Skip to content

ЕКСКЛЮЗИВ Жінки можуть усе: дніпрянки дбають про громаду, навчають, допомагають та прямують за мрією

Михайло Чернов

25 лютого відзначається День української жінки. Сучасні українські жінки у надскладних умовах війни адаптуються до нових викликів, сміливо долають суспільні стереотипи, відповідально працюють, засновують власні справи, а ще — підтримують, надихають та навчають інших, пише «Наше місто».

Розповідаємо про кількох жінок із різних сфер, які попри всі складнощі, продовжують працювати, робити власну справу, важливу для людей та суспільства, і допомагати іншим.

Для Ірини Васюти сир став терапією

Власна справа під час війни — для цього потрібна неабияка сміливість. Підприємиця з Дніпра Ірина Васюта, попри всі складнощі, розвиває власний сироварний бізнес: відкрила для себе справу для душі, радує людей чудовим смаком і надихає власним прикладом інших.

Ірина Васюта

– Моя історія сироваріння почалася ще під час пандемії, коли моя основна робота зупинилася. Це був період невизначеності, і я шукала не просто підробіток, а справу, яка давала б сенс і внутрішню опору. Так я відкрила для себе світ сиру, — розповідає Ірина. — Я пройшла навчання, зокрема у Швейцарії та Франції, почала експериментувати, варити перші головки, вчитися на помилках. А згодом це переросло у власну справу.

Агресія проти України принесла неймовірні випробування та біль.

– Після початку повномасштабної війни сироваріння стало для мене не лише бізнесом, а способом триматися, – ділиться вона. – А коли в червні 2022 року я втратила чоловіка на війні, сир став моєю терапією. Робота руками, процес створення, турбота про продукт — усе це допомагало не розсипатися. Сьогодні це вже не просто ремесло. Це частина мого життя.

— Як вдається працювати, попри відключення та інші складнощі? І як відчувається успіх? 

— Сироваріння — це дисципліна й терпіння. Сир не пробачає поспіху, але винагороджує уважність. А працювати в наших умовах — це щоденна гнучкість. Планувати варки під графіки світла, користуватися генератором, шукати рішення, коли щось іде не за планом. Я пишаюся тим, що не зупинилася. Що змогла створити постійне коло клієнтів, проводжу майстер-класи для жінок, ділюся знаннями. Що мої сири їдуть у різні міста України. Для мене великий успіх — коли люди повертаються знову. Коли пишуть: «Ваш сир — смачний!»

— А що підтримує і надає сил? 

— Мене підтримує улюблена справа, – каже пані Ірина. – Вона дає відчуття контролю там, де багато чого від мене не залежить. Підтримують рідні люди, друзі, жіноче коло. Танго, яке повертає відчуття життя. Мій син, заради якого я маю бути сильною. І ще — віра в те, що українська жінка сьогодні неймовірно сильна. Ми вміємо тримати дім, бізнес, родину, підтримувати інших і водночас залишатися ніжними. Я переконана: зараз дуже важливо робити своє — чесно, якісно і з любов’ю. Бо саме з таких маленьких справ складається велика країна.

Ольга Коротушенко дарує людям світло

Професійно, відповідально, з любов’ю до рідного міста – саме так працює для громади та дніпрян чимало фахівчинь у комунальних службах та підприємствах нашого міста.

 Ольга Коротушенко працює у центральній диспетчерській КП «Міськсвітло. Саме звідти контролюється зовнішнє освітлення в місті — цілодобово, без вихідних і перерв.

Ольга Коротушенко

– Вся інформація про стан справ сходиться до нас, диспетчер керує всіма процесами, приміром – куди першочергово направити бригаду для усунення несправностей, – розповідає вона.

Ольга обрала професію та сферу діяльності за прикладом батьків: мама працювала електриком, а батько був телерадіомеханіком, отримала освіту в коледжі електрифікації, з 2009 р. працює у КП “Міськсвітло”.

– Спочатку я думала: я дівчина, навіщо мені ця спеціальність, – ділиться вона. – А потім відчула відповідальність,  вивчила, втягнулася.

Саме завдяки роботі Ольги та її колег на вулицях міста забезпечується зовнішнє освітлення і усунення несправностей. Уся інформація про стан мереж зовнішнього освітлення інтегрована в онлайн-карту, що дозволяє в режимі реального часу бачити стан понад 500 шаф управління. Також можна оперативно виявляти пошкодження та негайно направляти аварійні бригади. Завдяки цьому забезпечується стабільність  роботи систем. 

