ЕКСКЛЮЗИВ У Дніпрі бажаючих дізнатись свій родовід стало на 17% більше

Дніпряни дедалі частіше стають прискіпливими дослідниками свого родоводу. Поради як це робити журналісту «Наше місто» розповіли фахивчині  Державного архіву Дніпропетровської області.

Тим, хто хоче розібратися у своїй родовідній, спочатку потрібно згадати своїх родичів, виписати їхні імена та прізвища, дати народжень і смертей, їхні шлюби та дівочі прізвища жінок. Ну а потім намалювати ескіз свого генеалогічного деревця: хто кому ким доводиться. Загалом корисно зібрати якомога більше відомостей не тільки про батьків, але й бабусь і дідусів, дядь і тіток тощо.

І навіть якщо інформації знайдеться небагато, варто почати! А знайти відсутні відомості допоможуть архівісти та архівістки. Останніх значно більше, оскільки годинами з лупою в руках розшифровувати каракулі в старих метриках і церковно-парафіяльних книгах багатьом чоловікам не під силу. Терпіння не вистачає!

— Сховища архівів — просто скарбниця інформації, яка допоможе розкрити ваші сімейні таємниці, — розповідає начальниця відділу інформації та використання документів Державного архіву Дніпропетровської області Тетяна Зіньковська. — У нашому архіві зберігаються метричні книги православних церков, костелів, кирх і синагог. У них вносилися дані про народження, смерті, шлюби та розлучення. У 1920 році з’явилися книги реєстрації актів цивільного стану, які після 75 років зберігання в РАЦСах також передані до архіву. РАЦСи вже фіксували національність. Іноді записували, скільки живих дітей залишилося в батьків на момент народження дитини. Вписували не тільки місце, але й час проживання (скільки років сім’я мешкає в даній місцевості). Наприклад, був випадок, коли дніпрянин думав, що його батьки прожили в нашому місті багато років, але виявилося, що на момент народження третьої дитини вони лише два роки жили тут. Архіви знають усе!

Звісно, в такій справі є немало нюансів, у яких допоможуть розібратися фахівці.

— Це так! — погоджується Тетяна Анатоліївна. — Наприклад, сучасний Амур-Нижньодніпровський район до 1920 року належав не до Катеринослава, а до Новомосковського повіту. Там були селища: Амур, Нижньодніпровськ, Мануйлівка, які сьогодні входять до міської межі Дніпра.

Особливий випадок — сталінські репресії, коли часто людей розстрілювали за сфабрикованими звинуваченнями. Встановити долю своїх родичів також допоможуть архіви.

— У наших картотеках зберігаються дані про репресованих на Дніпропетровщині, — зазначає головна спеціалістка відділу інформації та використання документів обласного архіву Вікторія Венжега. — У справах засуджених вказувалися всі члени сім’ї, їхні роки народження. Навіть іноді вказували батьків цієї людини. За вироком люди отримували таку довідку: звідки, куди він направлявся, коли був розстріляний. На жаль, ніколи в таких документах не вказували місця поховання. Навіть після реабілітації в довідках, які видавалися родичам, причину смерті зазвичай вказували якусь хворобу. Ніколи не писали, що людину розстріляли.

Сьогодні бажаючих скласти свою родовідну стало значно більше.

— Тільки за перші 9 місяців нинішнього року ми обробили близько 3000 запитів, чверть з яких генеалогічного характеру, що на 17% більше, ніж у 2024-му, — підсумовує начальниця відділу інформації та використання документів державного архіву Дніпропетровської області Тетяна Зіньковська. — Послуги наші платні: підтвердження біографічного факту — 350 грн, генеалогічний запит — в середньому 1500 грн. Ну а бажаючі самостійно покопирсатися у своїй родовідній зможуть це зробити в нас у читальному залі безплатно. Записатися до читальної зали для самостійної роботи можна по вівторках з 10.00 до 13.00 за номером телефону 056 732 49 68.

Звернення до Державного архіву Дніпропетровської області рекомендуємо надсилати поштою на адресу: 49069, Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 89, або на офіційну електронну адресу: [email protected]

Щочетверга з 10.00 до 13.00 працює «гаряча телефонна лінія» +38 095 916 09 57.

Раніше ми писали про те, що у Петриківській громаді знайшли унікальний хрест

Фото Валерія Кравченка