24 квітня в Україні відзначають Всеукраїнський день боротьби з меланомою. Розповідаємо, як розпізнати хворобу на ранній стадії, хто перебуває у групі ризику та чи справді сонцезахисні креми здатні вберегти від одного з найнебезпечніших видів раку шкіри. Подробиці у матеріалі «Наше місто».
Що провокує меланому
Більше п’яти сонячних опіків у дитинстві, любов до солярію, робота на відкритому сонці. Будь-якого з цих пунктів достатньо, щоб автоматично потрапити до групи ризику щодо меланоми, одного з найнебезпечніших видів раку шкіри.
Хороша новина у тому, що на ранніх стадіях меланома добре піддається лікуванню. А погана, що самостійно на шкірі можна нічого не помітити, бо небезпека буває від зовсім непримітної родимки.
Дерматовенерологиня, докторка медичних наук, професорка Тетяна Святенко вважає, що зростання кількості захворювань пов’язане з кращою діагностикою. Фото Валерія Кравченка
Як розповіла дерматовенерологиня, докторка медичних наук, професорка Тетяна Святенко, у світі захворюваність на меланому щороку зростає приблизно від 3 до 7%. В Україні тенденція схожа, але картину спотворюють війна, міграція та обмежений доступ до скринінгу.
«За останні рік або два випадків меланоми не обов’язково стало більше. Частіше річ у кращій діагностиці, пізніших зверненнях пацієнтів і накопиченні відкладених під час війни випадків», – пояснює Тетяна Святенко.
Лікарка-дерматовенерологиня Анастасія Растєгаєва навела дані, що за останні 30 років кількість меланом зросла до 70%. Фото автора
Схожу думку поділяє лікарка-дерматовенерологиня Анастасія Растєгаєва з медичного центру «ЯМАРІУПОЛЬ.ЗДОРОВ’Я». За її словами, якщо подивитися на динаміку за останні 30 років, кількість виявлених меланом зросла на 50-70%. Проте зростання зафіксували не тому, що хвороба стала активнішою, а тому, що з’явилися сучасні методи діагностики. До того ж смертність від меланоми за цей період навпаки знизилася саме завдяки ранньому виявленню.
«За рахунок того, що озоновий шар поступово стає тоншим, ультрафіолетове випромінювання стає більш агресивним, ніж це було 30-40-50 років тому. Тому онкологічні захворювання шкіри й вплив сонячного випромінювання, як основного провокуючого фактору, потрібно дивитися у довшому часовому діапазоні», – пояснює Анастасія Растєгаєва.
За словами Тетяни Святенко, якщо діагноз встановлено на ранніх стадіях, то можна досягти клінічного успіху, продовжити життя та позбутися проблеми. Якщо встановлюється несвоєчасно, на пізніх стадіях, тоді потрібне більш складне хірургічне втручання й так звана таргетна терапія (прицільне лікування – ред.), яка інколи буває пожиттєвою.
Хто у зоні ризику
Фактори, що підвищують ризик появи меланоми, можна умовно розділити на три групи.
Перша – біологічна. Сюди належать ті, хто мають світлу шкіру, світлі очі, руде або блондинисте волосся, велику кількість родимок (особливо понад 50), атипові невуси та випадки меланоми у когось із родичів.
Друга – поведінкова. Це часті сонячні опіки, особливо отримані у дитинстві, любов до соляріїв та звичка ігнорувати SPF.
«Якщо у дитинстві було більше п’яти опіків, то це вже група ризику. Просто потрібно бути уважними до себе і раз на рік спостерігатися», – радить Тетяна Святенко.
Третя – професійна. У зоні ризику ті, хто проводить більшість робочого часу на сонці: будівельники, військові, поліцейські, аграрії, спортсмени. Анастасія Растєгаєва додає до цього списку ще й водіїв, бо автомобільне скло ультрафіолет не затримує.
Будівельники у зоні ризику розвитку меланоми. Фото з соцмереж
Окрему увагу Анастасія Растєгаєва звертає на накопичувальний ефект від соляріїв. Вона розповіла історію своєї пацієнтки, яка довго ходила засмагати у студію, потім зробила перерву, а після неї сходила лише один раз, і саме цей разовий візит став тригером для появи небезпечного новоутворення.
