Поява хворобливих дефектів і висипань на слизових оболонках ротоглотки супроводжується відчутним дискомфортом, печінням та труднощами під час прийому їжі. Схожість первинних проявів часто ускладнює самостійну діагностику, оскільки ураження тканин у обох випадках виглядають неприємно. Проте збудники цих патологій мають абсолютно різну природу, що потребує специфічного підходу до вибору тактики медичної допомоги.
Які візуальні та клінічні ознаки допомагають розрізнити ці патології?
Гостра інфекція, викликана вірусом простого герпесу першого типу (ВПГ-1), має свої специфічні стадії розвитку та локалізацію. У першому розділі важливо розмежувати симптоми, адже герпес в роті починається раптово, нерідко супроводжуючись різким стрибком температури тіла до субфебрильних чи фебрильних значень (38–39 ℃). Перед появою видимих дефектів пацієнт відчуває свербіж, сильне печіння або поколювання на майбутній ділянці запалення.
Диференціювати хвороби у дорослих та дітей допомагають такі характерні особливості:
- Герпетична інфекція завжди починається з утворення групи дрібних пухирців з прозорим вмістом, які згодом лопаються з утворенням суцільних відкритих ерозій;
- Пухирцеві висипання при герпесі здатні мігрувати на червону облямівку губ, кути рота та шкіру навколо ротового отвору;
- Прихований період герпесу може тривати роками, а його загострення часто супроводжується тривалим набряком підщелепних та шийних лімфатичних вузлів;
- Класичний афтозний стоматит характеризується появою поодиноких круглих виразок (афт) до 10 мм, вкритих брудно-жовтою плівкою з яскраво-червоним валиком по краю.
Звичайні афти при стоматиті є м’якими на дотик і найчастіше концентруються на внутрішній поверхні щік, бокових частинах язика чи губах, не зачіпаючи зовнішні шкірні покриви. Причини активізації обох станів багато в чому збігаються, оскільки і вірусна інвазія, і дефекти епітелію розвиваються на тлі зниження загального або локального імунітету після переохолоджень, сильних стресів чи гіповітамінозу.
Які терапевтичні підходи застосовують для регенерації слизових оболонок?
Для встановлення точного діагнозу та ідентифікації типу збудника лікарі проводять візуальний огляд, а за потреби призначають сучасні методи дослідження, наприклад, метод імунофлюоресценції. Повного медикаментозного виліковування від вірусу герпесу наразі не існує, тому терапія спрямована на тимчасове придушення активності збудника. Процес епітелізації ранок та повне відновлення тканин зазвичай триває від 5–7 до 10 днів, і цей період вимагає комплексного догляду.
Для безпечного прискорення епітелізації лікарі зазвичай рекомендують такі заходи:
- Дотримання спеціального термічно нейтрального харчування без твердих частинок та гострих спецій;
- Прийом специфічних противірусних препаратів у разі підтвердження герпетичної природи запалення;
- Використання антимікотичних засобів, якщо пошкодження мають кандидозне (грибкове) походження;
- Застосування місцевих симптоматичних ліків, що мають знеболювальні та протизапальні властивості;
- Систематичні антисептичні полоскання ротової порожнини для виполіскування патогенних мікроорганізмів.
Самолікування за допомогою народних засобів вважається неефективним, а легковажне ставлення до терапії загрожує поширенням інфекції на верхні дихальні шляхи або внутрішні органи. Складання індивідуальної стратегії відновлення та підбір ліків мають відбуватися виключно під контролем стоматолога чи терапевта, що дозволяє уникнути переходу гострої форми захворювання у хронічну.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!
Джерела:
- Michael C. Plewa; Kingshuk Chatterjee. Recurrent Aphthous Stomatitis. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-.
- Divya Gopinath, Kim Hoe Koe, Mari Kannan Maharajan etc. A Comprehensive Overview of Epidemiology, Pathogenesis and the Management of Herpes Labialis. Viruses 2023, 15(1), 225