Кілька століть наше місто було позбавлене козацького періоду своєї історії. Його викреслили російськоімперські літописці й продовжували замовчувати радянські. Настав час дніпрянам переосмислити минуле свого краю та переглянути дату заснування міста. 1524 рік – саме з цього часу починається безперервне життя на території сучасного Дніпра, кажуть історики й пропонують міським депутатам затвердити нове літочислення.
В Агенції розвитку Дніпра пройшла прес-конференція, де дослідники минувшини обгрунтували запропоновану дату заснування міста.
МАНІПУЛЯЦІЇ З ДАТАМИ
– Актуальна дата заснування нашого міста – 1776 рік. Це знає більшість дніпрян, проте мало хто замислюється, що це за рік. А все дуже просто. Наближався ювілей Леоніда Брежнєва, а оскільки він наш, з цих країв, розумні керівники міста й області вирішили зробити йому подарунок і заразом собі – під святкування 200-річчя Дніпропетровська вони вибили непогане фінансування з держбюджету, отримали й собі нагороди. Ну, зробили й зробили. Але ж ми не повинні йти за цією дурнею, – каже Олег Репан, доцент ДНУ ім. Гончара, директор Інституту історії.
За науковий доказ заснування Дніпропетровська 1776 року у середині 1970-х обрали рапорт азовського губернатора Черткова Потьомкіну про виготовлення проекту й складання кошторису на будівництво губернського міста Катеринослава на річці Кільчень, яке почали зводити 1777 року й яке зараз лежить за межами сучасного Дніпра.
1776 рік Олег Репан називає маніпулятивною датою, так само як і 1787-й, який обрали офіційним відліком віку нашого міста імперські історики. Колонізувавши запорозькі землі, Катерина ІІ прагнула стерти пам’ять про козаків, послугами котрих користувалася у війні з Туреччиною і котрим відразу по перемозі пригадала їхні спроби відокремитися від імперії, видавши указ про заборону Запорозької Січі та знищення козацтва. Було оголошено про заснування на приєднаних до імперії територіях нових міст, серед яких був і Катеринослав, якому відводилася роль третьої столиці імперії.
КОПАЙТЕ ГЛИБШЕ
Зводити його почали на перетині річок Кільчень і Самара, поблизу Новобогородицької фортеці, що мала стати форштадтом нового міста. А за кілька років перенесли на правий берег Дніпра, до Половиці, і тепер уже Старому та Новому Кодакам належало бути форштадтами Катеринослава.
Місце для третьої столиці обрали невипадково, вважають історики.
– Ми давно є комунікативним вузлом, – каже Олег Репан. – Подивіться карту: річка Дніпро, в неї впадає Самара, трохи нижче пороги. Перед тим як проходити пороги, кораблі мали зупинитися, перепочити, зробити якісь роботи. Крім того, через територію нашого міста, по правому й лівому берегах, ішли кілька суходільних шляхів. Тут були зручні місця для перевозів через річки. Навколо перевозів виникали поселення для їхнього обслуговування. І ми не повинні їх ігнорувати. Ми хочемо, щоб історія нашого міста нарешті стала повною.
На основі останніх досліджень дніпровські науковці запропонували поліцентричну та білінійну концепцію виникнення нашого міста.
– Білінійна – тобто наше місто формувалося за рахунок міської традиції, що виникала як на правому, так і на лівому березі сучасного міста. Поліцентрична враховує різні міста й поселення, які стали основою Дніпра, – пояснює Олег Репан.
Найдавнішим поселенням на території Дніпра є містечко Стара Самарь. Археологи досліджують його від початку 2000 року. За словами професора Ірини Ковальової, однією з перших знахідок була монета 1507 року, згодом відшукали монети візантійського імператора і татаро-монголів, посуд періоду Київської Русі.
– Проте ми не говоримо, що візантійський імператор засновував тут поселення. Це були поодинокі знахідки, які свідчать про існування тут з давніх часів митниці. А от коли пішли масові знахідки, ми вже замислилися, – говорить Ірина Федорівна. – Зараз ми вже маємо величезну колекцію знахідок, яка дає нам підстави стверджувати про безперервне існування козацького містечка Самарь від 1524 року. І найважливіше – це не був хутір, це було місто, про що свідчить наявність виробництва (ремісництва) і торгівлі. За тими матеріалами, що ми отримали по Самарі, ми можемо говорити про величезну кількість майстерень. Навіть було будівництво кораблів для дніпровської флотилії. Ми знайшли ящики корабельних цвяхів. Якийсь майстер приховав один такий для себе, притрусив соломою, але з якихось причин не зміг до нього повернутися. Ми так його і знайшли. Там були кузні, лазарет. Також знайшли велику кількість кахлів, які вказують на те, що будинки були не сільського, а міського типу. І от яку я побудувала ланку – Самарь-І, Самарь-ІІ (велика фортеця), Богородицька фортеця (їх було дві), Катеринослав-І, Катеринослав Правобережний, Дніпропетровськ, Дніпро.
ПРИБЛИЗНО ЧИ ТОЧНО?
Олег Репан говорить, що нова концепція заснування нашого міста знайшла підтримку багатьох поважних українських істориків. Проте у самому Дніпрі не всі погоджуються із датою 1524. Архітектор Олександр Харлан, автор багатьох історичних реконструкцій, згоден, що змінювати літочислення міста треба, слід рахувати від козацьких поселень, найстарішим із яких є Стара Самарь, але сумнівається, що 1524 рік можна визначити як остаточний:
– Велика кількість українських міст вказують, що вони зародилися на початку XVI століття. І для Дніпра я пропоную обрати початок XVI століття. Це дає можливість для подальшого уточнення дати.
– На мою думку, більшість людей мислять не абстракціями, а конкретними датами. Тому нам треба поставити крапку, визначити певний рік. Не повинні нормальні люди, не науковці, розбиратися у наших наукових нюансах, – відповідає на це Олег Репан.
А директор Агенції розвитку Дніпра Володимир Панченко, депутат міськради, який і підготував проект рішення про зміну літочислення Дніпра, каже:
– Визнають депутати нову дату чи ні, для істориків нічого не зміниться, бо вони вже її знають. Але, вважаю, це важливо для суспільства, громади – дізнатися свою справжню історію.
Наталя Рекуненко. Фото Ярослава ЯРОШЕНКА.