Зовсім скоро, а саме – у 2027 році, 12-річна школа стане реальністю для всіх українських школярів. Але вже 1 вересня 2026 року стартує другий етап пілотування реформи старшої школи в ліцеях. Що саме передбачає реалізація пілотного проєкту, які він матиме наслідки і як саме це відбуватиметься у Дніпрі, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».
Має бути укриття та якісне обладнання
Відомо, що всього у пілотному проєкті будуть брати участь 150 ліцеїв, комісія при Міністерстві освіти і науки України вже погодила участь 79 з них. У Дніпропетровській області це криворізькі ліцеї “Колія”, № 119, 81, Покровський ліцей, ліцей №39 Кам’янської міської ради. А також поки що єдиний ліцей у Дніпрі – №97.
На початку 2026 року була оголошена друга хвиля добору – до 26 січня навчальні заклади по всій країні могли подавати заявки на участь у проєкті. Згідно із задумом МОН, пілотні заклади освіти апробовуватимуть оновлений зміст і структуру навчання в 10–12 класах. Результати стануть основою для загальнонаціональних змін у змісті й організації профільної середньої освіти. Відбір відбувається на конкурсній основі. Для того, щоб їм відповідати, заклад має бути ліцеєм або належити до мережі, що забезпечуватиме профільну середню освіту за академічним спрямуванням у 2027/2028 навчальному році.
Також у ньому має бути укриття, яке одночасно вміщує не менш ніж 35% учнів для денної форми, або документальне підтвердження його будівництва чи капітального ремонту – для змішаної та заочної форм. Вагомим аргументом за участь у пілоті також є наявність якісної матеріально-технічної бази. А ще у таких закладах має бути не менше 60 учнів у 9 класах станом на 1 вересня 2025 року, для ліцеїв без 9 класів — не менше 60 учнів 10 класів. Перелік учасників другого етапу пілотування з’явиться у березні.
Оновлення для ліцею, вдосконалення для вчителів
Дніпровський ліцей №97 став єдиним навчальним закладом міста, який долучився до всеукраїнського пілотного проєкту запровадження 12-річної шкільної освіти. З нового навчального року тут почнуть навчатися старшокласники, які проходитимуть оновлену програму старшої профільної школи — 10–12 класи. Проєкт передбачає скорочення кількості предметів, оновлення змісту освіти та створення сучасного освітнього середовища.
На думку директора ліцею №97 Володимира Гречина, участь у пілоті — це шанс на розвиток для всього колективу. За його словами, реформа відкриває нові можливості не лише для учнів, а й для вчителів.
– Ми подали заявку на участь у пілотному проєкті, оформили всі документи, – пояснює Володимир Васильович. – Департамент гуманітарної політики, очолюваний заступником міського голови, надав гарантійний лист про підготовку матеріальної бази закладу. Міністерство під ці гарантії виділятиме кошти на закупівлю нового обладнання для всіх кабінетів. Це дає можливість осучаснити школу і мотивує педагогів. Ми бачимо у цій реформі перспективу, адже освіта повинна рухатися вперед. Так, буде складно, але ми готуємося і сподіваємося на краще. Уже зараз маємо більше 150 заяв від батьків дев’ятикласників, які хочуть, щоб їхні діти продовжили навчання у нас у 10–12 класах. Приблизно половина з них — наші учні, решта — діти з інших шкіл міста. Це показує, що люди довіряють нашому закладу і готові йти в новий формат освіти.
На думку Володимира Гречина, головними перевагами участі в пілотному проєкті є можливість оновити матеріально-технічну базу, створити сучасні профільні класи, а також розвинути нові підходи до навчання. Директор зазначає, що така реформа стимулює педагогів до професійного зростання, дозволяє експериментувати з методиками та формами викладання, а для учнів — це шанс отримати більш глибокі знання з обраного профілю. У ліцеї нині навчається п’ять дев’ятих класів, станом на зараз 88 учнів планують залишитися у 12-річній школі. Інші діти продовжать освіту в коледжах, закладах профтехосвіти або інших ліцеях.
