ЕКСКЛЮЗИВ Самодіагностика через чат-боти: що про це думають дніпровські лікарі та IT-івці

Українці все частіше починають лікування не з візиту до лікаря, а з пошуку інформації в інтернеті. Симптоми — в Google, поради — з форумів, а тепер ще й висновки від штучного інтелекту, який за секунди аналізує скарги й пропонує можливі діагнози. Чи справді технології роблять медицину доступнішою, де проходить межа між корисною підказкою та небезпечною самодіагностикою, і яку роль у цьому всьому має відігравати лікар – читайте в матеріалі видання “Наше місто”.

ШІ не допоміг: як самолікування коштувало спортсменці здоров’я

18-річна гімнастка Ілона декілька місяців жила з болем у правому стегні, намагаючись самостійно знайти причину і метод лікування в інтернеті.

Після падіння на тренуванні вона не надала травмі значення — відпочила декілька днів і повернулася до занять. Біль то зникав, то повертався, але дівчина вирішила не звертатися до лікаря.

– Я переконувала себе, що це щось несерйозне — звичайне перевантаження, — розповідає Ілона. – Читала поради, дивилася відео, навіть питала у ШІ, що це може бути і як лікувати. Здавалося, що я контролюю ситуацію і просто треба трохи часу.

Самолікування тривало місяцями: вона зменшувала навантаження, пробувала різні поради, але щоразу поверталася до тренувань — і разом із ними повертався біль.

Лише після візиту до травматолога ситуація прояснилася. Після короткого огляду лікар направив на КТ кульшового суглоба, яке показало повзучий перелом шийки стегна — мікротравму, що погіршується при навантаженні.

– Коли я почула слово перелом, це було шоком, – каже вона. – Я ж увесь цей час тренувалася і навіть не уявляла, що всередині вже є серйозна травма, яка просто поступово руйнує кістку.

Лікування виявилося чітким: місяць повного спокою з фіксацією та поступове повернення до навантажень.

– Найбільше шкода того часу, який я втратила, намагаючись лікуватися самостійно, — підсумовує Ілона. – Тепер розумію, що жодні поради ШІ не замінять нормальної діагностики.

Чоловік потрапив до психлікарні після поради ChatGPT

60-річний чоловік опинився у психіатричній лікарні після того, як протягом трьох місяців замінював кухонну сіль на натрій бромід за порадою чат-бота ChatGPT. Про випадок повідомляє The Independent.

За даними медиків, чоловік, який раніше вивчав нутриціологію, вирішив провести власний експеримент і повністю виключити сіль з раціону. Після консультації з чат-ботом він замовив натрій бромід в інтернеті та почав використовувати його як альтернативу кухонній солі, хоча ця речовина переважно застосовується у технічних цілях.

Через три місяці такого харчування пацієнта госпіталізували з ознаками бромізму — отруєння бромідами. Серед симптомів були психічні розлади, галюцинації, параноя, а також висипання на шкірі. У першу добу чоловік відмовлявся пити воду, попри сильну спрагу.

Лікарі провели інфузійну терапію та відновлення електролітного балансу, після чого пацієнта перевели до психіатричного відділення. Загалом лікування тривало близько трьох тижнів.

Автори медичного звіту застерігають: чат-боти можуть генерувати недостовірну інформацію і не здатні критично оцінювати поради, що створює ризики для здоров’я. В OpenAI також наголошують, що відповіді чат-бота не є медичною консультацією і не повинні використовуватися для діагностики чи лікування.

Як чат-боти аналізують ваші симптоми: принципи роботи ШІ

Журналісти видання «Наше місто» взяли коментар у менеджерки у сфері ШІ Юлії Машути, щоб зрозуміти, як працюють такі інструменти і де межа їхньої ефективності.

За словами експертки, під поняттям «ШІ в медицині» часто змішують різні за суттю речі — і це створює хибні очікування у користувачів. Йдеться як про відкриті чат-боти, так і про професійні системи для лікарів.

