Проблема безпритульних тварин у Дніпрі знову загострилася після початку повномасштабної війни. До міста привозять собак і котів із прифронтових територій, частину тварин залишають люди, які змушені евакуюватися або не можуть знайти житло разом із улюбленцями. У цих умовах стерилізація стає не просто ветеринарною процедурою, а ключовим інструментом контролю чисельності та зменшення навантаження на притулки.
Профілактика, а не “втручання в природу”
Лікарка ветеринарної медицини КП «Зооконтроль» Тетяна Мехеда наголошує: стерилізація необхідна, якщо тварина не має племінної цінності та не використовується у професійному розведенні.

– Якщо людина не є професійним заводчиком і ваша тварина не має цінності в розведенні, її потрібно стерилізувати, – говорить Тетяна Мехеда. – Це стосується і домашніх, і безпритульних тварин.
Процедура, за її словами, насамперед має профілактичне значення. Рання стерилізація самок зменшує ризик розвитку пухлин молочних залоз, а у самців допомагає запобігти новоутворенням простати та сім’яників. Водночас лікарі враховують індивідуальний розвиток організму і в окремих випадках рекомендують проводити операцію після повного фізичного формування тварини.

– Міф про те, що тварина повинна народити для здоров’я – це неправда, – каже Тетяна Медеха. – Це потрібно власникам, а не тварині.
Передчасні пологи, навпаки, можуть послабити організм: страждає стан шерсті, зубів, кісткової системи, а сам процес народження іноді стає загрозою для життя.
Операція з мінімальними ризиками
Стерилізація належить до стандартних планових операцій у ветеринарії. За умови, що тварина здорова та пройшла обстеження, ризики мінімальні. Ускладнення можливі переважно у разі серйозних супутніх захворювань – серцевих, ниркових чи дихальних.
Також лікарка спростовує побоювання щодо скорочення тривалості життя.
– Тварини живуть не 60 років, як люди, а в середньому 12, – каже Тетяна Мехеда. – І стерилізація не впливає на тривалість життя негативно. Навпаки – є багато прикладів, коли стерилізовані тварини живуть 16–20 років.
Процедура допомагає зменшити статеву та територіальну агресію, позбавляє самок виснажливих тічок і знижує рівень стресу. Натомість застосування гормональних препаратів “від тічки” часто призводить до серйозних ускладнень.
– Це часто закінчується піометрою – гнійним запаленням матки, – розповідає ветлікарка. – Якщо вчасно не прооперувати, гній потрапляє у черевну порожнину, і тварина може загинути.
Чому виникають стереотипи
Частина упереджень, за словами фахівчині, пов’язана з недовірою або небажанням витрачати кошти. Дехто сприймає стерилізацію як зайву комерційну послугу або як “неприродне” втручання в гормональну систему.
Водночас за останні 15–20 років рівень обізнаності власників зріс. Люди частіше цікавляться вакцинацією, профілактикою та умовами утримання. Проте проблема безвідповідального ставлення до тварин досі залишається актуальною.
Як працює система у Дніпрі
КП «Зооконтроль» займається стерилізацією та вакцинацією від сказу безпритульних тварин. Начальниця відділу реєстрації тварин підприємства Ірина Пономаренко пояснює, що тварини без власників проходять повний цикл: відлов, операцію, перетримку, щеплення і повернення на місце перебування.

Кілька років тому у місті запровадили ще одну важливу ініціативу – стерилізацію безпородних собак із приватного сектору. Саме небажаний приплід таких домашніх тварин часто поповнює вулиці.
Власники можуть звернутися на гарячу лінію 1530, після чого формується виїзд бригади. Післяопераційний догляд у цьому випадку забезпечує господар.
Щодо безпритульних котів – їх привозять опікуни. Після операції та відновлення тварин повертають у двори чи підвали, де вони жили раніше.



Відповідальність починається до появи улюбленця
Фінансовий аспект залишається складним. Ірина Пономаренко переконана: рішення заводити тварину має бути зваженим.
– Можливо це звучить грубо, але якщо немає коштів на стерилізацію, краще не заводити улюбленця. Тварина потребує постійного медичного обслуговування, якісного корму. Якщо ти завів собаку – ти повинен за неї відповідати, – зазначає пані Ірина.
Водночас вона визнає, що обставини можуть змінитися. У таких випадках можна шукати акційні пропозиції у клініках або планувати процедуру після підготовки.
– Якщо зараз немає можливості – можна відкласти, підготуватися, знайти акційні пропозиції, – каже Ірина Пономаренко. – У деяких клініках періодично проводять стерилізацію за мінімальною вартістю. Максимальний вік операції залежить від стану здоров’я тварини. Навіть у 8 років стерилізація можлива — за умови здорового серця та після обстеження.
Піометра, з якою їй довелося зіткнутися особисто, стала переконливим аргументом на користь своєчасної стерилізації. Хвороба розвивається швидко, а іноді рахунок іде на хвилини.
Чи втрачає собака «характер»
Ще один міф — після стерилізації тварини стають млявими, набирають вагу або перестають охороняти територію.
– Якщо собаку вигулювати і правильно годувати – вона не видужає, – стверджує Ірина Пономаренко. – Наші собаки стерилізовані. Спробуйте підійти до їхніх вольєрів і побачите, чи втратили вони захисні якості. Собаки відразу починають гавкати на чужих.
Війна та нова хвиля безпритульності
До 2022 року місту вдалося скоротити кількість безпритульних тварин майже на 50% за три роки.
– Зараз ситуація інша, – розповідає вона. – Щастить тварин із зони бойових дій. Люди їдуть, не можуть знайти житло, лишають собак на вулиці. Ми відловлюємо та бачимо кліпси інших міст.
Таким чином, нинішнє зростання популяції безпритульних тварин пов’язане насамперед із військовими обставинами, а не з провалом
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Україна Росія війна



