ЕКСКЛЮЗИВ Без світла, але не без надії: як малий бізнес Дніпра тримається під час енергокризи

Блекаути стали величезною проблемою для дніпровських підприємців. Але більшість представників бізнесу не здається і продовжує працювати. Про те, як працюють підприємці в екстремальних умовах, як зросла собівартість продукції та послуг і ціни на них, розповість «Наше місто».

В офтальмології без електрики не обійтися

Кажуть, що блекаути дуже негативно впливають на зір. Недостатність якісного освітлення призводить до швидкої зорової втоми, відчуття піску в очах, головних болів та інших проблем. Але й лікування очних хвороб також вимагає стабільного електропостачання.

– Справа в тому, що всі методи обстеження в офтальмології прив’язані до електроенергії, – розповідає Олена Полуянова, лікарка-офтальмологиня вищої категорії, головна лікарка Дитячої офтальмології. – Зір перевіряють приладом, який працює від електрики. Також за допомогою електроприладу перевіряють внутрішньоочний тиск. Та й загалом вся офтальмологія – це світло! Тому, коли почалися перебої з електрикою, ми зіткнулися з величезними проблемами. Коли після тривалого відключення вмикали світло, напруга зашкалювала, через що згоріли всі прилади.Жахіття! Довелося брати кредити, шукати вихід із ситуації.

Придбали бензиновий генератор, заправка для нього обходилася в 1300 гривень на день. А ще ремонти, обслуговування. Та й сам генератор трояндами не пахнув і повітря не озонував.

– Виклик майстра, щоб поміняти масло, фільтри, обходився в 2000 грн, – зазначає Олена Євгенівна. – Обслуговування дороге! Одне діло, коли світла немає 2–3 години на добу, і зовсім інше – коли 9–10 годин. Колектив у нас жіночий, і моїм співробітницям-дівчатам тягати цю махину, заправляти пальним і стежити за його роботою важко. До того ж генератор стояв під вікном, дуже гудів і смердів бензином. Пацієнти скаржилися. Та й ми до кінця дня були наче обкурені.

Проблему вирішив гібридний інвертор потужністю 10,5 кВт. Ціни на нього найрізноманітніші: від 20 до понад 60 000 гривень.

– Державною пільговою програмою кредитування під 7% річних ми не скористалися, – констатує головна лікарка Дитячої офтальмології. – Там дуже жорсткі умови: інвертор потрібно купувати в певному місці, і коштує він дорого. Та ще й без обслуговування. Тому ми взяли кредит під 30% і купили нормальний інвертор у хлопців, які його обслуговують. Тепер працюємо спокійно. Без шуму й смороду. Платимо відсотки за кредитом і сподіваємося на краще. До речі, розцінки на свої послуги ми не підвищували! Не робили цього за всю повномасштабну війну. У людей і так грошей мало.

Підприємці  працюють в мінус, сподіваючись на краще

Підприємець Костянтин Алад’єв релокував свій бізнес із Краматорська до Дніпра на початку повномасштабної війни. У лютому 2023 року він відкрив буфет-їдальню SmachnoGo. За три роки, що минули, Костянтин зіткнувся з безліччю труднощів і проблем. Здавалося б, уже можна було звикнути. Але багатогодинні відключення світла дістали й його!

— Коли світло почали вимикати по 6–8 годин, вийшло з ладу холодильне обладнання, — зазначає підприємець. — Ну і мікрохвильовки, піч також працюють на електриці, тому виникла гостра потреба в генераторі. Побутового генератора потужністю 6–8 кВт не вистачає, потрібен хоча б 10 кВт. Новий такий коштує близько 50 тис. грн. А я купив б/в за 23 тисячі. Його ж потрібно заправляти й обслуговувати. Усе разом (пальне, олива, ремонти) обходиться в середньому в 1000 гривень за 100 годин роботи. Якщо брати по десять годин на день, за місяць виходить приблизно 30 тисяч. Цифра, звісно, умовна. Форс-мажори на війні ніхто не скасовував!

Тим не менш, упертий підприємець свій бізнес не закрив, хоча особливо розраховувати на прибуток не доводиться.

— Ціни на продукцію через генератор не підвищував, дуже не хочеться втрачати клієнтів, — пояснює співрозмовник. — Поки працюю в мінус, але сподіваюся на краще. Без надії сьогодні не можна. Кручуся як можу. Раніше в мене був водій, тепер сам собі водій.

Не підвищували ціни через блекаути й у дніпровському пабі Petrovka Pub, хоча на генератори та зарядні станції пішли додаткові витрати.

— Щодня, починаючи з жовтня минулого року, вимикають світло, — розповідає Валерія Сагакян, співвласниця пабу. — Спочатку по чотири години, потім — по вісім. Зараз світло вмикають лише на 2–3 години на добу. А в нас же все обладнання на електриці. У нас є два генератори й зарядна станція, запасні акумулятори. Звичайно, витрати значно зросли. Переважно все навантаження лягає на генератори. У пікові місяці виходило до 40 000 на місяць на пальне, плюс ще 5–7 тисяч на обслуговування. Ціни, звісно, підростають. Тут нічого не вдієш! Кожні два місяці робимо перерахунок, бо логістика й бензин дорожчають, і постачальники надсилають оновлені прайси. Але наші втрати від блекаутів на клієнтів ми не перекладаємо. Наша позиція така: це наші витрати, і люди не повинні їх оплачувати. Краще нехай приходять до нас і заряджаються позитивом. Він зараз у дефіциті!

