Евакуація з поїзда: що робити пасажирам та чи діє страховка

Евакуації пасажирів із поїздів під час загрози атак ворога останнім часом стали реальністю нашого часу та викликають бурні обговорення у соцмережах. Частина людей обурюється необхідністю виходити з вагонів, інші підтримують такі заходи безпеки. «Наше місто» з’ясувало, чому евакуація необхідна, чи покриває страховка випадки обстрілів “шахедами” та що робити, коли зупинились у полі і сходинок до землі не вистачає.

Так виглядає пекло: журналістка з Дніпра Тетяна Заєць пережила нічну евакуацію

Вночі 1 квітня потяг «Київ —Ужгород» зупинився у центральній Україні. Пасажирів вивели з вагонів, надворі йшов дощ, а в небі дзижчали “шахеди”. Журналістка з Дніпра Тетяна Заєць була серед тих, хто тієї ночі опинився просто неба.

Провідники видали пасажирам ковдри, й так вони простояли дві години. Щоразу, коли над головою дзижчали “шахеди”, люди ховалися під товарний вагон. Найважче, каже журналістка, було дивитися на дітей, яких везли з лікування, бо малеча була сонна, плакала та дуже лякалася.

Фото евакуації з особистого архіву Тетяни Заєць.

«Я думала, що потрапила в якийсь фільм жахів. Але ні, це наше життя. Та Слава Богу, дали відбій тривоги. Ми живі. Рушили далі», — написала Тетяна Заєць у соцмережах.

Схожу ніч пережила авторка акаунту dasha.z_ у Threads. 2 квітня вона написала, що їхала потягом до Одеси та за одну поїздку пройшла через три евакуації. Перша тривала з третьої ночі до 5:40, друга з 8:30 до 9:00, третя з 10:00 до 11:30. Через такі затримки пасажири запізнилися на п’ять годин.

«Їхала вчора потягом до Одеси вночі. Евакуацією то тяжко назвати. Перша була з 3 ночі до 5.40, де навіть не було поля. Просто висадили поруч біля вагону. Було супер холодно, то хоча б дозволили забрати покривала з собою. Друга: з 8.30 до 9.00 — і тут хоча б була можливість піти до поля. І 3 найкраща серед усіх між коліями з 10 по 11.30. У сумі, затрималися на 5 годин. Люди підходили, питали чи можна підписати якийсь документ, аби зняти з них відповідальність і зайти до вагону — спойлер: ні», — розповіла пасажирка «Укрзалізниці».

Це вже не подорож, а каторга: автобус замість поїзда

Частина пасажирів після таких історій евакуації вирішує відмовитися від подорожі залізницею взагалі. Авторка акаунту irin.ods того ж 2 квітня написала у Threads, що здала квитки на потяг та пересіла на автобус, хоча це було значно дорожче.

«Я здала квитки, бо так подорожувати не має сенсу. Це не якась необхідність (в моєму випадку), а продумувати як евакуюватись: як злісти, а потім як залізти у той вагон, як рятуватись від “шахедів”, куди може прилетіти, як не потрапити під зустрічний поїзд, я не хочу, це вже не подорож, а каторга. І це все не відміняє класичної лотереї які будуть сусіди у купе. Квитки на автобус якоїсь непомірної ціни (за кордон дешевше). «Подорожуйте Україною» казали вони», — написала жінка в соцмережі.

Автобус як альтернатива залізниці на деяких напрямках справді дорожчий. Квиток на поїзд з Дніпра до Києва в купе коштує 638 грн, тоді як мінімальна ціна автобусного квитка на цей маршрут починається від 753 грн. На напрямку Дніпро — Львів різниця ще відчутніша: плацкарт обійдеться у 387 грн, купе у 693 грн, а автобус від 1 240 грн. Лише маршрут Дніпро — Запоріжжя майже однаковий за ціною: плацкарт 174 грн, купе 223 грн, автобус від 230 грн.

Головне завдання — зберегти пасажирів: «Укрзалізниця» пояснила важливість евакуації

У відповіді на запит «Наше місто» в «Укрзалізниці» пояснили, що ворог змінив пріоритет атак з енергетики на залізницю, кількість ударів зросла, тому компанія не може це ігнорувати. Нагадаємо, що евакуація стала офіційним протоколом безпеки після трагедії 27 січня, коли росія атакувала поїзд, що прямував з Харківщини на Закарпаття. Тоді внаслідок атаки загинули шестеро людей.

Те, що відбувається за лаштунками кожної евакуації, розкрив фахівець у галузі військових радіотехнологій, радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, диспетчерська служба “Укрзалізниці” отримала доступ до військових систем контролю повітряного простору та цілодобово стежить за ситуацією з ударними БпЛА. Евакуацію проводять лише тоді, коли виявлено реальну загрозу життю пасажирів.

