Тяжке поранення, шість годин операції та місяці реабілітації не змусили дніпровського ветерана Андрія Денисенка відмовитися від власної справи. Після служби він повернувся до агробізнесу, відновив роботу з нуля, виплатив кредит і завдяки державній підтримці вивів своє підприємство на новий рівень, пише «Наше місто» з посиланням на Мінвітеранів.
Від агронома до власника бізнесу
Андрій Денисенко — агроном за освітою та покликанням. Понад два десятиліття він працював у сільському господарстві: спочатку агрономом і консультантом, потім обіймав керівні посади у виробничих компаніях. У 2019 році вирішив розпочати власну справу — надання послуг із інжекторного внесення рідких добрив за технологією CULTAN. Придбав спеціалізоване німецьке обладнання, частину коштів сплатив одразу, решту оформив у кредит. Бізнес почав розвиватися, з’явилися клієнти й чіткі плани на майбутнє.
24 лютого 2022 року — збірний пункт
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Андрій добровільно пішов до лав ЗСУ. Служив у складі 234-го батальйону 128-ї бригади, брав участь у побудові лінії оборони на Дніпропетровщині, а потім — у боях на Донеччині.
3 вересня 2022 року під час мінометного обстрілу він зазнав тяжкого поранення. Побратими швидко наклали турнікет та евакуювали пораненого — рахунок ішов на хвилини. Лікарі оперували ногу понад шість годин. Попереду були місяці лікування та реабілітації.

Повернення: два фронти одночасно
Після повернення додому довелося вирішувати одразу два завдання — відновлювати здоров’я та рятувати бізнес. Обладнання потрібно було зберегти, роботу — відновити, кредит — виплатити. Все це Андрій зробив поступово і наполегливо. Зрештою зобов’язання перед банком були повністю закриті.
У 2025 році Андрій Денисенко став переможцем конкурсної програми «Варто почати власну справу» від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Отриманий грант дозволив придбати власний трактор німецького виробництва. Відтепер ветеран працює повністю автономно — без орендованої техніки та залежності від сторонніх ресурсів.
«Раніше я приїжджав із обладнанням, чіпляв його до трактора господарства. Тепер я приїжджаю як повноцінна команда — зі своїм трактором, трактористом і технологією», — пояснює Андрій.
Минулого сезону він обробив понад 1300 гектарів землі. Техніка показала надійність та ефективність.
Плани на майбутнє
Андрій не приховує — амбіції залишилися ті самі, що й до війни. Він планує поступово масштабувати роботу і вже поновився в аспірантурі на кафедрі агрохімії, де планує захист цього року.
«Мої плани нікуди не зникли. Вони просто трохи посунулися в часі. Вперше за довгий час у мене не болить голова, де взяти гроші на виплату кредиту», — усміхається ветеран.
Його історія — не про гучні слова. Вона про тиху, вперту роботу після війни. Про землю, яка тримає. І про життя, яке, попри все, продовжується
Читайте також: Дніпро – надійний тил для захисників: як місто підтримує волонтерські проекти для війська.



