ЕКСКЛЮЗИВ Легеневий, латентний, позалегеневий: яка ситуація з туберкульозом у Дніпрі

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом — хвороби, яка й досі залишається однією з найсерйозніших загроз здоров’ю. У Дніпрі це питання особливо актуальне: попри наявність сучасного лікування, лікарі фіксують нові випадки, а війна, стрес та міграція населення лише ускладнюють контроль над захворюванням. Що таке латентна  та позалегенева форми туберкульозу? Як вчасно розпізнати хворобу і ефективно захистити себе та близьких – у матеріалі видання “Наше місто”.

Пізня діагностика та ризики ускладнень: яка ситуація з туберкульозом у Дніпрі

У Дніпропетровській області за останній рік захворюваність на туберкульоз зменшилася майже на 30%, проте медики наголошують: це не означає, що хворобу подолано. Про це сказала Наталія Бутковська, завідувачка фтизіопульмонологічного консультативно-діагностичного відділення Дніпропетровського обласного медичного центру соціально значущих хвороб.

– Ми бачимо позитивну динаміку, однак більшість випадків — це розповсюджені форми туберкульозу, які потребують не лише фтизіатричного, а й комплексного лікування за участю кардіологів та пульмонологів, — пояснює Наталія Бутковська. – Чим більше змін у легенях, тим вищий ризик розвитку інших захворювань.

Особливу увагу лікарі приділяють контактним особам пацієнтів із легеневою формою туберкульозу, адже саме вони найчастіше стають джерелом інфекції для оточення. 

– Туберкульоз передається повітряним шляхом, — додає Бутковська. – Коли хвора людина кашляє або розмовляє, вона може виділяти збудника і наражати на ризик зараження оточуючих. Тому ми перш за все обстежуємо тих, хто перебуває у близькому контакті з хворими.

Попри загальне зменшення захворюваності, у 2025 році у регіоні фіксували значне зростання випадків дитячого туберкульозу. 

– На щастя, у поточному році ситуація змінилася і ми бачимо зменшення захворюваності серед дітей майже на 44%, – відзначила медикиня. – Проте деякі форми хвороби у дітей нагадують ті, що характерні для дорослого населення. Це свідчить про те, що не завжди вдається своєчасно виявити туберкульоз серед дорослих.

Медики також фіксують ускладнення у пацієнтів у зв’язку з пізнім діагностуванням хвороби. 

– Хоча смертність цьогоріч зменшилася майже на 10%, зросла частка випадків, коли туберкульоз виявляють уже на пізній стадії, – пояснює лікарка. – Люди не звертаються вчасно за допомогою, тому іноді діагноз підтверджується лише патологоанатомічною службою. 

Особливу тривогу викликає зростання захворюваності серед медичних працівників. 

– У цьому році захворюваність серед медиків майже подвоїлася, — підкреслює лікарка. – Вони першими стикаються з пацієнтами, тому контроль за інфекцією та використання ізоляторів у приймальних відділеннях надзвичайно важливий. Як під час COVID-19 ми дбали про власний захист, так і зараз потрібно захищати себе від туберкульозу. 

Шляхи передачі туберкульозу та групи ризику

В умовах війни та стресу контроль туберкульозу стає особливо актуальним. Медики закликають звертати увагу на фактори ризику та профілактику.

– Туберкульоз передається через повітря: коли хворий кашляє, чхає або розмовляє, мікобактерії потрапляють у навколишнє середовище, – повідомила Наталія Бутковська. – Більш того, в умовах воєнних дій і високого психоемоційного навантаження ми очікуємо зростання захворюваності.

Медики приділяють особливу увагу представникам груп ризику, які потребують регулярного обстеження та профілактичного лікування. 

– До основних груп належать контактні особи, пацієнти з вірусом імунодефіциту людини, особи на гемодіалізі або ті, кому планується пересадка органів чи кісткового мозку, пацієнти з онкозахворюваннями, які отримують імунодепресивну терапію, а також шахтарі, які контактували з кремінем, — пояснила лікарка.

Вона додала, що підвищений ризик також мають люди похилого віку, внутрішньо переміщені особи, курці та ті, хто зловживає алкоголем. 

Втома, температура, нічна пітливість: як розпізнати туберкульоз

У Дніпрі та області медичні працівники продовжують активну роботу з діагностики туберкульозу. У той же час пацієнтам важливо звернути увагу на ранні симптоми, щоб вчасно розпочати лікування та знизити ризики для оточуючих.

