На Волині віднедавна діє проект, створений незрячими людьми для незрячих. Четверо волонтерів організували «Braille Studio», тобто студію друку шрифтом Брайля, яка заслуговує на те, щоб бути знаною і мати послідовників по всій Україні. Про діяльність студії та про сучасне становище людей із порушеннями зору в Україні ми поговорили з координатором проекту Віталієм Ткачуком, головою волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей із інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», вчителем історії в Крупівському навчально-реабілітаційному центрі.
У команді «Braille Studio» працюють лучани й кияни. Юлія Сачук — захисниця прав людей з інвалідністю, координатор низки соціальних проектів. Анна Серпутько — доцент кафедри тифлопедагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова. Аби книжка побачила світ, необхідно, щоб її грамотно вичитав брайліст. Анна Серпутько — один із небагатьох фахівців в Україні у цій галузі, вона адаптує матеріал та шукає помилки у виданнях «Braille Studio» . Олександр Мельник конвертує звичайний текст у рельєфно-крапковий шрифт Брайля і друкує ним книги та інші матеріали. Ми з Сашком із Луцька, дівчата – з Києва.
— Як виникла ідея зібратися разом і створити студію?
— Ми видали молитовник шрифтом Брайля в друкарні РБЗІД УТОС. Заплатили за видання дуже дорого, але якість нас не влаштувала. Тоді ми вирішили самі робити менші наклади, проте якісно. Анна Серпутько теж давно виношує цю мрію.
— Розкажіть про видання студії.
— Друкувати ми почали недавно – з жовтня. Вже встигли видати дитячу пригодницьку книгу Надії Гуменюк «Літо з амазонками», дитячу «Івасикове Різдво», а також «Великоднє диво», яка, до речі, вийде ще й польською мовою. Видання «Волонтери – мобілізація добра», що упорядкувала Ірена Карпа. Кожна книжка друкується накладом приблизно у тридцять примірників. Ще ми дублюємо шрифтом Брайля луцький тижневик «Сім’я і дім», хоча поки що виходить випускати номери приблизно раз на місяць (Це видання – перша в Україні неспеціалізована газета шрифтом Брайля. – Авт.).
У книжці «BrailleBook» доступною мовою викладено інформацію про рельєфно-крапковий шрифт Брайля та інші системи письма для незрячих. Видання містить вкладки, надруковані звичайним шрифтом. «Інклюзивна книга для всіх» – так назвали своє творіння видавці, тому що прочитати її та знайти щось нове для себе можуть як зрячі, так і незрячі люди.
— Скільки коштує видати одну книжку?
— В залежності від кількості сторінок. До того ж у вартість включається не лише папір і друк, а й оформлення обкладинки та вичитка тексту (програма може зробити помилки). Виходить, що одна книжка коштує від тисячі гривень і більше. Брайлівські книжки дорогі, але ми їх не продаємо, а роздаємо безплатно: бібліотекам, інтернатам, спеціальним і звичайним школам. Якщо хтось хоче заплатити – звичайно, приймаємо гроші як благодійну допомогу для розвитку «BrailleStudio».
Книжки можуть бути й дешевшими, по 500—600 гривень, але для цього треба брати папір та обкладинку нижчої якості. Друкарня УТОСу (Українського товариства сліпих. – Авт.) в Києві має потужніше обладнання, ніж у нас, але книжки часто виходять гіршої якості.
Ще брайлівські книжки для дітей друкує Харківський центр реабілітації «Право вибору». Але як і ми, вони видають невеликими накладами, бо не вистачає обладнання й фінансування.
Ми свої книжки розповсюджуємо не тільки в Луцьку, а й по Україні. З Дніпра поки що замовлень не надходило, але, якщо треба, ми зробимо.
Україна стане доступнішою
— «Braille Studio» пропонують кафе і ресторанам Луцька надрукувати меню шрифтом Брайля. Чи багато закладів приєдналося до цієї акції?
— Луцьк, певно, одне з перших міст в Україні, де вже близько 15 ресторацій мають таке меню. Перші, хто приєднався, отримали подвійну вигоду: вони зробили свій заклад доступним та отримали хорошу рекламу, бо в Луцьку взагалі не було ресторанів і кафе з таким меню. А тепер про це вже ніхто не писатиме, тому заклади роблять це не заради піару. Я колись мріяв про те, щоб брайлівське меню в Луцьку не було новинкою. І зараз можна сказати, що це у нас – звична справа.
— А ще ваша студія друкувала інструкції для медикаментів.