«Тригерний фактор цього солярію був дуже сильний у її випадку. Новоутворення ніби було й було, а потім за короткий період часу воно почало змінюватися, збільшуватися, тобто, оці патологічні злоякісні клітини, вони починають розмножуватися у великій кількості і новоутворення збільшується за короткий проміжок часу», – пояснює лікарка.
Ще один важливий момент, про який часто забувають – це локалізація підозрілих родимок. Деякі меланоми полюбляють місця, які людина фізично не може побачити самостійно.
«За вушною раковиною – це одна з найулюбленіших локалізацій меланоми. Там людина не побачить, як родимка змінюється», – наголошує Анастасія Растєгаєва.
До зон підвищеного ризику також належать складки шкіри, пахи та пахові ділянки, зона під грудьми, шийно-комірцева ділянка, де шкіру постійно травмує одяг, шарфи або білизна. Родимки у таких місцях краще прибирати ще на стадії доброякісного утворення.
Сонцезахисний крем: фікція чи справжній захист
Навіть зараз є ті, хто вірить, що креми з SPF – це маркетингова вигадка, щоб покупці витрачали більше коштів. Проте наука доводить, що це не так.
«Це не фікція, бо креми з SPF справді працюють. Інша справа, що це не єдиний спосіб уберегтися. Від сонця також рятують одяг, капелюхи, сонцезахисні окуляри. Ви можете шукати тінь, бути на сонці тільки у дозволені часи до 10 ранку та після 16 години, і цим захистите себе від впливу ультрафіолету», – пояснює Тетяна Святенко.
Регулярне користування SPF знижує ризик меланоми приблизно від 30 до 50%, але за умови, що засіб треба наносити щодня, оновлювати впродовж дня та поєднувати з одягом та тінню. За словами Анастасії Растєгаєвої, австралійські дослідники довели цей ефект експериментально. У людей, які щодня користувалися SPF, розвиток меланоми був на 40-50% меншим, ніж у контрольної групи, яка ігнорувала такий захист.
Сонцезахисні креми чи спреї допомагають знизити ризик розвитку меланоми. Фото з соцмереж
А тим, хто досі сумнівається, чи варто витрачатися на сонцезахисний крем, Анастасія Растєгаєва радить подивитися на питання з іншого боку.
«Лікувати меланому потім вийде набагато дорожче, ніж регулярно використовувати SPF. Сама абревіатура розшифровується як Sun Protect Factor, тобто фактор, який захищає від сонця. Він не робить так, що сонячні промені взагалі до нас не доходять. Вони доходять і ви будете засмагати, але у вас не буде опіку, якщо правильно використовувати захист. Після опіку шкіра має відновитися, але можуть відновитися як доброякісні, так і злоякісні клітини», – розповіла лікарка.
Яскравий приклад того, що сонцезахисний крем потрібен усюди – це історія українського ютубера Антона Птушкіна.
«Не тільки на пляжі можна обгоріти. У горах теж можна згоріти. Наприклад, під час зйомок в Антарктиді Птушкін обгорів, тому що не використовував SPF», – наводить приклад Анастасія Растєгаєва.
SPF потрібен і коли людина, здавалося б, не перебуває просто неба. Скло автомобіля, вікно у кабінеті чи вдома не затримують ультрафіолет, тому сонцезахисний засіб доречний тоді, коли ви їдете у транспорті або читаєте книжку біля вікна.
Як правильно обрати крем з SPF
Обираючи сонцезахисний засіб, варто звертати увагу на те, щоб рівень SPF був не нижче 30, а краще 50. Також засіб повинен захищати одночасно від променів UVA та UVB. Якщо ви плануєте активний відпочинок з купанням, шукайте водостійку формулу. І, звісно, засіб має відповідати вашому типу шкіри, чи то жирна, суха чи чутлива.
Анастасія Растєгаєва уточнює, що цифра на упаковці насправді вказує не на силу, а на тривалість захисту. І 30, і 50 захищають якісно, різниця лише у тому, скільки часу засіб буде тримати шкіру. А от усе, що вище 50 з плюсами – це вже маркетинг, бо реально вища цифра означає лише довший термін дії, наприклад, чотири години замість двох.
Не менш важливо правильно розрахувати кількість. Для обличчя Тетяна Святенко радить користуватися правилом «двох пальців», а на все тіло потрібно нанести приблизно від 30 до 40 мл крему, що дорівнює повній стопці. Наносити засіб варто за 15-20 хвилин до виходу на сонце, оновлювати кожні дві години, а після купання чи інтенсивного потіння повторювати одразу.
