Відомий блогер і публіцист презентував свою оновлену книгу «Протиріччя».
Від творчого вечора Сергія Іванова були у захваті всі, хто прийшов на зустріч до Дніпропетровської ОДА. Після спілкування з журналістами, він одразу ж приділив увагу своїм прихильникам. Розмова вийшла душевною і цікавою.
Сергій родом з Луганщини. У минулому – прокурор, нині займається громадянською журналістикою і художньою літературою, пише для українських і зарубіжних ЗМІ. Через події на Донбасі змушений був виїхати до Києва.
До оновленої книги «Протиріччя» ввійшло 43 оповідання у стилі класичного реалізму та філософські есе. Вони охоплюють 2011-2014 роки. Збірка перевидана місяць тому, складається з 200 сторінок, на яких спогади, спостереження, думки автора. Чесні, відверті, щирі. «Протиріччя» вперше побачили світ у 2013-му. Сьогодні книга на 40 відсотків оновлена. Сергій додав до неї одну велику новелу. Із старих оповідань та есе лишив ті, які користуються найбільшою читацькою популярністю.
— Я свідомо описав довоєнний період, адже війну ще треба переосмислити, — наголосив автор. — Моїх героїв навряд чи можна назвати добропорядними і благополучними – їхні діалоги рясніють нелітературною лексикою. Бо мова – то маркер часу. І я хочу, аби його відчували й через роки.
Сергій зізнався, що приїхав до Дніпра з особливим, піднесеним настроєм. Відчуває себе тут надзвичайно комфортно. У 2014-му провів у місті більше місяця, займався волонтерством. Те, що бачив, дуже контрастувало з картиною на Сході України. Це стосувалося мови, людей, атмосфери.
— Дніпро зупинив російську агресію, став форпостом для усієї України, — з гордістю говорить Сергій. – Тож не дивно, що тут особлива енергетика. А оскільки я сходив місто вздовж і поперек, обов’язково напишу про дніпровський період свого життя. Це на рівні відчуттів. Мені приємно і почесно презентувати свою книгу саме у вас. Вдячний за підтримку всім вам, раднику голови Дніпропетровської ОДА Юрію Голику. Для мене він просто Юра, бо я ріс і навчався з ним в одному класі на Луганщині. Зійшлися наші дороги й тепер. Вдячний голові ОДА Валентину Різниченку за руйнування шаблонів. Просто прекрасно, що в стінах облдержадміністрації вже традиційно проходять неформатні зустрічі за участю дніпрян.
Почути ж стилістично влучне слово Сергія, відчути його авторський почерк змогли дійсно всі бажаючі. У переповненому залі під оплески присутніх автор прочитав декілька своїх оповідань, серед яких ”Вероніка”, „Сфера”, „Інструкія виживання” та інші. Кожне можна розкладати на цитати. І подібні думки, ситуації, роздуми супроводжують багатьох з нас. Просто цього не помічаємо. Інколи не замислюємося.
Під час творчого вечора «без купюр», який проходив у форматі діалогу, читачів цікавило і особисте життя Сергія, його аналіз того, що відбувається.
Коли одна молода дівчина запитала, яке справжнє ім’я блогера, він засміявся і уточнив, що працює без псевдоніма. І що до кремлівського Іванова ніяким боком. Та й той йому і його творчості точно не радий. Але це й ні до чого. „Таварисчам” з Кремля і всім росіянам треба читати „Бесы” Достоевського. Бо краще про них самих ніхто не написав…
Щодо України, то Сергій переконаний: всім нам потрібний психоаналітик. Бо те, що відбулося, не могло статись у здоровій країні. Ми маємо детально проаналізувати все до дрібниць. Щоб перемогти, щоб йти вперед, творити нову державу. І на Донбас Сергій обов’язково повернеться переконатись, що там навіть руським духом не пахне…
Атмосфера зустрічі стала віддушиною для тих, хто критично мислить та схильний до самокритики, не боїться чути і говорити правду. Про що ще розповідав Сергій – у газеті „Наше місто” за 4 серпня.
Юлія Бабенко
[WRG id=24818]
