У Дніпрі є локація, яка давно стала символом побачень і романтики – колонада біля входу до парку Шевченка. Саме тут роками призначають зустрічі та зізнаються у почуттях, пише “Наше місто”.
З’явилася вона вже після Другої світової війни. Архітектор Ветвицький відійшов від класичних канонів і поєднав у колонах два різні стилі: масивний доричний, який асоціюють із чоловічою силою, та витончений корінфський – більш легкий і “жіночний”. Таке поєднання надало споруді особливого змісту.
З часом це місце почало притягувати закоханих – тут не соромилися проявляти почуття, попри сторонні погляди. Однак влада сприймала це негативно: на колонаді з’явилися портрети Леніна і Сталіна, а поруч чергували дружинники, намагаючись навести «порядок».
Попри це, у 1956 році одна пара відкрито заявила про свої почуття просто під портретом Сталіна – вони оголосили про заручини і поцілувалися на очах у натовпу. За цей вчинок їх суворо покарали, але вже невдовзі політична ситуація змінилася: культ Сталіна почали руйнувати, портрети прибрали, а молодих людей відновили в університеті. Історію намагалися стерти, та вона закріпилася в міських легендах.
Сьогодні колонада залишається місцем, куди приходять закохані. І фраза “зустрінемось під колонами” для дніпрян давно означає більше, ніж просто точку на мапі – це про настрій, історію і почуття, які не визнають заборон.
Читайте також: 9 років тому Дніпропетровськ став Дніпром: як відбувалося перейменування.
У Дніпрі триває наукова дискусія щодо початку літочислення міста.
Передатування Дніпра: пошук справжньої історії міста.
Що думають мешканці Дніпра про передатування міста: опитування.