– Є два способи використовувати ШІ в медицині, і вони сильно відрізняються між собою, – сказала Юлія Машута. – Перший — звичайний ChatGPT, Claude, Gemini, куди пишуть симптоми і отримують пояснення. Жодної спеціальної підготовки не потрібно, але й гарантій точності немає — все залежить від того, як сформулювати запит і яку інформацію надати.

Водночас другий підхід передбачає використання спеціалізованих рішень у медичних установах. Вони орієнтовані не на пацієнта, а на фахівців, і допомагають оптимізувати щоденну роботу.

– У січні 2026 року OpenAI запустила ChatGPT for Healthcare — це корпоративна платформа для лікарів, адміністраторів і дослідників, – пояснила експертка. – Вона допомагає оформлювати виписки, аналізувати кейси, готувати матеріали для пацієнтів.

Окрім універсальних сервісів, активно розвиваються вузькопрофільні рішення, які здатні глибше працювати з медичними даними. Вони поступово виходять за межі текстових відповідей і переходять до аналізу складної інформації.

– Ada Health веде опитування пацієнта так, як це робить лікар на прийомі: уточнює, деталізує, – додала пані Юлія. – Google розробила Med-Gemini, яка може навіть обробляти знімки МРТ, стежити за динамікою хвороби та прогнозувати можливий розвиток.

Чи може ШІ ставити діагнози?

Юлія Машута зазначає, що штучний інтелект здатен допомагати з діагностикою, особливо у складних випадках. Його перевага — у відсутності часових обмежень і можливості аналізувати великі обсяги інформації.

– Питання в тому, скільки інформації йому дати, – пояснила Юлія Машута. – Є ситуації, де ШІ особливо виграє. Лікар на прийомі за 15 хвилин думає про найпоширеніші варіанти. Пацієнти з нетиповими симптомами розповідають, що саме ШІ допоміг виявити рідкісні стани, які лікарі пропускали.

Саме здатність до глибокого аналізу дозволяє знаходити неочевидні зв’язки між симптомами, які складно побачити під час короткого прийому. Тобто ШІ не поспішає. Він може проаналізувати всі ваші аналізи, поставити безліч уточнювальних питань і побачити зв’язок між симптомами, які здаються несумісними.

Звідки беруться відповіді і в чому ризик

Основою роботи таких систем є великі масиви медичних знань, але результат залежить не лише від них, а й від самого користувача.

– Під час навчання модель читає мільйони медичних статей, підручників, клінічних настанов, – каже експертка. -Потім у діалозі спирається на ці знання плюс на те, що розповідає користувач.

Саме тому неправильний або неточний запит може призвести до хибних висновків, навіть якщо відповідь виглядає переконливо.

– Але є пастка, про яку мало хто знає, – попереджає експертка. – Якщо у запиті є помилкова інформація, наприклад, вигадана назва хвороби, ШІ не просто повторює її, але й розвиває, будуючи впевнені пояснення про те, чого не існує. Простіше кажучи: ШІ довіряє тому, що ви написали.

Регулювання використання ШІ в медицині лише формується, і єдиного підходу поки не існує. У різних країнах запроваджують власні обмеження, але відповідальність все одно залишається за людиною.

Чому важливе критичне мислення

Попри можливості, штучний інтелект не замінює лікаря. Він може підказати напрямок, але остаточні рішення мають приймати фахівці.

– До всього треба підходити з критичним мисленням, – радить пані Юлія. – Наприклад, мені ChatGPT поставив діагноз, який не могли поставити лікарі 20 років. Я надала всі симптоми за ці 20 років, аналізи, висновки з МРТ та КТ. Але після цього я вже пішла до спеціалістів, які підтвердили діагноз.

Водночас фрагментарна інформація часто дає хибний результат, що ще раз підкреслює важливість повної картини.

– Але до цього випадку, коли я завантажувала окремі результати аналізів та питала про можливі проблеми, чат називав хвороби, яких у мене не було, – додала експертка.

Як правильно описувати симптоми, щоб ШІ відповів точніше

Якість відповіді безпосередньо залежить від того, наскільки детально користувач описує свою ситуацію. 