Участь у пілоті стала несподіванкою
Цього року син дніпрянки Марини, учень 9 класу ліцею №97, долучиться до пілотного проєкту реформування старшої школи. Він навчатиметься 12 років — на рік довше, ніж дев’ятикласники з інших шкіл. Марина згадує, що про участь їхнього навчального закладу у пілоті дізналася лише в грудні минулого року, коли відбулися батьківські збори.
– Нас запросили на онлайн-конференцію з представниками Міністерства освіти та науки, – розповідає мама дев’ятикласника. – Підключилося близько 450 батьків з різних регіонів України. Пояснили, що з 10 класу діти зможуть обрати профіль навчання — гуманітарний, технічний, природничий тощо. Обіцяють кар’єрних консультантів, нові програми, сучасні лабораторії. Ми з сином обрали для нього напрям, пов’язаний з українською та англійською мовами. Кажуть, що після 12 класу буде трирічний бакалаврат — це має скоротити час навчання у виші. І головне — ті, хто беруть участь у пілоті, матимуть пріоритет під час вступу. В них буде мало конкурентів – тільки такі ж самі пілоти. Це, звісно, звучить добре.
Попри привабливі перспективи, не всі батьки одразу сприйняли новину з ентузіазмом. Частина родин вважає, що реформа прийшла надто раптово і позбавила їх права вибору. Марина зізнається: для її сім’ї рішення залишитись у пілоті було радше вимушеним — змінювати школу за рік до старшої ланки вона не хотіла.
– Чесно кажучи, спочатку це було як сніг на голову, – згадує жінка. – Нам подзвонили і сказали, що в нас буде 12 класів. Тож ти або залишаєшся у школі, або переходь в іншу, або вступай до коледжу. Але ж дитина у цьому ліцеї має друзів, улюблених вчителів. Тож ми вирішили залишитись. Звісно, у батьків було багато питань. Ніхто толком не пояснив, як усе відбуватиметься, якою буде програма, чи вистачить підручників. Ми заповнювали анкети, але поки не знаємо, скільки дітей у класі реально залишиться. Все це робиться трохи поспіхом.
Водночас батькам повідомили, що реформа передбачає суттєве оновлення змісту освіти: кількість предметів скоротиться майже вдвічі, а навчання стане профільним. Проте у батьків, як і в педагогів, є сумніви — чи на часі такі зміни під час війни. Адже навіть базові умови навчання нині далекі від ідеалу.
– Ви розумієте, у нас тривоги по кілька годин, – переймається Марина. – Діти сидять у підвалі майже без світла та зі слабким інтернетом, там достатньо місць немає, щоб зручно сісти і писати. А нам говорять про якісну профільну освіту. У мене велике питання: як це буде реалізовано, якщо укриття для цього не пристосовані? І хто забезпечить усі ці нові програми й підручники, якщо держава зараз ледве справляється з базовими потребами? Загалом я не проти реформ. Ми всі хочемо, щоб наші діти вчилися за сучасними стандартами, але спершу треба подбати про безпеку і стабільність навчального процесу.
Попри скепсис, Марина сподівається, що нова система профільної освіти все ж таки згодом принесе користь. Вона каже, що готова підтримати зміни, якщо вони будуть підкріплені реальними покращеннями, а не лише обіцянками.
Трирічний бакалаврат – інновація або імітація?
Тим часом у соцмережах, зокрема в групі Новини вищої освіти у фейсбуці, викладачі вишів жваво обговорюють майбутні нововведення. Більшість з них сходяться на думці, що якщо не буде переходу на трирiчний бакалаврат, тодi обiцянки для школярiв, якi мають навчатися додатковий рiк під час експерименту, будуть введенням в оману.
Занепокоєння викликає й те, що школа не забезпечує рівень підготовки, необхідний для скороченого бакалаврату. Зараз значна частина першого року у вишах використовується для надолужування шкільних прогалин. Тобто без реально функціонуючої профільної старшої школи трирічний бакалаврат стає нереалістичним або це буде просто iмiтацiя реформи – тодi можна й за два роки готувати бакалаврiв. На жаль, сьогодні школа не забезпечує той рівень підготовки, який необхідний для звичайного, тобто нескороченого бакалаврату. А що буде після реформування? І навіщо зайвий рік в школі тим, хто не збирається у виш?
