Архіви комуністичних спецслужб допоможуть українцям знайти інформацію про своїх пращурів

Нове історичне видання «Документи комуністичних спецслужб у Європі: путівник мережею архівів» допоможе всім бажаючим знайти інформацію про своїх пращурів

– Після прийняття Закону про декомунізацію люди здебільшого звертають увагу на перейменування вулиць та знищення пам’ятників Леніну, – зазначає заступник директора Інституту Олександра Поля Олег Репан. – Але цей Закон ще передбачає відкритий доступ до архівів СБУ, МВС та інших. Команда, що працює в Інституті національної пам’яті, давно докладає зусиль, щоб звичайна людина могла вільно працювати з будь-якими документами 1917-1991 років. У тому числі, тоталітарних спецслужб… Мої колеги підготували посібник, в якому подано інформацію про архіви колишніх комуністичних спецслужб Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

Книгу було видано в 2012 році. В ній описані законодавча база, організаційні структури відповідних архівів, збережені архівні фонди та колекції, включно з найпотаємнішими оперативними документами. Також розповідається про права заявників на доступ та поширення цих матеріалів. Видання здійснено Центром досліджень визвольного руху за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Це перекладена й адаптована версія збірника, яким послуговується Європейська мережа інституцій, відповідальних за архіви спецслужб.

– Коли ми розробляли весь комплекс законів, пов’язаних з декомунізацією, ми хотіли, щоб люди подискутували на цю тему, – розповідає екс-директор Архіву СБУ, співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик. – Але для цього їм було потрібне якесь джерело об’єктивної інформації на цю тему. Наступний рік – сторіччя української революції. Якщо порівняти те, що було 100 років тому, із сьогоденням, можна побачити, що історія повторюється один в один. Тоді армія УНР визволяла східні території України. Це саме повторюється протягом двох років у сучасній історії.

Доступ до архівів допомагає людині пізнати своє минуле. Нещодавно Ігор Кулик читав лекцію на фестивалі «Холодний яр» і попросив підняти руку тих, хто знає ім’я своїх прапрадідів. Тоді підняли руки близько третини аудиторії.

– Доступ до архівів дає можливість пізнати історію свого роду, вулиці чи міста, де вони живуть, відійти від кліше, – говорить він. – Спочатку потрібно поспілкуватися із своїми найстаршими родичами, дізнатися якомога більше про своїх пращурів. Потім на основі цієї інформації можна звернутися до архівів.

Якщо відомо, що твої пращури жили саме в Дніпропетровському регіоні, можна звернутися до обласного архіву. Там є фонд метричних книг, є електронний покажчик. Зазвичай, в кожному селі тоді було по одній книзі. В них вказано рік та місце народження людини, рік одруження та смерті, причина смерті. Працювати з будь-яким архівним документом можна безкоштовно.

Книга «Документи комуністичних спецслужб у Європі: путівник мережею архівів» вийшла невеликим накладом. Але її можна безкоштовно завантажити в Інтернеті.

Маріанна Стець, фото автора