Відключення світла, а ще й на додачу води та тепла цієї зими стали невід’ємною частиною нашої реальності. Як вижити в таких умовах, зберегти ментальне здоров’я та ще й знайти позитивні моменти, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».
Холодильник – на балконі, рушник – замість фена
Одразу після початку відключень електроенергії, а також зникнення у квартирах тепла дніпряни почали ділитися у соцмережах різноманітними лайфхаками. Тим, що допомагає їм самим, отже може стати у нагоді й іншим.
Дніпрянка Наталія Маневська зробила добірку того, що допоможе вижити в місті взимку, коли відсутнє тепло та світло. Поради з власного досвіду вона розділила на декілька розділів.
Тепло
– Хімічні грілки – можна ліпити на одяг, класти в кишені, шкарпетки. Є варіанти одноразові і багаторазові. Вистачає від 2 до 6 годин.
– Якщо хімічних грілок немає, можна зігрітись за допомогою одноразових пляшок з гарячою водою (не окріп). Треба загортати в рушники і класти в ліжко біля ніг.
– Тепла зона в кімнаті. Всю квартиру навряд чи вийде нагріти,тому треба обрати найтеплішу кімнату. Спати в ній при закритих дверях. Утеплити вікна і двері.
– Гаряча їжа – перші страви, вода, каші.
– Рух.
– Термоодяг або теплі речі, кілька шарів, в’язані шкарпетки.
– Ковдри або грілки з USB.
Зберігання продуктів
– Зачинений холодильник довше тримає температуру, тому слід менше в нього зазирати. Для підтримки холоду можна використовувати одноразову пляшку з водою – закидуєте в морозилку, коли є світло. Коли світла немає, перекладаєте в інші відділення.
– Використовувати термосумку з генераторами льоду.
– Робити запаси продуктів, які мало псуються: каші, консерви, овочі, фрукти, сухофрукти, солодке, консервація.
– Готувати невеликі об’єми. Пам’ятати, що більшість продуктів псуються при +4 градусах.
Приготування їжі
– Якщо немає газу – туристичні плитки.
– Готувати каші по типу гречки: залити на ніч холодною водою, вранці довести до кипіння і трохи проварити або просто настояти 5-10 годин. Добре підійдуть й інші каші, такі як пшоняна, пшенична (булгур), ячна. Їх треба запарити окропом і дати настоятися, закутавши в кілька рушників.
– Сублімовані продукти по типу супів/каш, які треба залити лише окропом.
– Коли немає води, їсти з одноразового посуду. Неекологічно, але теж варіант.
Гігієна
– Вологі серветки, сухі душі, антисептики.
– Якщо треба висушити волосся – грієте рушник на батареї (якщо є тепло), загортаєте голову в теплий рушник. Коли він стає вологим, змінюєте.
– Якщо немає тепла, робите з сухого рушника чалму, змінюєте, коли він стає вологим на сухий, і так далі, поки волосся не висохне.
Освітлення
– Ліхтарики, свічки, LED- лампи з USB- зарядкою.
– Гірлянди, які працюють від батарейок.
– Повербанки, зарядні станції.
Не ставимося до теми трагічно і панічно, вихід є!
Є власні лайфхаки на випадок відсутності звичних комфортних умов й у дніпрянки Тетяни Суворової.
«Питання електроенергії для нашої родини взагалі не є проблемою, – пише Тетяна у фейсбуці. – Вона є завжди, коли потрібна, і за копійки. Більше року тому я купила лампи з акумуляторами. Приходимо додому, відкриваємо вхідні двері, натискаємо вимикач – світло є. У ванній не ставила, там не хочу знімати стельові світильники, і в спальні, де живу і працюю, не змінюю лампу – світіння не подобається – холодне, 7000 Кельвінів. Я люблю середнє – 6000. Примхлива. Але на кухні змушена була звикнути, лампа з акумулятором працює більше року. Готуємо без проблем, вечеряємо в теплій милій сімейній обстановці, годинами розмовляючи. Ціна питання рік тому і минулої осені -200-300 грн.
Є дві переносні лампи, які заряджаються і від повербанка, плюс одну віддала на роботу в цех. Там хлопці ще зробили зі старого акумулятора і світлодіодів по 9 і 10,50 грн прекрасні світильники, навіть в новий з інвертором не вкладалися. 5 кластерів по 3 світлодіоди потужністю 0,72 Вт освітлюють велику площу довго і яскраво. До них потрібен блок живлення або трансформатор, маленький, його вартість від 250 грн. Працюють довго.