– Чим більше контексту, тим точніша відповідь, – запевняє експертка. – Варто писати не просто, що болить голова, а й коли це почалось, що передувало, які ще є симптоми, які ліки приймаєте, які хронічні хвороби є.

Навіть у такому випадку відповіді потребують перевірки, адже ШІ не знає, а лише формує відповідь на основі доступної інформації.

– Є прийом, який допомагає виявити помилки: попросити ШІ самому вказати, де він міг помилитись і яких даних йому бракує для точнішого висновку, – радить експертка. – Модель, як правило, чесно відповідає на це питання. І навіть у цьому випадку, всі відповіді потрібно перевіряти, особливо коли йдеться про здоров’я.

Підготовка до візиту чи пастка для здоров’я: лікар про роль ШІ у медицині

Сучасні технології змінюють не лише спосіб спілкування, а й ставлення людей до власного здоров’я. Все частіше пацієнти приходять до лікаря вже з готовим діагнозом, сформованим на основі інформації з інтернету або рекомендацій штучного інтелекту. Про це журналістам видання  “Наше місто” повідомив Андрій Бутенко, сімейний лікар «ОН Клінік Дніпро».

– Так, це дуже поширене явище, – сказав Андрій Бутенко –  Більшість пацієнтів перед візитом уже встигли почитати інформацію в інтернеті або скористатися ШІ й приходять із власними припущеннями щодо діагнозу. З одного боку, пацієнт краще розуміє свої страхи, з іншого — ризикує підвищити тривожність через зайві або невірні припущення.

Найпоширеніші помилки під час самодіагностики пов’язані з перебільшенням або недооцінкою симптомів. 

– Звичайний головний біль перетворюється на пухлину, а тривалі симптоми списуються на втому, — зауважує медик. – Люди не завжди враховують комплекс симптомів та загальний стан організму.

Ба більше – самолікування часто ускладнює постановку правильного діагнозу. 

– Прийом ліків без призначення може змазати клінічну картину, змінити результати аналізів або тимчасово прибрати симптоми, які важливі для правильної діагностики, – попереджає Андрій Бутенко. – Особливо небезпечними стають випадки самостійного прийому антибіотиків, гормональних препаратів або застосування сумнівних народних методів.

Ситуації, що трапляються найчастіше, добре відомі практикам: пацієнти починають лікувати застуду антибіотиками, ігнорують серйозні симптоми або слідують порадам з форумів, а також приймають великі дози вітамінів без потреби.

Водночас лікар визнає, що ШІ може бути корисним. 

– ШІ допомагає як джерело загальної інформації: пояснення симптомів, підготовка до візиту, розуміння можливих причин стану, – пояснив Андрій Бутенко. – Це дає змогу пацієнту сформулювати запит і бути більш залученим у своє лікування.

Проблеми виникають, коли люди сприймають поради ШІ як точний діагноз і план лікування, що може призвести до втрати часу або неправильних дій. 

– Це нормально — цікавитися своїм здоров’ям, – каже лікар. – Але важливо не ставити собі діагноз самостійно. Краще використовувати цю інформацію, щоб поставити лікарю правильні запитання, а не замінювати консультацію.

Також експерт наголошує на важливості перевірки джерел: офіційні медичні сайти, клініки та міжнародні організації з посиланнями на дослідження — це те, чому можна довіряти. 

– Якщо інформація емоційна, обіцяє швидке диво-лікування або не має чітких джерел — їй не варто довіряти, — попереджає медик.

Сучасні технології допомагають орієнтуватися у медичних питаннях, але замість самолікування вони мають стати інструментом для підготовки до діалогу з професіоналом. Лише так можна уникнути ризиків і зберегти власне здоров’я.

Фото НМ та з відкритих джерел.

Читайте також: Не залишити наодинці з діагнозом: як Дніпро дбає про пацієнтів з рідкісними хворобами.

Раніше ми писали: Як розпізнавати фішинг: у Дніпрі слухачів Університету третього віку вчили безпечно користуватися інтернетом.