«Якщо ситуація не є критичною, безпеку забезпечують шляхом внесення змін до розкладу руху, щоб не турбувати пасажирів евакуацією. Якщо “шахед” потрапить у вагон з людьми, це буде братська могила, тому я звертаю увагу пасажирів на необхідність відійти від поїзда хоча б на сто метрів. Ми неодноразово фіксували випадки, коли безпілотник з ручним керуванням із росії летів атакувати об’єкт інфраструктури, але, побачивши внизу поїзд, змінював завдання й атакував потяг», — наголосив Бескрестнов.

Те, що ризики потрапити під обстріл “шахедами” під час подорожі високі, підтверджуються цифрами. З початку повномасштабного вторгнення ворог завдав близько 5 тисяч ударів по залізничній інфраструктурі. Лише за перші три місяці 2026 року зафіксовано близько 500 атак, пошкоджено 319 пасажирських вагонів.

Евакуація рятує, але сама по собі несе ризики. 22 березня на Придніпровській залізниці ворог атакував локомотив приміського поїзда. Завдяки евакуації пасажири та локомотивна бригада не постраждали.

Під час евакуації пасажирів загинула 19-річна провідниця Ілона Вовк. Фото: Facebook / Олександр Перцовський

Але того ж дня на Одеській залізниці під час евакуації провідниця Ілона Вовк потрапила під зустрічний потяг, який також прямував до своєї евакуаційної зупинки, і загинула. «Укрзалізниця» повідомила, що проводиться розслідування цього випадку, але результатів на момент виходу матеріалу ще не було.

Чи діє страховка на випадок обстрілу: відповідь «Укрзалізниці»

Чи не найбільше питань у пасажирів виникає навколо страхування. Дехто у соцмережах припускає, що евакуація з вагону потрібна залізничникам, щоб уникнути виплат. Насправді справа в умовах самого страхового договору між філією УЗ «Пасажирська компанія» та страховиком ПрАТ «СК «Інтер-Поліс».

Як повідомили «Наше місто», за цим договором страховка не покриває події, пов’язані з воєнними діями та терористичними актами. Тобто, нещасний випадок, що стався як у вагоні, так і під час евакуації через ворожу атаку, страховим випадком не вважається, але кожен випадок страховик розглядає окремо.

«Тільки страхова компанія розглядає кожне звернення та приймає рішення про здійснення або нездійснення страхової виплати», — йдеться у відповіді «Укрзалізниці».

При цьому компанія заявляє, що розглядає модель страхування, подібну до авіаційної, яка б покривала затримки та шкоду здоров’ю внаслідок атак. Для цього монополіст готовий вивчити пропозиції страховиків.

Що робити під час евакуації: покрокова інструкція

Якщо безпілотник наближається на відстань 50 км від потяга, то оголошується евакуація. Після сигналу провідника треба одразу одягнутися, взяти документи, телефон та чекати команди. Валізи та великі речі залишають у вагоні. На прохання провідник може замкнути купе після виходу всіх пасажирів. У холодну чи дощову погоду можна взяти ковдру.

Вийшовши з вагона, треба відійти від потяга щонайменше на сто метрів та не скупчуватися поруч з ним. Орієнтуватися слід на провідника у сигнальному жилеті. Якщо поруч вибухи, треба лягти обличчям вниз, тримати рот відкритим та прикрити голову. Повертатися у вагон можна лише після сигналу.

У коментарях пасажири скаржаться на ще одну проблему: коли потяг зупиняється у полі, стрибнути зі сходів вагона непросто, бо відстань до землі може сягати більше метра. Для людей похилого віку чи людей з з травмами це серйозна перешкода, особливо вночі. «Укрзалізниця» запевняє, що персонал має спеціальний інвентар для таких випадків, але просить повідомляти провідника про потребу у допомозі заздалегідь.

«Головна порада: не плануйте пересадки впритул, особливо міжнародні. Закладайте 2–3 години запасу між рейсами. У більшості випадків цього достатньо. Але масштабні атаки на інфраструктуру можуть спричиняти й більші затримки. Поїзди пов’язані між собою: якщо безпекова зупинка сталася, наприклад, біля Дніпра, це може вплинути й на відправлення поїзда з Києва до Хелма», — порадив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.

Актуальний розклад та інформація про затримки можна подивитись за цими посиланнями:

• Розклад руху пасажирських поїздів
• Розклад приміських поїздів 
• Міжнародні рейси 
• Інформація про запізнення