– Взагалі-то, як на мене, то є сенс лише у випадку, коли у 12 класі всі будуть вивчати загальний цикл дисциплін, який є однаковим для всіх вишів, – вважає Тетяна Кузнєцова, доцент кафедри менеджменту Університету Григорія Сковороди в Переяславі. – Ну от реально! Навіщо в кожному ЗВО вивчати однаковий цикл на першому курсі і з другого переходити до спеціалізації? Коли можна спокійно це зробити на рівні середньої освіти та вже усвідомлено продовжувати навчання далі спеціалізовано у відповідному університеті. Заодно варто було б подумати, щоб цей нульовий курс в ЗВО і був 12 класом. Тоді ні в кого у педнавантаженні не відніметься та не додасться. Все залишиться, як було – просто гра назв відбудеться.
Під загальним циклом, який можна пройти у школі замість вишу, університетські викладачі мають на увазі такі предмети як історія України, українська й англійська мови, культурологія, основи філософії та психології тощо. Аргументами за 12-річну школу та трирічний бакалаврат є вирівнювання таким чином української системи освіти з європейською. Адже відомо, що у переважній більшості закордонних вишів вона є саме такою. Але чи на часі впровадження цієї реформи саме зараз, коли в країні йде війна? Більшість викладачів вишів вважають, що вона не є доречною у той час, коли йдеться про великі освітні втрати.
– З урахуванням сучасного стану середньої освіти – відсутність кваліфікованих викладачів, дистанційна освіта і таке інше – трирічний бакалаврат то є фікція, – вважає дніпрянин Андрій Окороков, випускник ДНУЖТ. – Буде ще більш спрощене НМТ та вступ всіх підряд.
– Я вважаю, що реформа – це не +1 рік у школі, – впевнений Сергій Борисенко, голова правління наукового кластеру “Наукові парки України”. – Це узгодження програми старшої школи з компетентностями, які зараз покладено на університети. Значна частина останніх є набором, які повинна давати ще школа. Це ті, які потрібні незалежно від рівня подальшої освіти. Поки кожен рівень освіти буде розглядатися без урахування, що потрібно бути на вході і що потрібно бути на виході, жодна реформа не має сенсу.
– У закладах вищої освіти навчання має бути спрямоване на опанування фахових компетентностей, а не на повторення шкільної програми чи компенсування прогалин загальної середньої освіти, – зазначає Наталія Бреус, кандидат технічних наук, викладач в КНУ ім. Тараса Шевченка. – За умови чіткої професійної орієнтації освітнього процесу трирічного терміну навчання було б цілком достатньо. Як викладач і як мати студента, змушена констатувати, що навчальні плани містять значну кількість дисциплін, які не мають логічного зв’язку між собою та не відповідають обраному фаховому напряму, що знижує ефективність підготовки здобувачів вищої освіти.
– Постійно кажу, що 25 % вибіркових дисциплін додає окремий рік, – наголошує Ігор Охріменко, ще один представник столичної вищої школи. – Згідно з законом це може бути будь-що і до освітньої програми відношення може не мати. Запитайте контрактника – чи хоче він на рік довше навчатися і платити за дисципліни, які не формують фах. Запитайте державу, навіщо вона платить за додатковий рік бюджетника, який нічому його не вчить. У моєму розумінні індивідуальна траєкторія та вибірковість – це вибір закладу та спеціальності, усе решта від лукавого. Звісно, якщо нас цікавить результат.
– Реально зробити будь- що, але чи має це сенс? – ставить питання харків’янка Дарія Харченко. – Навіть у країнах, де є трирічний бакалаврат на деяких технічних спеціальностях, він розширений і має додатковий семестр на практику. Всі ці реформи з відсутності загальної стратегії змін у вищій освіті. Всі рішення приймаються хаотично. Цієї єдиної західної системи, на яку постійно посилаються, не існує, треба дивитись комплексно, а не виривати шматки з систем різних країн. Хочемо вибіркові дисципліни та індивідуальні траєкторії, то за це треба платити і гарантувати фінансування для малокомплектних груп, але це дорого і цього ніхто робити не буде. І так з усіма змінами.
Фото Валерія Кравченка та з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається реформа старшої школи.