Диспетчерський центр оснащений сучасним програмно-апаратним комплексом, багатоканальними GSM-терміналами та генератором з автоматичним запуском, що забезпечує безперебійну роботу навіть під час аварійних відключень електроенергії. Оператори координують виїзні бригади, ведуть оперативну документацію та реагують на звернення мешканців.

– Всі заявки містян (у т.ч. – щодо відсутності зовнішнього освітлення – прим.ред.) проходять через міський Контакт-центр. Диспетчер їх контролює. Щойно заявка поступає – я її бачу, і ми вже реагуємо. Передаємо на район, направляємо аварійну бригаду для усунення несправностей, – розповідає Ольга Коротушенко.

Сувора зима цього року створює чимало викликів, які постійно долають фахівці комунальних служб: 

– Погода підкидає сюрпризи. Вітри, сильні снігопади, налипання. При цьому всьому виникає маса різних обривів, аварійних ситуацій, – розповідає Ольга. – Для того, щоб оперативно скерувати бригаду,  потрібно добре орієнтуватися у місті, знати досконально вулиці,  розставляти вірно пріоритети – що треба зробити в першу чергу, а що можливо пізніше.

Робота пані Ольги — частина великої спільної справи комунальних служб міста, завдяки якій у місті лад, на вулицях Дніпра є світло, а отже —  комфорт та безпека мешканців.

Лариса Борзова навчає і виховує дітей

Лариса Борзова працює у Міському юридичному ліцеї, вона досвідчена тренерка з шахів та керівниця дитячого шахового гуртка у КЗО Центр “Штурм” міської ради. Має надзвичайний досвід і знання, з великою любов’ю займається з дітьми.

– Працювати з дітьми сьогодні — це не просто передавати знання. Це бути опорою, прикладом внутрішньої стійкості та світла, — каже вона.

Лариса Борзова

Наш складний і повний стресів час вимагає від педагога та тренера значно більшого, ніж просто володіти методикою.

– Такі часи вимагають усього серця для роботи з дітьми, — зазначає пані Лариса.

Втім, найприємніше — коли наочно видно результати занять.

– Я – керівниця гуртка з шахів і бачу, як через гру формується характер, – ділиться вона. –  Шахи — це не лише про логіку. Це про відповідальність за свій вибір — з кожним ходом приймати рішення. Також це про вміння приймати поразку гідно і перемагати без зверхності. У сучасних умовах це надзвичайно важливо.

Діти, що зростають у наш складний час, стикаються з небаченими раніше викликами, тож місія педагогів — підтримати та спрямувати їх.

Лариса Борзова з вихованцями

– Діти сьогодні дуже глибокі, — зазначає пані Лариса. — Вони швидко дорослішають. І наше завдання — зберегти в них дитинство, підтримати віру в себе й навчити мислити стратегічно — не лише на шахівниці, а й у житті.

Світлана Дейнега допомагає відновлюватися

Психологиня Світлана Дейнега працює з людьми і постійно перебуває поруч із людським болем, який став масовим у наш час.

–  Війна, втрати, розлуки, тривога за майбутнє – усе це приходить у кабінет психолога разом із людиною. Найбільша складність – залишатися стійкою, не знецінювати власні почуття й водночас бути опорою для інших, – каже Світлана.

Психологічна допомога – це тривала робота, яка не дає швидкі результати.

Світлана Дейнега, психологиня
Світлана Дейнега

– Іноді успіх – це коли клієнтка вперше дозволяє собі плакати, – розповідає Світлана. – Коли з’являється трохи більше дихання, трохи більше ясності, трохи більше сну та життя. Успіх відчувається тихо – як внутрішнє тепло від того, що людина зробила крок до себе.

– Що надихає та надає сил у вашій діяльності? – питаємо у фахівчині.

– Мене мотивує віра в людську здатність відновлюватися, – каже вона. – Я бачу, як навіть після важких втрат жінки знаходять у собі силу жити, любити, будувати нове. Це надихає. І ще – відчуття сенсу. Коли твоя робота не просто про професію, а про реальну підтримку в час, коли вона критично потрібна.

– А яким чином вдається знаходити підтримку в наш час ?

–  У близьких людях і чесних розмовах. У навчанні – бо професійний розвиток дає опору й структуру, – розповідає Світлана. – У тиші. У власній терапії та супервізії. І в простих речах – природі, творчості, теплих зустрічах.

Фото Наше місто, міська рада, з архівів героїнь публікації

Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Тема дня

Позначки: , ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: