ЕКСКЛЮЗИВ Розвивають таланти та знімають стрес: як працюють заклади позашкілля у віддалених районах Дніпра

Попри війну, повітряні тривоги та відключення електроенергії, у Дніпрі продовжують працювати позашкільні навчальні заклади, у тому числі й у віддалених районах. Діти різного віку із задоволенням їх відвідують та досягають значних результатів. Адже для маленьких дніпрян це можливість не тільки розкрити свої здібності, а й зняти стрес. Як це відбувається, бачили журналісти видання «Наше місто».

Найпопулярніший напрям – образотворче мистецтво

Дніпровська дитяча школа мистецтв №4 імені Бориса Гмирі, яка розташована на житломасиві Покровський,  продовжує працювати й приймати учнів. Тут не лише навчають музиці, малюванню чи танцям. У цьому закладі дітям дають відчуття стабільності, спокою навіть у найважчі часи.

Образотворче мистецтво — один із найпопулярніших напрямків у школі. Учні регулярно беруть участь у виставках і конкурсах як в Україні, так і за кордоном. Про це розповідає викладачка образотворчого мистецтва Олена Мельникова.

-Ми постійно беремо участь у виставках у Будинку мистецтв,  Центральній міській бібліотеці, а також відправляємо роботи за кордон — до Франції, Італії, в онлайн-форматі, – розповідає Олена Мельникова.  – Це і очні виставки, і дистанційні конкурси, де наші учні отримують призові місця. Навчання охоплює різні вікові категорії — від наймолодших дітей до підлітків і навіть молоді до 20 років. Заняття адаптовані до віку та рівня підготовки. Наша школа готує як початківців, так і майбутніх абітурієнтів мистецьких коледжів та університетів.

Навіть в умовах блекаутів навчальний процес не зупиняється: працюють генератори, є освітлення та обладнане укриття, де проводять заняття під час тривог. Для самих учнів школа стала місцем, куди хочеться повертатися. Чотирнадцятирічна вихованка Софія Соконкіна навчається тут уже п’ять років і зізнається, що заняття дають їй не лише знання, а й мотивацію.

-Мені дуже подобається, як тут ведуться заняття, – ділиться Софія.  – Дають багато знань, але не перенавантажують. Це допомагає розвиватися і думати про майбутню кар’єру. Найбільше люблю графіку, але живопис теж подобається — через кольори і настрій можна передати свої почуття.

Багато дітей поєднують одразу кілька напрямків —  наприклад, музику, вокал і образотворче мистецтво. Одинадцятирічний Тимофій Лелека майже щодня приходить до школи після уроків і каже, що саме тут може відпочити, хоча займається за декількома напрямами. Хлопець грає на домрі та гітарі, ходить на вокал, грає в оркестрі, ще й малює.  

-Зараз у нас більше 650 учнів по чотирьох напрямках: музичне, образотворче, хореографія і частково театральне мистецтво, – розповідає Олексій Дорофєєв, директор школи мистецтв. – Школа повністю обладнана укриттям на 200 квадратних метрів, з водою та санвузлом. Маємо альтернативне живлення — три генератори, і продовжуємо вдосконалювати електропостачання, щоб працювати навіть під час відключень. Записатись до нас можна у будь-який час через наші соцмережі.

Тут виховують майбутніх чемпіонів

Неподалік від школи мистецтв розташована Дитячо-юнацька спортивна школа із зимових видів спорту Дніпровської міської ради. Тут щодня тренуються діти, для яких хокей і фігурне катання стали не просто захопленням, а справжнім шляхом розвитку, дисципліни та командного духу.

-У школі функціонують два відділення — хокей з шайбою та фігурне катання, – зазначає Анатолій Фотеску, директор спортивної школи.  – Нині на хокейному відділенні тренується до 150 вихованців, а на фігурному катанні — близько 130 дітей. Наші спортсмени мають серйозні успіхи: команди стають чемпіонами України, впевнено виступають у національних змаганнях, а фігуристи представляють Україну на міжнародній арені. З дітьми працюють тренери високої кваліфікації, майстри спорту, у тому числі колишні учасники Олімпійських ігор, які передають свій досвід новому поколінню.

Тренувальний процес у школі насичений і системний. Особливу увагу приділяють хокейному відділенню, де діти різного віку регулярно тренуються та беруть участь у змаганнях всеукраїнського й міжнародного рівнів.

-У моїй групі займаються діти різних вікових категорій — від наймолодших груп набору до старших юнаків, – розповів тренер Олексій Короткий.  – Ми тренуємося п’ять разів на тиждень, а у вихідні зазвичай беремо участь у матчах чемпіонату України та Карпатської ліги. У попередніх сезонах наші команди неодноразово ставали чемпіонами України та переможцями міжнародних турнірів. Головне для нас — постійний розвиток дітей і любов до гри.

Самі вихованці школи з впевненістю говорять про свої амбіції та мрії. Для них хокей — це не лише тренування, а й спосіб самореалізації та шлях до великого спорту. Серед них – 14-річний Іван Сервуля,  гравець команди “Дніпро-2012” .

-Я займаюся хокеєм три роки й вже граю в першій ланці у вищій лізі U16, – ділиться Іван.  – Ми зараз йдемо на першому місці, у нас дуже сильна й дружна команда. Хокей мені подобається, бо це командна гра, де треба постійно думати, рухатися і працювати над собою. Я мрію грати не лише в Україні, а й за кордоном, і дуже хочу колись потрапити до НХЛ.

Фото Валерія Кравченка.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як працюють спортивні школи під час війни.