24 лютого з початком повномасштабної війни для медиків змінився сам відлік часу. Кожен рік відтоді залишається надзвичайно складним, і 2025-й не став винятком. Медичні заклади постійно приймають пацієнтів після обстрілів — як військових, так і цивільних. Масовані атаки призводять до одночасного надходження великої кількості поранених, яким необхідно оперативно та кваліфіковано надавати допомогу. В інтерв’ю ДніпроTV завідувач цілодобового травматичного пункту Микита розповів про роботу в травмпункті під час війни: порятунок військових і цивільних, важкі пацієнти, моменти, що зворушують, та сенс роботи медиків на передовій, пише «Наше місто».
За словами Микити, основними ушкодженнями залишаються мінно-вибухові травми, а також акубаротравми й поранення, спричинені вибуховою хвилею. Люди, які перебувають поблизу вікон або на вулиці під час обстрілів, часто зазнають різаних ран від скла, пошкоджень кінцівок і тулуба.
На початку повномасштабної війни медики не мали практичного досвіду роботи з такими масовими травмами, тому змушені були швидко адаптуватися, вдосконалювати роботу відділень і опановувати нові клінічні протоколи. З часом колективи змогли перебудуватися та працюють у цих умовах постійно.
Один із показових випадків — лікування військового з важкою мінно-вибуховою травмою нижніх кінцівок, численними переломами та значними дефектами шкіри. Пацієнт переніс багато оперативних втручань і тривалий курс лікування. Через кілька місяців лікар випадково зустрів його вже в місті разом із родиною. Самого військового він одразу не впізнав, однак донька чоловіка підійшла і подякувала за врятованого батька. Цей момент став одним із тих, що запам’ятовуються на все життя.
«І потім, мабуть, десь місяця через 2-3, вже будучи в місті, я зустрів цього військового з дружиною та донькою. І це така цікава ситуація була, що донька підійшла до мене. Тоді я не впізнав його, чесно кажучи, тому що дуже багато, тяжко запам’ятати. І вже донька підійшла і каже: «Дякуємо вам за тата». Я розгубився, я стояв, не можу зрозуміти, що там пройшло. А вже потім, коли почали спілкуватися, я припомню цю людину. Оце я запам’ятаю на все життя», – розповів лікар.
Під час роботи з пораненими військовими медики часто чують запитання про побратимів, їхній стан і місце перебування, хоча самі лікарі зосереджені на порятунку життя тут і зараз. Ця робота залишається важкою з перших тижнів війни й дотепер, однак медики усвідомлюють її необхідність і відповідальність. Вони надають допомогу всім — і військовим, і цивільним, адже іншого вибору немає.
Фото: ДніпроTV
Раніше ми писали, Дніпровська міська лікарня – в ТОП кращих медзакладів України у профільній номінації премії Zakupivli Кращі.
Також ми писали, у Дніпрі лікарі Регіонального медцентру родинного здоров’я врятували нирку 2-річному хлопчику з вродженою патологією.