– Насторожити має сильна втома, коли звичайна робота викликає надмірне виснаження, пітливість уночі, кашель понад два тижні, а інколи й з прожилками крові, – сказала Наталія Бутковська. –  Підвищення температури до 37 градусів та загальна слабкість також можуть бути ознаками туберкульозної інфекції.

При появі симптомів потрібно звернутись до лікаря. Медичний центр використовує сучасні методи швидкої діагностики.

– Ми працюємо зі скринінгом і досліджуємо мокротиння методом GeneXpert, – додала лікарка. – Результат про наявність туберкульозної палички та її чутливість до препаратів ми отримуємо вже за дві години. Це прискорює точне призначення лікування, знижує ризик зараження оточуючих і скорочує термін одужання наших пацієнтів.

Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб обслуговує п’ять баз, зокрема у Дніпрі на вулиці Самойловича, 12, де працює стаціонарне відділення та поліклініка.

– Прийом з 8:00 до 16:00 з понеділка по п’ятницю, можна звернутися без попереднього запису, – уточнила Наталія Бутковська. – До фтизіатра можна потрапити й без електронного направлення. Філіали центру працюють також у Кривому Розі, Нікополі, Павлограді та Кам’янському. У всіх цих містах приймають як дорослі, так і дитячі фтизіатри. 

Туберкульоз – не вирок: як змінилося лікування і його тривалість

Десятиліттями туберкульоз вважали хворобою, що потребує тривалого і складного лікування, але сьогодні підхід до нього кардинально змінився.

– Якщо раніше пацієнти змушені були проходити терапію майже два роки, то сьогодні завдяки новітнім препаратам терміни скоротилися до чотирьох-шести місяців при чутливому туберкульозі, – пояснює Наталія Бутковська. – Навіть у випадках стійких форм, коли збудник не реагує на частину препаратів, курс зменшився до шести місяців. І важливо, що все лікування для пацієнтів безплатне.

Ефективність терапії напряму залежить від того, наскільки рано людина звертається по допомогу. На початкових стадіях зміни в легенях мінімальні, що значно підвищує шанси на повне одужання без ускладнень.

– Менші ураження – менше залишкових змін після лікування і, відповідно, нижчий ризик повторного захворювання, – зазначає лікарка. – Ми постійно наголошуємо: туберкульоз — виліковний. Головне – не переривати терапію. Після завершення курсу людина може повернутися до звичного ритму життя без обмежень.

Суттєво змінилися й підходи до організації лікування. Стаціонар більше не обов’язковий для більшості пацієнтів.

– Госпіталізація потрібна лише у складних випадках — при важких формах, високій температурі чи кровохарканні, — говорить фахівчиня. – В інших ситуаціях пацієнт може лікуватися амбулаторно. Більше того, вже через два тижні регулярного прийому препаратів ризик інфікування оточуючих суттєво знижується, адже збудник втрачає свою активність під дією ліків.

Амбулаторне лікування також допомагає уникнути перехресного інфікування, однак потребує дотримання простих правил безпеки вдома. За словами лікарки, важливо організувати належні умови: окрема кімната, регулярна обробка поверхонь дезінфікуючими розчинами.

Що таке латентна форма туберкульозу?

У Дніпропетровському обласному медичному центрі соціально-значущих хвороб наголошують на важливості виявлення латентної туберкульозної інфекції, адже вона є ключем до подолання епідемії туберкульозу в Україні.

– Латентна туберкульозна інфекція – це стан, коли бактерія вже потрапила в організм, але не викликала захворювання, – пояснює лікарка-фтизіатр Яна Серченко. – Пацієнти при цьому не відчувають симптомів: вони не кашляють і не мають температури. Імунітет наче замкнув паличку в клітці і не дає їй розмножуватись, поки немає супутніх факторів.

Фактори, що можуть спричинити перехід латентної форми в активний туберкульоз, – зниження імунітету, загострення хронічних хвороб та стреси.

– Виявити латентну форму можна за допомогою шкірних тестів або квантиферонового аналізу крові, – пояснює Яна Серченко. – В Україні є різноманітні тести, які виконуються безплатно за направленням лікаря. 

До груп ризику відносять людей, які контактували з хворими на туберкульоз. Якщо латентна інфекція виявлена, призначається профілактичний курс лікування. 

– Це не повноцінний курс, як при активному туберкульозі, а коротка профілактика одним або двома препаратами, – уточнює лікарка.