Що ще критично? Ноутбук працює кілька годин. До нього можна купити зарядний пристрій. Але при моєму способі життя і роботі – це не критично. Планувати оптимально поїздки, чергуючи з роботою на комп’ютері, і все вирішується. Ну, коли я вдома і все сіло, йду у двір і займаюся рослинами. Іноді вночі не можу працювати, тоді не встигаю виконувати замовлення. Не панікую. Зате спати стала правильно лягати – рано, мелатонін виробляється, а значить, оздоровлюються всі органи. У моєму віці це принципово важливо. Так що, немає лиха без добра, не буду поки що купувати повербанк для ноутбука. А його вартість для ноутбука від 1000 грн. Це теж можна собі дозволити, навіть відмовившись від чогось необхідного і звичного.
Повербанки вирішують все. Телефони працюють, а інтернет є практично завжди. Я навіть користуюся поки що тільки мобільним. Два телефони – перемикаєшся з одного на інший і вписуєшся в тариф. Розподіляю на ноутбук. А що ще потрібно? Холодильник зараз на вулиці. Та й сам холодильник непогано температуру тримає, якщо чесно. І в магазинах продукти є, слава богу, запаси в холодильнику не такі вже й великі. Прасувати одяг? Ну, якщо крайній випадок, у мене є стара радянська праска, яку розігріваєш на плиті, і гладь собі, скільки хочеш.
Зараз великий вибір сухих шампунів, дуже виручає в подібній ситуації. Дочка користується, коли не встигає вписатися в графік відключення електроенергії і висушувати волосся. Про воду теж дивує. Читала скарги, що нічим руки вимити. Сприйняла, як жарт. Звичка з 90-х – вода на випадок її аварійного відключення завжди стоїть в квартирі в пляшках. Мінімум дві пляшки питної намагаюся зараз мати завжди. І є фільтр на випадок, якщо питну не продаватимуть.
Опалення. Вірніше, його відсутність. Я пам’ятаю кутову хрущовку, коли там відключали опалення. І практика обігріву квартири відпрацьована давно. Закласти ковдрами або пальто балконні та вхідні двері. Зрозуміло, що на зиму щілини у вікнах і дверях затикалися ватою і заклеювалися папером. Не дуло. Зараз є набагато простіші способи утеплити вікна і двері – тільки до магазину дійти. Ще щільні штори на вікна і двері точно дозволяли зберігати тепло. Критичні температури швидко ліквідовувалися, коли у ванну набирали гарячу воду. Велика грілка. Дуже швидко квартира нагрівалася. Готувати в цей період оптимально в духовці. Тортики якісь, м’ясні страви або просто підсушити сухарі. Теж прекрасно обігріває квартиру. А на ніч грілка з гарячою водою під ковдру. Складніше тим, у кого електроплита і бойлер. Тут тільки термобілизна і теплий одяг з переконанням себе в тому, що низькі температури зберігають молодість.
Загалом, мій висновок такий: якщо не ставитися до теми трагічно і панічно, вихід завжди є, навіть при мінімумі грошей. Якщо грошей недостатньо – знаю, пам’ятаю, був і у мене дуже важкий час, – але сьогодні багато пропозицій про роботу і підробіток, дефіцит робочих рук. Якусь зайву копієчку на лампи з акумуляторами заробити можна. Не впадайте у відчай! Не лайтеся! Не погіршуйте цим ситуацію. Не варто звинувачувати служби в цілеспрямованій поганій роботі. Думаю, всі намагаються виправити ситуацію так швидко, наскільки це можливо. Всі живуть в одному місті. Чим оптимістичніше ви будете ставитися до проблем, тим швидше і непомітніше вони пройдуть. А песимізм привертає негатив в життя».
Ще одним чудовим прикладом витримки та винахідливості став 12-річний дніпрянин, який власноруч змайстрував мініелектрогенератор. Пристрій дозволяє йому заряджати акумулятори навіть під час блекаутів. Батько хлопця поділився цим у соцмережах, написавши: «І кого ці рашистські … хочуть зламати? Мій 12-річний син змайстрував ручний мініелектрогенератор — заряджає собі акумулятори».