«У супермаркеті дерматологи не радять купувати, тому що це може не забезпечувати широкий фільтр. Нам потрібно, щоб захист був від усіх променів, А і В, вони різні за довжиною хвилі. Тому краще обирати засоби в аптеках», – застерігає Тетяна Святенко.
Якщо ультрафіолетовий індекс, який можна переглянути у застосунку «Погода» у телефоні, 3 та вище, то без захисту на вулицю краще не виходити.
Сама лікарка надає перевагу легким формам: спреям, флюїдам, гелям та пудрі з SPF. Від класичних густих кремів вона свідомо відмовляється, адже вони обтяжують шкіру. Анастасія Растєгаєва додає, що саме спреї та пудри зручно використовувати для оновлення захисту впродовж дня, коли неможливо змити попередній шар та нанести крем повторно.
Коли потрібно бігти до дерматолога
Найпростіший спосіб самодіагностики – це правило з п’яти літер. Ось що має насторожити:
· A (Asymmetry): родимка стала асиметричною;
· B (Border): у неї нерівні, розмиті краї;
· C (Color): колір став неоднорідним;
· D (Diameter): розмір перевищує 6 мм;
· E (Evolution): родимка почала змінюватися.
«Якщо ви помітили зміни на шкірі в місцях, де є родимки, наприклад, різке збільшення у розмірах, потемніння, порушення цілісності, кровотечу, якщо родимка раніше не турбувала, а потім різко почала турбувати або змінила колір, це вже причина звернутися негайно до лікаря», – застерігає Тетяна Святенко.
Якщо на тілі людини понад 10 родимок, якісно оглянути кожну ручним дерматоскопом складно. Для таких випадків у світі розроблено спеціальне обладнання під назвою фотофайндер.
Фотофайндер виявляє небезпечні родимки. Фото Валерія Кравченка
Це сканер зі штучним інтелектом, який створює повну карту родимок на тілі пацієнта. Саме така карта дозволяє швидше виявляти підозрілі утворення і точно відстежувати, як кожна родимка змінюється з часом. Сканування фотофайндером коштує 4 тис. 300 грн.
Якщо родимка знаходиться у важкодоступному місці, то її оглядають окремо. Фото Валерія Кравченка
«Процедура проста. Людина роздягається до білизни і стає перед апаратом. Той сканує тіло, знаходить навіть найдрібнішу родимку, фотографує її та заносить у базу. За рік пацієнт повертається на повторний огляд, і система порівнює нові знімки зі збереженою картою, щоб зафіксувати будь-які зміни. За результатами вона підказує лікареві, яку родимку варто видалити, за якою спостерігати», – розповіла Тетяна Святенко.
Як часто потрібно перевірятися
Більшості достатньо одного огляду дерматолога на рік. Тим, хто у групі ризику, варто відвідувати спеціаліста кожні пів року, а при будь-яких змінах родимок варто негайно йти до лікаря.
«Дуже тішить, що зараз більше людей приділяють увагу своєму здоров’ю, проводять вдома самоогляди, огляди членів родини. І тому меланому стали частіше виявляти на ранніх стадіях, коли шанси на одужання високі», – сказала Тетяна Святенко.
Схожий графік профілактичних оглядів рекомендує і Анастасія Растєгаєва. За її словами, якщо у пацієнта немає підозрілих новоутворень, достатньо одного візиту до дерматолога на 9-12 місяців, щоб оцінити, чи не з’явилися зміни. Якщо ж лікар виявив атипові невуси, відвідувати його потрібно частіше, іноді навіть щомісяця.
«Якщо пацієнт хвилюється через свої родимки, то можна взяти зошит, міліметрову лінієчку і кожен місяць або кожні два-три тижні вимірювати розміри новоутворення і записувати їх. Ви спостерігаєте і коли приходите на повторний огляд, ми вже дивимось за цими цифрами», – радить лікарка особливо тривожним пацієнтам.
Безоплатно оглянути свої родимки у травні зможуть усі охочі. В Україні вже 13 років поспіль проводиться міжнародна акція «День діагностики меланоми», коли дерматологи у різних медичних закладах приймають пацієнтів у порядку живої черги. До ініціативи долучається й клініка професорки Тетяни Святенко. Точна дата цьогорічної акції стане відома згодом. Стежити за анонсами можна у Facebook та Instagram.
Категорія: Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Здоров'я