Заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зізналася, що вона б також, як і частина її колег, бойкотувала форум, якби неділя не була останнім днем її візиту до Польщі…
Чимало європейських політиків відразу ж дали зрозуміти, що депутати Верховної Ради демаршем в Лодзі тільки нашкодили Україні. Оскільки тема українських реформ активно обговорюється на різних майданчиках, починаючи від розмов на кухні і закінчуючи форумами досить високого рівня, всі чекали дискусії, що передбачає озвучування усіх можливих точок зору. І самоусунення від неї вагомих українських політиків відверто розчарувало. Натомість проросійська група, яка була на форумі в переважній меншості, зі шкіри вилазила, аби висловити свою точку зору щодо України. Розбивати аргументи росіян, які приїхали просувати ідеї Путіна, довелося, по суті, українцям, які в той момент повинні були обговорювати питання практичного характеру. І вони, як справжні патріоти, зробили свою справу, хоча демарш суттєво ускладнював аргументацію української сторони. Погодьтеся, якщо ми говоримо про прийняття цінностей свободи слова, парламентаризму, небажання слухати опонента свідчить про дещо інший підхід. Як мали розцінити європейці намагання наших нардепів обмежити право польського політика висловлюватися на польському дискусійному майданчику?
На початку 2014 року, на тлі криків «Кримнаш!» та скандування «Путін, прийди» в деяких містах, апеляція почуттів, звичайно ж, була виправдана, аби шокувати європейських політиків і змусити їх думати. Тоді і демарші, і відома пісня у виконанні Дещиці (він, до речі, теж був присутній на форумі у Лодзі) були доречні і своєчасні. Та нині, коли від того, як ти донесеш свою точку зору, переконаєш аудиторію, розіб’єш аргументи опонентів або взагалі зможеш виставити їх на посміховисько, залежить майбутнє твоєї країни, подібні бойкоти дійсно недоречні.
Арія «масковской гости»
Росіяни традиційно відрізнялися оскаженілою пропагандою, популізмом у кращих імперських традиціях. Виступи делегатів з Росії та їхньої групи підтримки з числа громадян країн ЄС абсолютно прогнозовані: спираючись на болючі теми, довести нездатність України виконувати взяті на себе зобов’язання як усередині країни, так і на зовнішньому полі. Звичайно ж, продовжувати переконувати світ, що події в Донбасі — громадянський конфлікт, а не інтервенція РФ. Як працює російська пропагандистська машина, на форумі можна було побачити не раз. Наприклад, після виступу заступника голови АПУ Дмитра Шимківа до мікрофона дорвалася депутат Російської Держдуми Тетяна Москалькова, якій не сподобалось ствердження про наявність російської агресії в Донбасі. Вона вимагала аргументів, і їй їх надали миттєво. Модератор дискусії пан Крістоф Становський заявив: «Якщо в Україну їдуть танки, то ми у Польщі це називаємо війною. І ми знаємо, що це не американці, не німці. Що це не Туреччина». Зал після такого коментарю зірвався оплесками.
Після завершення дискусії Москалькову оточила українська делегація. Після їхніх аргументів і доводів депутатка хутко зникла.
Вигуками і висміюванням поставили на місце й екс-депутата Держдуми Сергія Маркова. А коли запеклий ворог української державності поніс ахінею про те, що в Україні заборонили російську мову, що кожен повинен давати обітницю на лояльність хунті, щоб пустили в ефір на ТБ, інакше не пустять і репресують, йому відповів наш політолог Юрій Романенко.
— Я все життя говорю російською на телебаченні. І часто речі, неприємні владі. І за два роки мене не репресували, — сказав він.
Були серед учасників форуму й українські політики, чия кар’єра пов’язана з Партією регіонів часів «сім’ї» і золотого унітазу. Після виступу скандально відомої Ірини Бережної народний депутат Дмитро Добродомов запитав її, чи розуміє пані, що провокаційно брехливими заявами (два місяці тому на телеканалі «Росія» Бережна говорила про те, що Україна перетворюється на терористичну країну, на укроІДИЛ) лише загострює ескалацію конфлікту. Екс-регіоналка звинуватила журналістів і парламентарів у некомпетентних претензіях. А після порад представників української делегації не говорити дурниць на міжнародних зустрічах Бережна теж дуже швидко зникла з поля зору…
Потенціалу достатньо
В тому, що Польща — наш партнер і адвокат в Європі, свідчать факти.
— Будемо й надалі підтримувати Україну на шляху до євроінтеграції, — наголосив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. — Прикладом нашої допомоги є підписана угода між національними банками двох країн, яка передбачає виділення Україні мільярда євро для стабілізації гривні. Близько мільйона українців, які живуть у Польщі, щорічно передають на батьківщину двадцять мільярдів злотих. І це вагома підтримка української економіки.
Міністр звернув увагу на те, що польський уряд прагне активізувати відносини з Україною, буде допомагати нашому уряду в процесі проведення реформ, особливо тих, які стосуються децентралізації влади та боротьби з корупцією, співпраці в питаннях зовнішньої безпеки.
— Україна була і буде привабливим місцем для польських інвестицій, — зазначив Вітольд Ващиковський. — Це великий перспективний ринок, близький нам географічно, історично та культурно. Зараз польські інвестиції в Україні складають 800—900 мільйонів доларів, але є шанс, що вони будуть зростати. Перед Україною зараз стоїть чимало проблем – війна на сході, економічні санкції з боку Росії, проведення непопулярних реформ тощо. Це важка робота стабілізації, але Польща готова і буде підтримувати Україну на цьому шляху.
— Ми ставимо за мету розроблення спільних пропозицій щодо модернізації України, обмін досвідом між учасниками, успішне проведення реформ та економічну розбудову держави, — прокоментував організатор форуму та голова його програмної ради Зигмунт Бердиховський. – Тож всі дебати були сконцентровані довкола тем економічно-соціального розвитку України, її енергетичної безпеки, використання власних джерел енергії, співпраці з регіонами і налагодження нових зв’язків з партнерами у Польщі та іншими країнами Європейського Союзу.
Дуже важливий момент — презентація двох аналітичних звітів про нинішню ситуацію в Україні, прогнози її розвитку від експертів Центру Разумкова Віктора Замятіна і директора Potomac Foundation Філіпа Карбера. У майже сорока панельних дискусіях та дебатах взяли участь 550 представників 15 країн світу з урядових структур і законодавчої влади, громадських організацій, науково-дослідних співтовариств, бізнесмени, журналісти, менеджери міжнародних компаній та експерти у різних галузях. Не випадково найчисленніша делегація була з України, а Польща стала місцем, де проходять європейські дебати щодо допомоги їй в інтеграції з Євросоюзом. Поляки щиро зацікавлені в позитивному результаті.
Юлія Бабенко, член Спілки журналістів України.