Таким чином мешканці Дніпра не просто адаптуються до нових викликів, а перетворюють труднощі на можливості для творчості.
Підвезти у хуртовину та пригостити кавою
Цієї зими до ворожих обстрілів та відключень світла додались погодні негаразди. Хуртовини та мороз нижче 10 градусів, про які дніпряни вже майже забули, у січні стали реальністю. Але містяни почали об’єднуватись і приходити на допомогу один одному, тим самим доводячи: Дніпро неможливо зламати.
«Ситуація, яка шокувала мене до глибини душі, – написала у соцмережі Threads дівчина з ніком a.n.y.t.a. – Другий день після блекауту в Дніпрі, електротранспорт не ходить, на зупинках купа людей, маршрутки забиті. Стою, чекаю з надією впихнутися і хоч якось доїхати на роботу. І тут до зупинки підʼїхала машина, за кермом якої була приємна і небайдужа пані, яка запропонувала підвезти за певним маршрутом. Моєї радості не було меж. Вона не пошкодувала свій світлий салон та час. І цим подарувала надію, що добро ще існує».
«У мене також була ситуація, – ділиться у цій самій соцмережі the_ilona. – 24.12.2025 їхали у школу, стоїмо з донькою на зупинці, йде сніг, холодно. Зупиняється машина, жіночка каже: «Дівчина з дитиною, сідайте, я вас підвезу». Як я їй була вдячна, що вона зупинилась і підвезла! Ми замерзли у той день з малою. А жінка-водій каже: «Їду за внуками, бачу – ви стоїте, розумію, що в маршрутку зараз не попадете, підвезу вас. Їхали ми на Тополь 1. Я дуже їй вдячна, гроші не захотіла брати».
На початку січня під час масштабного блекауту у Дніпрі багато з власників кав’ярень та інших закладів харчування пропонували у соцмережах містянам завітати до них. Хтось продавав піцу зі знижкою, хтось пригощав відвідувачів гарячим чаєм. Особливого розголосу набула історія дніпрянки Аліси Сіліцької, власниці кав’ярні Moment. Ось який пост вона зробила у Threads.
«Маю кавʼярню на пр.Науки 76, Moment . Генератор є. Сидячих місць не багато, але щось придумаємо. Подовжувачі купимо, щоб могли підзарядитись. Ранкову знижку на каву зробимо на весь день. Кондитерська, на жаль, працювати не буде, тому можете зі своїм. Пішли вони під три чорти, нас не зламати».
Згодом дівчина зізналась журналістам, що просто не могла вчинити інакше, бо звикла робити добро. А тоді, після її допису, мешканці інших міст почали скидати гроші на каву для дніпрян. Дуже швидко зібрали 17 тисяч гривень.
– Люди почали кидати гроші на підвішену каву — для незнайомих людей, для тих, кому зараз важко, для тих, кому просто потрібно тепло, – розповіла Аліса. – Повідомлення підтримки, репости, слова вдячності — усе це накрило нас хвилею. Ми щиро не очікували такого. Moment — це не лише про каву. Це про людей, які навіть у темряві обирають світло.
Смажимо котлети та нанизуємо намисто
Є серед дніпрян й ті, хто намагається під час відсутності світла знайти для себе заняття до душі. Іноді таке, до якого за звичайних обставин не дійшли б руки.
«Шукаємо позитивні моменти в блекауті, – пише у фейсбуці Ірина Греченко, журналістка з Павлограда. – По-перше, це класний варіант, врешті-решт, відволіктись від комп’ютера! З’явився вільний час, який комп’ютер, соціальні мережі просто з’їдають. Можна присвятити час рідним – спілкуватись, грати в настільні ігри, просто полежати на дивані в обіймах один одного. По-друге, в безпросвітній темряві можна приготувати щось смачненьке. Світла немає, але ж газ є! Цього разу я смажила котлети з ліхтариком на лобі. Моя сім’я дуже їх полюбляє! По-третє, можна зустрітися з подругами, скажімо, на тренуванні. Як один з варіантів – китайська гімнастика. Музика і фонарики на повербанку. Фізичний і емоційний заряд неперевершені».