— Так, ці інструкції для 87 лікарських засобів мережа «Пані аптека» замовила сама. Тепер ми заохочуємо до цього й інші аптеки. Можемо і для Дніпра друкувати. Взагалі у нас багато проектів: ми створювали матеріали для всеукраїнського велопробігу «Бачу, можу, допоможу», друкували інформацію для презентації тактильних ікон. А якось до мене підійшла моя учениця, попросила надрукувати віршик, який вона хотіла вивчити, – ми надрукували. Тобто можемо виконувати адресні замовлення, друкувати матеріали для вчителів і студентів.
— У Кореї продукти харчування маркують шрифтом Брайля. Чи є щось подібне у нас?
— Ні, думаю, в Україні такого немає. В ідеалі це має закріплюватися законодавчо, як друк шрифтом Брайля на упаковках лікарських засобів. Але ми хочемо запустити такий пілотний проект у Луцьку, ведемо переговори з мережею супермаркетів, щоб ініціативою перейнялися надавачі послуг.
— Що ще планує «Braille Studio» найближчим часом?
— Ми хочемо видавати словниково-довідникову літературу для школярів, збірки поетичних творів, навчально-методичні матеріали для учнів і педагогів. А днями наш проект «Луцьк у долонях» став переможцем конкурсу громадських ініціатив: ми будемо видавати путівник «Луцьк – прогулянки містом» Катерини Мойсіюк у доступних форматах: шрифтом Брайля та в аудіоформаті.
— Як ваше місто сприйняло появу студії? Чи підтримують проект влада та городяни?
— Ми в Луцьку на доброму рахунку, дякувати богу. Ще на початку нас підтримав волинський бізнес. Головний лікар Центру хірургії ока професора Загурського Тетяна Єремеєва та благодійний фонд «Волинь-2014» дали по дві тисячі доларів, щоб ми змогли придбати принтер. Зараз нас фінансує Луцька міська рада. Багато хто з жителів міста перераховує кошти інкогніто. Був навіть випадок, коли мене впізнали на вулиці й дали грошей на розвиток студії.
Зараз нам потрібен потужніший принтер, щоб розширити наклади книжок. Ми запустили в Мережі кампанію зі збору коштів – люди, придбавши креативний путівничок «Україна для вас», залучаються до купівлі сучасного брайлівського принтера.
«Треба рухатися швидше…»
— Що робиться в Україні для людей із вадами зору?
— Польща, куди ми їздили для ознайомлення із закордонним досвідом тифлографіки та книгодрукування, порівняно з Україною, – небо і земля. Хотілося, щоб і у нас поламані світлофори вчасно ремонтували. Щоб контрастно фарбували сходи для полегшення орієнтування людей з вадами зору. Щоб клали тактильну плитку, яка допомагає орієнтуватися в місті. Важливо, щоб кожна нова будівля була доступною – і не лише для людей з порушеннями зору, а для всіх. Щоб кожний тролейбус чи маршрутка були озвучені. У Києві та Львові ситуація краща, а в Луцьку ми намагаємося привернути увагу влади до питання озвучення. Навіть те, що вже робиться, – робиться не до кінця. В одній маршрутці озвучення працює, у другій ні, у третій його вмикають, коли бачать незрячу людину. Маячки-метрономи на вході до вокзалу чи міської ради теж часто вимикають. Справа не лише у владі, а й у тому, що виконавці не до кінця розуміють важливість турботи про людей із порушеннями зору.
Сьогодні таким людям трохи легше, бо все стає доступнішим. Але поки що функції держави виконують громадські організації. Україна ще знаходиться на етапі становлення, і очевидно, що держава рухається у правильному напрямку. Але я думаю, що треба рухатися швидше.
…Добре, що створений власними зусиллями людей з вадами зору та незрячих проект «Braille Studio» отримує підтримку міської влади одного міста України. Сподіваємося, що найближчим часом підтримка стане централізованою – і асортимент літератури, виданої шрифтом Брайля, нагадуватиме асортимент хорошого книжкового магазину.
У найближчих номерах ми розкажемо, як справи з вирішенням проблем людей із вадами зору в Дніпрі.
А поки що даємо реквізити для охочих допомогти «Braille Studio»: ГО ВОО ВГО «Генерація успішної дії», ЄДРПОУ 37004147, Р-р 26008055511197, МФО 303440 в Волинській філії ПАТ КБ «ПриватБанк». Контакти для бажаючих замовити друк книжок чи іншої поліграфічної продукції: www.facebook.com/BrailleStudio.ua. Тел. 050-223-22-64.
І ставимо крапку.
Анна Заікіна, фото з архівів «Braille Studio»