Наскільки законні генераторні націнки

Деякі українські кафе врахували нові реалії й внесли витрати на альтернативні джерела живлення у фіскальні чеки. Думки з цього приводу розділилися. Одні кажуть, що це чесно й справедливо. Інші стверджують, що це явне порушення прав споживача, якого змушують платити за неочевидну послугу.

Експерти, втім, пояснили, що кафе й ресторани в Україні не мають права включати в рахунок окрему доплату за використання генератора без попереднього інформування клієнтів. І, згідно із законом «Про захист прав споживачів», усі витрати на роботу генератора мають бути закладені у вартість страв і напоїв, а не виноситися окремим рядком у рахунку.

У разі порушення заклад може отримати штраф до 30% вартості рахунку, але не менше 85 гривень.

— Очевидно, що використання генератора й усі витрати на нього збільшують собівартість продукції, — розповідає Михайло Крапивко, економічний експерт. — Зрозуміло, що витрати бізнесу компенсує покупець. Але включати окремим рядком витрати на генератор неправильно. Це не додаткова послуга, а складова собівартості. Наприклад, якщо кафе робить піцу, то логічно надати два прайси: одиниця продукції за наявності електроенергії й така сама одиниця за її відсутності. А взагалі, знаючи графіки відключень, можна розрахувати середню собівартість продукції й просто підняти загальну ціну.

У більшості випадків підприємці саме так і роблять.

— Світло дають на кілька годин на день, і без зарядної станції не обійтися, — підкреслює Марина Міськова, власниця студії манікюру. — Коли брала перший грант, закладала кошти й на EcoFlow. Подорожчала також плата за світло. Навіть не знаю наскільки. Бо взагалі все дорожчає. Тому я просто змушена підвищувати розцінки. Якщо раніше мінімальні витрати на манікюр становили 300–400 гривень, то тепер 500–600 гривень. Але про це ми заздалегідь чесно попереджали своїх клієнтів.

Дніпровські підприємці подають приклад позитиву

Навіть в умовах жорстких енергетичних обмежень представники малого та середнього бізнесу Дніпра не впадають у відчай. Вони продовжують працювати, хоча проблем хоч відбавляй. Оптимістичний пост з цього приводу написала на своїй фб-сторінці Тетяна Суворова, директорка компанії «Реклама-центр»:

«Зима, холод, обстріли, бомбардування, відсутність електроенергії, багато хто на фронті. Відкриваємо й відкриваємо нові об’єкти. Українському бізнесу все ніпочім. І нам теж! За рухом на рекламному ринку можна судити про стан економіки. Юні дівчата-продавчині сьогодні запитують: — Скільки тягне реклама? А, 400! У нас інвертор тягне 10 000! Норм».

— Нинішній рух дійсно дивує, — розповідає Тетяна. — Наш досвід роботи в воєнний час показує, що підприємці, які пов’язані з торгівлею, не зменшили свої обсяги. Депресивних настроїв не спостерігаю, і замовлення на зовнішню рекламу до нас надходять постійно. Наша реклама на світлодіодах. Вони малопотужні й навіть, коли працює генератор чи інвертор, багато енергії не беруть. Та ми й самі трудимося без світла, на ліхтариках. Звичайно, бізнес зараз переживає не найкращі часи. Важко всім, і ми до проблем ставимося з розумінням і завжди йдемо назустріч. Наприклад, в одного з наших замовників 40 магазинів. Їх довелося посадити на генератори, і тільки в грудні він витратився на 10 тонн пального. Ми відкрили йому два великих об’єкти, за один з яких він ще не розрахувався. Буває така ситуація й у нас, коли ми не можемо розрахуватися з постачальниками й просимо відстрочити платіж. Нам теж ідуть назустріч. Зараз такий час, коли потрібно один одному допомагати.

Таку позицію поділяє й міська влада.

— У Дніпрі понад 72 тисячі платників єдиного податку, тобто підприємців, — підтверджує Ольга Мороз, заступниця начальника управління регуляторної політики та розвитку підприємництва департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради. — Зрозуміло, що блекаути торкнулися абсолютно всіх. Для бізнесу це дуже болісно, бо потрібно здійснювати господарську діяльність, виживати в таких екстремальних умовах. Міська влада допомагає підприємцям. Уже три роки в «Прозорому офісі» на проспекті Слобожанському, 8 функціонує центр підтримки бізнесу, в межах якого працює перший муніципальний мініковоркінг Дніпровської міської ради. Будь-який підприємець може орендувати робоче місце, обладнане комп’ютерною технікою. Можна отримати безплатну консультацію з ведення бізнесу.

Муніципальний мініковоркінг працює з 8:00 до 17:00, а в п’ятницю з 8:00 до 16:45. Контактний телефон +380931398099.

Фото спікерів