У Центрі позашкільної освіти «СтартУм» Дніпровської міської ради працює керівниця гуртка з рукопашного бою Катерина Васильєва — тренерка, яка поєднує педагогічну роботу з власною спортивною кар’єрою. Як це їй вдається, жінка розповіла виданню «Наше місто».
Катерина також є тренеркую-викладачкою ДСШ№7 на відділенні рукопашного бою, а за її плечима — 16 років у спорті, звання заслуженого майстра спорту України та чотири титули чемпіонки світу.
Катерина Васильєва – спортсменка та красуня. Фото Валерія Кравченка.
-Так, робота з дітьми — це доволі непросто, адже будь-яка діяльність, пов’язана з вихованням, потребує великої відповідальності, – зазначає Катерина. – Але тренер — це не просто людина, яка навчає технікам, це наставник, який може стати значущою фігурою в житті дитини. Якщо між тренером і вихованцем є зв’язок, це часто на все життя. Ми працюємо не лише зі спортсменами, а й з дітьми, які приходять займатися для себе, адже бойове мистецтво — це не той вид спорту, куди піде кожен. Треба мати характер або внутрішню мотивацію. І коли ти бачиш навіть маленький прогрес, коли у дітей починає виходити, — це надихає неймовірно. А коли вони виходять на татам й показують результат, це взагалі особлива радість.
Цей вид спорту підійде не кожному. Фото Валерія Кравченка.
До «СтартУму» Катерина прийшла на початку цього навчального року — це її перший рік роботи саме в цьому закладі. Загалом тренерську діяльність вона розпочала у 2022 році. Нині працює як із групами, так і індивідуально. Наймолодшим її вихованцям — лише чотири-п’ять років. У цьому віці заняття мають розвивальний характер: координація, загальна фізична підготовка, прості вправи — відтискання, присідання, легкі перекиди вперед. Поступово додаються елементи рукопашного бою — удари руками й ногами, але в адаптованій, безпечній формі.
В роботі тренера головне – терпіння. Фото Валерія Кравченка.
Тренерка наголошує: у цьому виді спорту координація має ключове значення. Дитина повинна навчитися контролювати положення ніг і рук, дихання, уважність, швидкість реакції. Це непросто, але з часом, через повторення й підтримку, діти звикають, і тоді можна підвищувати рівень складності.
Катерина є діючою спортсменкою. Фото Валерія Кравченка.
— Тренер повинен мати терпіння і розуміння, бо діти дуже різні, – впевнена Катерина Васильєва. – Хтось всмоктує все одразу, як губка, а комусь потрібно більше часу — і це нормально. Важливо вміти підлаштуватися під дитину, допомогти їй пройти цей шлях у своєму темпі. Потрібна й певна жорсткість у дотриманні правил, але без жорстокості — це різні речі. І водночас має бути дипломатичність. Іноді перед тренуванням п’ятирічні діти підходять і кажуть: «Катерина Олегівна, час обнімашок». Звісно, спершу обнімашки, а потім працюємо. Тренер має бути і наставником, і психологом, і прикладом. Я переконана, що рукопашний бій — це не тільки для хлопців. Я сама є діючою спортсменкою, чотириразовою чемпіонкою світу, і власним прикладом руйную цей стереотип. Це не лише спорт, це тренування характеру, вміння приймати рішення тут і зараз.
Серед вихованців Васильєвої – чимало успішних спортсменів. Фото Валерія Кравченка.
Катерина переконана: у сучасних реаліях навички самооборони для дівчат — не примха, а необхідність. Вона проводить також заняття з жіночої самооборони. Каже, що дівчата, які обирають рукопашний бій, стають сміливішими, впевненішими, швидше реагують у складних ситуаціях. Повномасштабна війна лише підсилила запит на такі знання. Серед її вихованок уже є призерки дитячих чемпіонатів Європи, деякі входять до складу збірної команди. Нині ж тренерка більше зосереджена на молодшому поколінні — зізнається, що саме робота з малечею приносить їй особливе задоволення. Бо коли у дітей горять очі — це найвища нагорода для тренера.
Фото Валерія Кравченка.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі працюють гуртки у віддалених районах.
Категорія: Новини Дніпра, Освіта, Тема дня
