалювати насильство. Інший заперечить, що якщо дитина захоче гратися у війну, то знайде чим, хоч би й палицею.
На багатьох інформаційних ресурсах розповідається про акції, які сьомого вересня проходять у багатьох європейських країнах. Діти міняють свої пістолети й автомати на солодощі та плюшевих ведмедиків, ламають і спалюють іграшкову зброю. Звучить грандіозно, але в матеріалах – жодної конкретики. Немає інформації про місце проведення акцій, відсутні посилання на місцеві новини. Хоча логіка підказує, що захід, під час якого сотні дітей із плакатами проголошують свою ненависть то іграшкової зброї, мав би освітлюватися у ЗМІ.
Можливо, такі акції й справді проводяться за кордоном, але їх учасникам невідомо, що вони відмічають міжнародне свято. «Погравшись» із пошуковими запитами, ані згадки про подібне свято чи схожі заходи в англомовному інтернет-просторі я не знайшла. Навпаки, трапилася тонна інформації про те, що американська стоматологія обмінює цукерки, отримані дітьми на Хелоуїн, на іграшки. Акція “Operation Troop Treats” покликана зберегти дитячі зубки та подарувати військовим солодку згадку про рідну домівку.
А процес знищення чи обміну військових іграшок, якщо вірити ресурсам-популяризаторам свята, відбувається в Росії та Україні. І не надто активно: є кілька згадок про такі заходи на шкільних подвір’ях. Чи то з неуважності, чи то з особливою метою, їхні масштаби роздуваються. Так, акція «Поміняй іграшку на квитки у кіно», проведена газетою «Комсомольська правда» в 2008 році, згадується на ізраїльському ресурсі як організована українською владою.
Можна знайти історію Дня знищення військової іграшки. На кількох ресурсах розповідають, що його вперше святкували у 1988 році з ініціативи Всесвітньої асоціації допомоги сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки. Цікаво було б почитати більше про перше святкування на сайті асоціації… якби вона існувала. Така організація згадується лише у зв’язку з уведенням того ж таки свята.
Іще маніпуляції з гугл-пошуком – і виявляється, що найперша згадка в Інтернеті про цю подію датована 2001 роком, коли вона з’явилася у Вікіпедії у списку подій 7 вересня. Виходить, що гучний і примітний рядочок із популярної енциклопедії підхопили у ЗМІ та помаленьку перетворили на непопулярне свято. Ідея дня, у який пропагувалася б ідея пацифізму, чудова. Можливо, саме з цією метою й було вигадане Всесвітнє свято, День, коли діти усіх країн відмовляються від іграшкової зброї. Можливо, через кілька років сумлінної роботи ЗМІ сьоме вересня стане саме таким днем.
Анна Заікіна