На експозиції представлені твори живопису із музейного зібрання. Картини 44-х художників різних поколінь вражають різномаїттям стилів і жанрів. Викликають відчуття кольорової ілюзії та присутності кількох паралельних світів у одному місці. Кожна із них передає певний настрій: деякі роботи ніби випромінюють свіжість, легкість і теплоту, а деякі написано у чарівливих холодних тонах. Поряд із простими оптимістичними пейзажами та натюрмортами можна побачити незбагненні витвори мистецтва, виконані у футуристичному стилі. А також безліч портретів людей різного соціального статусу, творчих та нетворчих професій. Окрім картин, тут є вироби з дерева, шамоту, гіпсу, бронзи та граніту. Розглядаючи ці чудові твори, мимоволі замислюєшся: а що саме їх об’єднує?
— Всі ці роботи єдині по художній цінності, — стверджує Григорій Чернета, заслужений художник України, картини якого також представлені на виставці.
Училище є одним із найстаріших в нашій країні після Одеського та Львівського. За 90 років із його стін вийшло чимало талановитих випускників, імена яких відомі як в Україні, так і за кордоном: Олександр Войцеховський, Михайло Кокін, Тарас Ракша, Георгій Чернявський, Володимир Ерліх, Володимир Жуган, Віктор Пузирьков, Микола Боровський, Анатолій Ткач, Михайло Пушний, Володимир Небоженко, В’ячеслав Апет та багато інших.
А починалося все ще у 1925 році, коли у Дніпропетровськ приїхали художники Степан Слободянюк-Подолян та Михайло Панін. З їх ініціативи було створено художній робітфак, а у 1929 році — художньо-педагогічний технікум, в якому викладали кращі митці міста. Ці викладачі задали тон художньої освіти на Дніпропетровщині.
Училищем навчальний заклад почав називатися з 1935 року. На доволі тривалий час там було призупинено навчальний процес у зв’язку із подіями Другої світової війни. З цієї ж причини найстарше покоління випускників отримали освіту лише в училищі.
У 60-х — 70-х роках там було відкрито відділення художнього оформлення, а у 80-х — 90-х — спеціальність «декоративно-ужиткове мистецтво». Певний час училище «співіснувало» в одній будівлі з музеєм. Нині воно перебуває у складі театрально-художнього коледжу.
— Наше училище мало вплив на культуру України в цілому, — вважає Григорій Чернета. — Багато його випускників отримали подальшу освіту в Київській, Харківській та Петербурзькій академіях.
Створення експозиції стало справжнім викликом для колективу музею, адже за кілька днів до відкриття виставки раптово пішов з життя її ініціатор та куратор — Володимир Кулічихін. Він також колись закінчив художнє училище. Проте, став не художником, а мистецтвознавцем, 45 років працював у музеї та викладав в училищі. Виставку присвятили ще й пам’яті цієї визначної особистості.
— Роботи наших живописців усі разом передають історію розвитку художнього училища, — говорить виконуючий обов’язки директора театрально-художнього коледжу Микола Беркатюк. — Майстри, працюючи над цими картинами, вкладали в них душу та виражали в них свою громадянську позицію. Напевно, вони керувалися жагою до передачі своїх витворів мистецтва наступним поколінням. Школа художнього мистецтва продовжуватиме розвиватися завдяки роботам наших юних вихованців — майбутніх художників.
Виставка працюватиме в художньому музеї до 28 лютого 2016 року.
Маріанна Стець, фото автора
[flagallery gid=7]