Від директора міжнародних компаній — до окопів під Вугледаром: історія воїна з ТрО Дніпра

Від директора міжнародних компаній — до окопів під Вугледаром. Від важкого поранення — до системної допомоги ветеранам. Історія Максима Стукала — про різку зміну життя, добровольчий вибір і нову місію після фронту, пише «Наше місто» з посиланням на фейсбук-сторінку «128 окрема важка механізована бригада «Дике Поле».

24 лютого 2022 року він зустрів як топменеджер із 17-річним досвідом роботи у міжнародному бізнесі. За цей час працював у Coca-Cola, Metro Cash & Carry, Philip Morris International та Zakaz.ua. Попереду була стабільна кар’єра і звичне цивільне життя.

Але того ж дня все змінилося.

“Зранку 24 лютого я був директором з продажів в IT-компанії, а ввечері — командиром взводу вогневої підтримки в нашому 234-му батальйоні”, — згадує він.

До війська Максим не був кадровим військовим — мав лише військову кафедру Дніпропетровського національного університету і звання молодшого лейтенанта. Разом із братом він прийшов до територіальної оборони, де одразу почув жорстке попередження про реалії війни:

“Хлопці, це не ви будете ходити з рушницями навколо будинку, а дружини носитимуть вам борщі. Це буде справжня війна”.

Фронт під Вугледаром

У серпні 2022 року 234-й батальйон 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Дике Поле» зайшов на Вугледарський напрямок — між Володимирівкою і Мар’їнкою. Позиції займали вночі, під щільним вогнем.

“Пам’ятаю те зарево, ті перші відчуття. Тоді прийшло справжнє усвідомлення, куди ми потрапили. Міни, гради, касети, танки, БМП — там було все. І перші втрати — відразу, в перші дні”.

Наприкінці серпня Максим отримав важке поранення: контузія, уламкові ураження, травма очей і ураження мозку. Лікування триває досі, і повернутися до попередньої роботи він не може — тривала робота з екранами стала недоступною.

Ветеранський проєкт і нова справа

Після поранення він не відійшов від активної діяльності. Максим створив проєкт «Mandry in UA» — прокат будиночків на колесах для відновлення військових і відпочинку цивільних. Ідея народилася з особистого досвіду ПТСР і потреби у відновленні.

«Хотілося кудись виїхати, щоб ні собі, ні нікому не зробити нічого поганого. Тоді зрозумів, що такий спосіб може допомогти й іншим хлопцям».

Сьогодні проєкт має чотири мобільні будиночки. Для побратимів кожна третя доба оренди — безкоштовна.

Паралельно він допомагає ветеранам будувати нове життя: консультує щодо відкриття бізнесу, складання бізнес-планів, пошуку грантів і фінансів. Для тих, хто не обирає підприємництво, сприяє працевлаштуванню.

Також проводить навчання для бізнесу та соціальних служб щодо взаємодії з ветеранами та формування інклюзивної кадрової політики.

«Якщо до війни був Сашко, то після фронту може бути Олександр Павлович — і звертатися до нього треба інакше».

Міжнародна місія

Ще один напрям діяльності — ветеранська дипломатія. Максим навчається в академії ветеранської дипломатії та представляє Україну на міжнародних платформах.

«Ми стоїмо не тільки за свою свободу. Ми стоїмо за свободу цілого світу — і світ має про це знати».

Його історія — про те, як війна змінює життя, але не знищує прагнення бути корисним. Після фронту служіння країні для багатьох ветеранів набуває нових форм — і залишається частиною їхнього шляху.

Нагадаємо: Від сільського господарства — до захисту неба: як боєць Дніпровської зенітної бригади «Іванович» знищує шахеди.

Читайте також: Точність, швидкість та взаємодія: як мобільні вогневі групи протидіють атакам ударних БпЛА.

Дев’ять цілей на рахунку: зенітниця Дніпровської бригади про нічні виїзди, ППО і вибір, який змінив її життя.

Фото: 128 окрема важка механізована бригада «Дике Поле»