У складні часи варто допомагати тим, кому гірше, ніж тобі. І тоді саме тобі стає значно легше. Про це добре знає дніпрянка Наталія Шуліка, заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України. Вона вже довгий час займається волонтерством – підтримує захисників України. Водночас жінка знаходить й інші способи підняти собі настрій. Наприклад, займається східними танцями. Є в неї й інші лайфхаки.
«Це я вчора в своєму кабінеті, – пише пані Наталія у фейсбуці. – Після безсонної ночі. Без світла, тепла та води. Але, якщо додати трохи світла в думках – день вже буде іншим. Шукайте хоч щось позитивне. Це рятує».
Під час святкування Різдва Наталія Шуліка виклала фото з таким красномовним дописом: «Які часи – такий вертеп. Тут немає звичних фігур. Замість них – тубуси від снарядів. Ми навчилися перетворювати біль на світло».
«Мій дзен – квіти, – поділилася пані Наталія в ще одному дописі. – Наче немає жорстких блекаутів, холодних батарей, гудіння “шахедів”, сирен та вибухів…».
Дніпрянка Оксана Рудковська давно захоплюється різними видами рукоділля. Наприклад, власноруч створює прекрасні сукні в національному стилі та вишиванки. А під час відключень світла майстриня захопилась нанизуванням намиста. Допомагає їй в цій справі її домашній улюбленець – рудий кіт.
«Коли нема електрики, хочеться створити щось світле, – пише пані Оксана. – Краса, яка рятує світ і ментальне здоров’я. Саме під час блекауту у мене нарешті є час і натхнення. Потрібно небагато: знайти ліхтарик, намистини і все , що знадобиться, щоб не рахувати час, поки з’явиться світло».
Ялинку можна поки що не викидати
Як впоратися з усіма викликами, з якими зараз стикаються українці? Ось поради від дніпровської психотерапевтки та нейропсихологині Людмили Осауленко.
«Мороз на вулиці і холод у квартирах без світла та опалення відчувається як фізична агресія. Це випробування не лише інфраструктури, а й людської витривалості. Ми, українці, проходимо ці випробування не випадково. На це і розраховує ворог. На виснаження, на злам, на самотність. Щоб втримати себе в цій реальності, важливо мати прості опори. Світло зранку, навіть сіре, допомагає мозку втримати ритм. Тепло зараз не про комфорт, а про терапію. Плед, грілка, гарячий напій зменшують напругу в тілі. Мінімальний рух підтримує кровообіг і допомагає вийти з заціпеніння.
Окремо важливо сказати про підлогу. Зазвичай люди не сплять на підлозі. Але під час обстрілів багато хто переходить у коридор. І там спати просто на бетоні небезпечно. Підлога дуже швидко забирає тепло. Якщо доводиться залишатися в коридорі, потрібно обов’язково щось підстелити. Матрац, ковдру, кілька шарів одягу, будь-яку ізоляцію між тілом і бетоном. Це питання не комфорту, а збереження здоров’я.
Тепла їжа і гарячі напої важливі, бо організму потрібне паливо, щоб грітися. Солодкий гарячий напій зігріває швидше, бо дає глюкозу. Алкоголь не допомагає. Він лише створює ілюзію тепла і прискорює втрату тепла.
Коли стає важко і здається, що більше немає сил тримати це всередині, не варто замикатися. У такі моменти потрібно йти до людей у будь-який доступний спосіб. Писати, дзвонити, говорити. Навіть якщо це лише короткий допис у Facebook зі словами про те, що зараз справді важко і потрібна допомога. Підтримка знаходиться частіше, ніж здається. Ми не витримаємо цього поодинці. Витримати можна тільки разом.
Я не прибираю ялинку і не збираюся поки цього робити. Для мене це не про свято і не про декорації. Це важливий сенсорний ресурс, який допомагає триматися. Тепле світло гірлянд, маленькі вогники, фігурки створюють відчуття затишку і дають можливість хоча б трохи відчути радість. У стані постійної напруги такі прості речі підтримують нервову систему і допомагають не втратити надію. Забрати у себе все тепле і живе зараз означає залишитися без опори.
Це обов’язково закінчиться. Ми це витримаємо. Якщо зараз дуже важко, це не означає, що з вами щось не так. Це означає, що ви живі та дуже довго тримаєтеся в нелюдських умовах. Будь ласка, не залишайтеся з цим наодинці. Ми вистоїмо тільки разом».
Фото з архіву героїв та відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, де у Дніпрі працюють «Пукти незламності».