Перед початком лікування обов’язково виключають активну форму хвороби: проводять рентген та аналіз мокротиння. 

– Це шанс ніколи не захворіти на туберкульоз, якщо пройти профілактичне лікування, – підсумовує Яна Серченко.

Позалегеневий туберкульоз: коли хвороба ховається за симптомами інших органів

Туберкульоз давно асоціюється з легенями, але ця інфекція може вражати й інші органи. Позалегеневий туберкульоз часто проявляється неспецифічно, тому його діагностування залишається складним завданням для медиків.

– Позалегеневий туберкульоз може викликати захворювання будь-яких органів, крім тих, які не контактують з кровообігом у достатній мірі, наприклад, нігті та волосся, — пояснює Наталія Бутковська. – Інколи пацієнти довго лікуються у вузьких спеціалістів, і ніхто не підозрює туберкульоз.

За словами лікарки, запідозрити позалегеневий туберкульоз можна  при тривалих або нестандартних симптомах у різних сферах медицини. 

– Якщо у вас не піддаються лікуванню офтальмологічні запалення, або симптоми зберігаються місяцями, варто звернутися до нас, — додає лікарка. – Ми консультуємось з вузькими спеціалістами різних галузей медицини. Наприклад, у нас є уролог: можна дослідити сечу на наявність туберкульозної палички.

Позалегеневий туберкульоз може вражати і жіночу репродуктивну систему. 

– Якщо є безпліддя у жінок, ми беремо мазки і проводимо аналіз на GeneXpert, — зазначає  Наталія Бутковська. – Загалом ми можемо обстежити будь-яку рідину в організмі і визначити наявність туберкульозу.

Ураження кісток та центральної нервової системи вимагають більш тривалого лікування. 

– Туберкульоз кісток ми лікуємо дев’ять місяців, захворювання центральної нервової системи — десять місяців, — пояснює лікарка. – Протягом цього року ми спостерігали два-три випадки менінгіального туберкульозу. Такі форми частіше виникають у пацієнтів з імунодефіцитом.

Водночас вона додає, що у людей зі здоровим імунітетом близько 25% випадків позалегеневого туберкульозу можуть закінчитися самовиліковуванням. 

– Деякі пацієнти ніколи не хворіли на туберкульоз, але після перенесених інфекцій залишаються зміни в організмі — це свідчить, що імунна система реагує, — каже Наталія Бутковська. 

Ризик розвитку позалегеневого туберкульозу зростає при наявності супутніх захворювань. 

Як уникнути туберкульозу: поради медиків 

В Україні профілактика туберкульозу і далі базується на вакцинації, однак підходи до неї поступово змінюються — як і розуміння ризиків зараження у повсякденному житті.

– На сьогоднішній день профілактика туберкульозу серед дітей – це вакцина БЦЖ, – пояснює лікарка. – Наразі змінено графік вакцинації: її проводять у перші 24 години життя дитини.

За її словами, щеплення не завжди запобігає інфікуванню, але суттєво знижує ризики найнебезпечніших форм хвороби у дітей. 

Окремо медики звертають увагу на поведінку усього населення у громадських місцях, де ризик контакту з хворими теоретично існує. 

– У транспорті чи інших замкнутих просторах варто дотримуватись простих правил: якщо поруч людина кашляє — краще відвернутися, попросити її прикривати рот або тримати дистанцію, — радить лікарка. – Водночас, десятихвилинний контакт із хворим не призведе до розвитку туберкульозу.

Медицина тим часом рухається вперед і вже наближається до нових рішень у питаннях профілактики. 

– Зараз тривають дослідження нових вакцин проти туберкульозу, які перебувають на фінальній стадії розробки, — підсумовує лікарка. – Ймовірно, невдовзі з’явиться вакцина, що захищатиме не лише дітей, а й дорослих.

Туберкульоз може торкнутися будь-кого, але його можна передбачити і подолати. Обстеження, щеплення, уважність до симптомів і прості правила безпеки зменшують ризики. Знання та профілактика — це найнадійніший захист, і кожен із нас може зробити свій внесок у безпечне життя для себе та близьких.

Фото Володимира Федорищева та з відкритих джерел.

Читайте також: Мочити чи не мочити: експертка розвінчала міфи про реакцію Манту.

Раніше ми писали: Туберкульоз на Дніпропетровщині: що потрібно знати про фактори ризику та профілактику.