Для Дніпра 12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України — особливий. У 1960-х саме завдяки нашому місту тоді ще величезна країна стала світовим лідером в освоєнні космічного простору. Сьогодні над неземними проєктами мирного майбутнього захоплено працюють дніпровські школярі.Історії юних дослідників космосу з Дніпра розповість «Наше місто».
Андрій Якимець п’єсу для скрипки присвятив Плутону
Остання симфонія великого Моцарта отримала назву «Юпітер». А 8-річний дніпрянин Андрій Якимець свій перший музичний твір присвятив Плутону. Втім, не виключено, що в майбутньому наш обдарований земляк напише щось і для газового гіганта.
Адже сьогодні дніпровський школяр дуже захоплений Юпітером.
— Юпітер дуже цікава планета, — переконаний Андрій. — Усім відомі його чотири головні супутники — Іо, Європа, Ганімед, Каллісто. Але насправді цих супутників понад 100. Хотілося б зробити Юпітер корисним для Землі. Щоб він відганяв від нас усе зайве.
Робота юного дослідника називається «Інтерактивна модель «Магнітний щит Юпітера». Звісно, вона не претендує на справжню сенсацію, але ідея дуже цікава.
— Андрій із багатодітної родини, а його мама — вчителька музики, — розповідає Тетяна Мізіченко, заступниця директора КЗПО «Центр розвитку дітей та молоді «СтартУм» Дніпровської міської ради — Попри юний вік, хлопчик написав п’єсу для скрипки «Плутон». У п’ять років він прийшов до нашого гуртка і заявив, що хоче займатися астрономією. Його дослідницька робота дає уявлення, пояснює, як магнітне поле здатне відкидати астероїди, комети та все зайве за межі Сонячної системи, щоб воно не летіло до нас на Землю.
Сама Тетяна Михайлівна за фахом фізик і може легко й доступно розповісти дітям про складні неземні явища. Захопленість досвідченого педагога виявилася заразливою для хлопчиків і дівчаток. Трапляється, що вони збирають астрономічні прилади з підручних засобів.
Наприклад, школярка Надія Головко зібрала телескоп, використавши для тубуса коробку з-під чипсів.
— Встановила в картонному тубусі лінзи — і вийшов телескоп, в який можна досить детально розглянути місячні пейзажі, — зазначає Тетяна Мізіченко. — Загалом Надя займається в секції вже 11 років — із 6-річного віку. За цей час вона неодноразово ставала переможницею обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсів з аерокосмічної освіти. Торік дівчина стала лауреаткою іменної стипендії міського голови для активної молоді імені Олександра Поля.
Артем Лобанов показав, як використовувати марсіанські печери
Марс лише вдвічі менший за нашу Землю. Ця червона планета давно інтригує людей. Астрономи сотні років працюють, вивчаючи її. Цікавляться Марсом і юні дніпровські дослідники.
8-річний дніпрянин Артем Лобанов не проти навіть полетіти на цю дивовижну планету, але де там оселитися? На думку Артема, вчені-марсисти могли б розміститися в місцевих печерах.
— На Землі, на Місяці і, мабуть, на Марсі є порожнини в лавових потоках, витягнуті у вигляді коридорів, — зазначає юний дослідник. — У таких печерах на Марсі можна облаштувати комфортний і безпечний готель. Потужні стіни захистять не лише від температурних коливань, а й від радіації. Можна побудувати модулі, щоб без проблем переходити з одного приміщення в інше. Можна посадити город або сад. Обов’язково треба передбачити місце для генератора. Енергія дуже важлива і на Землі, і на Марсі!
Допитливий школяр розповів про свою ідею батькам і вчительці. Задумане Артем втілив у моделі перетворених марсіанських печер.
— Чудовий оригінальний проєкт, — переконана керівниця гуртка астрономії Тетяна Мізіченко. — Він уже здобув перше місце на обласному конкурсі «Мирний космос».
А 9-річний Ярослав Сімухін розробив модель місячної бази. Місяць значно ближчий за Марс — усього якихось чотириста тисяч кілометрів. Ще на початку XVII століття Галілео Галілей припустив, що Місяць — це кам’янисте небесне тіло, подібне до Землі. Але, на жаль, ця подібність досить умовна. Суміш тонкого пилу й скелястих уламків, що утворилася внаслідок метеоритних бомбардувань, не залишає надії. Жити тут не можна! Тому про комфорт астронавтів потрібно подбати особливо.
За допомогою кришечок, папірців і звичайного олівця Ярослав сконструював макет такої місячної бази. Олівець, звісно, — символічна ракета, яка одного разу прилуниться на єдиному супутнику Землі.
— У квітні цього року космічний корабель «Оріон» у тестовому режимі облетив Місяць, — зазначає Тетяна Мізіченко. — На Місяць, безумовно, незабаром знову висадяться астронавти, яким знадобиться база. Тож Ярослав працює у правильному й потрібному напрямку.
Катя Цюпак вивчає сонячні та місячні затемнення
Павло Киричев лише нещодавно відзначив 9-й день народження — солідний для юного дослідника вік. Павло навіть придумав космічну гру. Відомо ж, що найвеличніші ідеї часто приходять ніби ненароком — граючись.
