9 квітня православні християни відзначають Вербну неділю. Це свято припадає за тиждень до Великодня. Зранку віряни освячують вербу у храмах. Цей день має багато народних прикмет та звичаїв.
Звідки пішло свято?
Цей день знаменує Вхід Господній у Єрусалим. Ісус Христос прийняв рішення зустріти свято світлого Великодня в Єрусалимі. За ним пішли його послідовники і простий народ. Містяни зустрічали Ісуса пальмовими гілками. Так як бачили в ньому свого рятівника. Це свято в християнській релігії вважається найтрагічнішим, бо священики прийняли рішення вбити Ісуса саме в той день. А люд, який натхненно зустрічав його, незабаром зажадав розіп’яти.
У багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою. Пальма є символом чистоти і непогрішності. Проте на слов’янських територіях пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верби. Тому й пальмові гілки люди замінили вербними.
Чим особливий цей день
За прикметами і повір’ями вважалося, що освячена верба має цілющі властивості. Тому гілочками торкалися до людей. Так бажали здоров’я, ставили в голові недужих, прикладали до хворих місць, легенько били дітей, щоб ті не хворіли протягом року і росли здоровими.
Спочатку гілочку освячують в цей день в церкві. Після цього нею постукують по тілу і примовляють: «Будь таким же сильним, як верба, таким же здоровим, як її коріння і таким же багатим, як земля».
Потовчені висушені бруньки верби додавали в різні цілющі відвари, які використовували для лікування ран і шкірних хвороб. Іноді бруньки додавали в хліб та іншу випічку. Дехто випікав хліб у формі вербової гілочки. Але верба не тільки зцілює, вона надає фізичну силу, сміливість і мужність, тому багато хлопців робили собі обереги і талісмани з бруньок верби.
Вважалося, що якщо перед далекою дорогою або яким-небудь серйозною справою з’їсти кілька вербових бруньок, то людину буде чекати тільки успіх. Так можна загадувати і бажання.
Гілками прикрашали ікони, їх розвішували по кутах кімнат. Це багато хто робить донині.
Амулети з вербових бруньок носили жінки, у яких не було дітей. А щоб потомство було здоровим, то гілочку верби клали під перину, а молодят обсипали бруньками.
Також вважалося, що верба може захистити дім від природних стихій. У будинок, в якому є освячена гілочка верби не потрапить блискавка. Якщо під час пожежі вербу кинути у вогонь, то він швидше згасне, і полум’я не перейде на іншу будову. А гілочки, кинуті під час льодоходу в воду, допоможуть уникнути великих паводків.
Категория: Новости Днепра, Новости Культуры Днепра
