В один із вихідних днів у дніпропетровському магазині «Jam» творився справжній ажіотаж. Щоб отримати автограф улюбленого артиста, молодь вишикувалася в неймовірно довгу чергу, що виходила за межі магазину. Спілкування із зіркою тривало близько двох годин. Фанати робили селфі зі співаком, обіймали його та дарували різні подарунки, серед яких — листівки з побажаннями творчих успіхів і власноруч намальовані портрети артиста. Одна дівчина навіть попросила розписатися на гіпсі, накладеному на її руку, сказавши, що пізніше повісить його в рамочку.
— У порівнянні з приготуванням до концерту, автограф-сесія — доволі приємна та зовсім не виснажлива річ, — запевняє Дмитро.
Однак, не така вже і приємна, як він говорить. В деяких інших містах до співака підходили недоброзичливці та відкрито критикували його творчість. Проте артист говорить, що це його зовсім не засмучувало.
Не дивлячись на те, що Дмитро пішов з гурту Океан Ельзи, зі Святославом Вакарчуком він залишається у добрих відносинах. Між тим, стиль його композицій зовсім не схожий на стиль пісень Вакарчука. Своє бажання розпочати свій власний проект співак пояснює тим, що йому раніше «не вистачало музики».
Артист зазначає, що останніми роками його музика стає все більш простою, але в той час емоційною та відвертою. Все частіше він співає про свободу вибору, кохання, своїх рідних та близьких. Новий альбом гурту було записано у власній студії Дмитра Шурова. На фінальній стадії диск відправили до Лондона, де один видатний звукоінженер закінчив роботу над ним.
— У порівнянні з попередніми, в цьому альбомі більше спокійних та душевних композицій, — говорить співак. — А зі створенням його обкладинки пов’язана одна цікава історія. На ній зображено чоловіка, який перестрибує через перекладину. Цю картину намалював художник-символіст із Донецька Сергій Дегтярьов. Коли робота була готова, він зізнався, що використав фотографію 80-х років німецького спортсмена-параолімпійця, в якого не було рук. Художник домалював йому руки. А трибуна на задній стороні альбому — це копія трибуни з Прип’яті. Для мене це зображення є символом того, що зараз відбувається в країні. «Take off» — це момент відриву від землі.
У співака є ціла колекція музичних інструментів. Це не лише піаніно, але й орган, родес-піано, барабани, фісгармонія, драм-машина та сітар.
— Коли я вперше поїхав до Індії, то придбав там сітар, драм-машину і фісгармонію — місцеві інструменти, — розповідає Дмитро. — Фісгармонія була надзвичайно важкою. Але якимось чином я перевіз усі ці речі до Києва. На піаніно граю щодня, а на західних інструментах — рідше.
До багатьох пісенних конкурсів артист ставиться несерйозно. В тому числі, до Євробачення, яке він називає «змаганням фриків».
— Я завжди їх дивився лише для того, щоб посміятися, — зізнається він. — Звичайно, в них беруть участь і доволі талановиті музиканти. До речі, себе я також вважаю фриком (посміхається). Але від участі в Євробаченні відмовився.
В гурту доволі щільний графік. Вже скоро буде видано перший сингл із нового альбому.
— На початок весни в нас заплановано безліч концертів, — ділиться Дмитро. — А наприкінці березня на пісню «Родинки» вийде дуже несподіванний кліп. Вже зараз йде робота над відео. Не можу розказати його сюжет, але скажу по секрету, що там будуть інопланетяни.
Останнім часом Pianoбой все частіше приїздить у Дніпропетровськ із концертами. Наступного разу гурт завітає до нас у травні цього року.
Маріанна Стець, фото автора
[flagallery gid=27]