— Хлопчик сам придумав цю гру, — розповідає керівниця астрономічного гуртка. — Чудова гра «Таємниці Мисливця Оріона». Батьки допомогли зовсім трохи: тканину приклеїли, ще щось підказали. Решту Паша зробив сам. У нашому гуртку діти більшість робіт виконують самостійно. Звісно, спілкуючись між собою, дітям приходять найкращі думки.
Астрономією захоплюються не лише хлопчики, а й дівчатка. Вони не менше за своїх ровесників прагнуть усе знати.
Катя Цюпак трохи старша за інших гуртківців. Серйозна дівчина вивчає природу сонячних і місячних затемнень. Ще б пак! Затемнення — видовищне явище природи, яке хвилює людей тисячоліттями. Це явища, під час яких одне космічне тіло прикриває собою світло іншого. Під час сонячного затемнення серед білого дня небосхил раптово темніє, Сонце поступово зникає, на його праву частину наповзає чорна пляма. Сам сонячний диск стає чорним, а навколо нього спалахують змієподібні промені. Вражає!
Механізм місячних затемнень аналогічний. Вони відбуваються, коли Сонце, Земля і Місяць розташовуються на одній лінії, але цього разу Земля знаходиться між Сонцем і Місяцем і перехоплює сонячні промені.
Щоб наочно зрозуміти, як саме це відбувається, обдарована дніпрянка сконструювала модель затемнень.
Кажуть, що такі явища впливають на людські долі. Можливо, це й так. Але значною мірою людина сама визначає своє життя і кар’єру. Сьогодні Катя захоплена планетами і зорями, але хто знає, що буде потім. Взагалі для зоряного майбутнього зовсім не обов’язково займатися астрономією. Як зізнається сама дніпрянка, у хлопчачому колективі їй трохи нуднувато. А щодо майбутньої професії дівчина ще не визначилася — навіть у мріях.
— Мало спільних інтересів, — констатує 11-річна дослідниця. — Хотіла привести сюди подруг, але поки безрезультатно. Ще не вирішила, ким хочу стати. Можливо, буду програмісткою. Це затребувана професія і добре оплачувана.
ГО «Асоціація Ноосфера» вже понад 10 років захоплює космосом дітей і дорослих
Нинішні школярі, а часто й дорослі, мало знають про легендарне космічне минуле Дніпра. Це неправильно і несправедливо. Радує, що вже понад 10 років ГО «Асоціація Ноосфера» захоплює космосом дітей і дорослих. Результат вражає!
— За роки існування нашої громадської організації в її космічних ініціативах взяли участь понад 100 тисяч дітей і студентів, — розповідає Катерина Логінова, керівниця соціальних проєктів ГО «Асоціація Ноосфера». — Це не лише жителі Дніпра, а й українці з усіх куточків нашої країни та з-за кордону. 2025 рік був особливо плідним у плані популяризації космічних досягнень.
Навесні вже вшосте відбувся Всеукраїнський конкурс дитячих космічних малюнків Noosphere Space Art Challenge. Діти створювали ілюстрації на тему «Експедиція незвіданими світами». Свої фантастичні роботи надіслали понад 24 тисячі юних художників із 25 країн світу. Загалом за роки проведення до цієї ініціативи долучилися 81 177 дітей і підлітків. Це офіційний рекорд України з проведення найбільшого національного онлайн-конкурсу дитячих малюнків на космічну тематику.
Представниця «Ноосфери» підкреслила, що конкурс малюнків — 2025 став особливим із двох причин. По-перше, з’явилася нова номінація — роботи, створені за допомогою штучного інтелекту, — в якій організатори отримали 2550 робіт. А по-друге, як генеральний партнер до проєкту долучився Sense Bank, команда якого обрала 11 найяскравіших робіт. Їх перетворили на дизайни цифрових карток для мобільного застосунку банку.
Катерина Логінова зазначила, що ГО «Асоціація Ноосфера» щороку бере участь у проведенні Всесвітнього тижня космосу.
— У Дніпрі цей тиждень був насичений яскравими подіями, — продовжує співрозмовниця. — У Planetarium Noosphere відбувся захід «Космічні шоти. Протистояння світів». Гості дивилися фільми, присвячені війнам між зорями та планетами, вторгненням прибульців та іншим галактичним конфліктам, а експерти у галузі фізики, астрономії та ракетобудування пояснювали, які кадри правдоподібні, а які — плід бурхливої режисерської фантазії.
Юні інженери з Дніпра за допомогою роботів виконували місію на навколоземній орбіті. Школярі-конструктори також займаються моделюванням ракет.
Переможцем Всеукраїнських змагань учнівської молоді з ракетомоделювання у класах «П-1-2» і «П-1-Т» став 16-річний дніпрянин Артем Борисов.
— Я займаюся ракетомоделюванням уже шість років, і кожен запуск — це неймовірні емоції, — коментує свій успіх Артем. — Мене зацікавило те, що це дає можливість поєднати техніку, точність і творчість. Перемога стала для мене приємною несподіванкою і підтвердженням того, що докладені зусилля дають результат. Загалом ракетомоделювання — дуже цікаве й захоплююче заняття, яке вчить терпінню, уважності та відповідальності. Такі якості знадобляться в будь-якій професії!
Фото Валерія Кравченка та спікерів