ЕКСКЛЮЗИВ  Тільки мова: 4 роки тому дніпровський студент Дмитро Жевжик остаточно перейшов на українську

Серед тих, хто свідомо обрав залишись в України і будувати кар’єру у рідному місті керівник ГО «Молодіжний медіацентр Дніпра» Дмитро Жевжик. Коли почалась велика війна він остаточно перейшов на українську мову. Як це трапилось розповість «Наше місто».

Батьки Дмитра з села, тому говорили українською навіть коли багато років прожили в російськомовному місті. Сам Дмитро Жевчик з однолітками спілкувався переважно російською.

– Батьки з села і в родині спілкувались мовою, точніше говорили на суржику, –  каже голова молодіжного центру Дніпра. – А я а поза колом родини спілкувався російською. І от 24 лютого 2022-го  різко, от вмить, ми переключилися виключно на українську. Тоді мені було 19 років і я навчався  у “Дніпровській політехниці”.

Зазначимо, що дніпровські хлопці стали займатися конкретними справами: волонтерити, допомагати військовим.

– Майже одразу з одногрупниками об’єдналися і намагалися якось допомагати в різних волонтерських хабах, –  розповідає Дмитро. – Займаємось конкретними справами. Коли у січні 2023 року російська ракета влучила в будинок на Перемозі, разом з однокласниками взяли в гаражі якісь лопати, ломи, якісь інструменти і поїхати розбирати завали, допомагати людям. А от зараз, вже на п’ятому році великої війни, коли приходить, наприклад, зарплата або якісь гроші,  в мене відразу в голові думка: можна відмовлюсь від якогось бажання, може там каву зайвий раз не вип’ю,  але закину  донат на ЗСУ.  Так і роблю. Це все стало звичкою.

Раніше ми писали про те, що у Дніпрі волонтери щодня перетворюють донати й підтримку на конкретну допомогу для військових.

Фото Валерія Кравченка