ЕКСКЛЮЗИВ Як у Дніпрі напередодні Різдва волонтери створюють святкове диво для військових

Поки вітрини міст заповнюються новорічними прикрасами, а родини готуються до різдвяних вечорів, у Дніпрі є люди, для яких грудень — не про свята. Для них це черговий місяць без вихідних, без застіль і без гучних тостів. Волонтери благодійної організації «Спільна сила» продовжують працювати щодня, аби військові на фронті відчули: про них пам’ятають, їх підтримують, вони не самі. Про це розповідає “Наше місто”. 

Волонтерство, яке почалося з перших днів війни

Керівник організації Кирило Звягінцев розповідає, що майже всі волонтери «Спільної сили» долучилися до допомоги ще з лютого 2022 року — з перших днів повномасштабного вторгнення.

«Майже всі члени нашої організації працюють з самого початку повномасштабного вторгнення — з лютого 22-го року. А офіційно ми зареєструвалися вже 5 вересня 2023 року, коли зрозуміли, що потрібні приміщення, рахунки, системна робота», — говорить Кирило Звягінцев.

Сьогодні «Спільна сила» — це десятки волонтерів, які щодня приходять у штаб, щоб власноруч виготовляти все необхідне для фронту: від маскувальних сіток і адаптивного одягу для поранених до сухих душів, багаторазових грілок та енергетичних батончиків.

«Майже все, що ми відправляємо на фронт, ми робимо своїми руками», — підкреслює керівник організації.

«Свята залежать від пори року, а війна — ні»

У переддень новорічних і різдвяних свят у волонтерському центрі немає ані святкових гірлянд, ані вихідних. Робота триває у звичному режимі — з поправкою на погоду та сезонні потреби фронту.

«Наша специфіка залежить не від свят, а від пори року. Зараз — зима, тому ми масово робимо багаторазові грілки. За сезон відвантажуємо понад п’ять тисяч одиниць», — пояснює Кирило Звягінцев.

Святкові пакунки для військових у «Спільній силі» теж є, але волонтери підходять до цього практично: вони працюють як логістичний хаб, допомагаючи школам, церквам і гімназіям передати смаколики безпосередньо на фронт.

«Вони збирають коробки, а ми вже розподіляємо їх по всій лінії фронту. Ніякої прив’язки до окремих бригад — уся лінія фронту», — додає він.

«Це вже не просто допомога — це поклик»

Волонтерка Ліана Хобот зізнається: для неї волонтерство стало частиною життя з перших днів війни.

«Коли о четвертій ранку почалися вибухи, мене ніби перемкнуло. Я розуміла українську мову, але не розмовляла нею. А тоді просто почала говорити українською — і зрозуміла, що маю щось робити», — згадує Ліана.

Вона працює пів дня секретаркою, а з обіду щодня приходить до волонтерського центру.

«Після роботи я одразу йду сюди. І це вже не питання вибору. Це поклик. Нас звідси вже не виженеш», — каже волонтерка.

Один із ключових напрямків роботи організації — виготовлення енергетичних батончиків для військових, які перебувають «на нулі».

«Ми не купуємо горіхи — їх приносять і надсилають люди. Ми чистимо, перебираємо, перемелюємо, змішуємо з медом, сухофруктами, вівсянкою. Усе натуральне», — розповідає Ліана.

За її словами, з вересня 2024 року волонтери виготовили вже понад 11 тисяч батончиків.

«Три батончики по 70 грамів і пляшка води можуть перекрити добову норму харчування для бійця, якщо немає можливості готувати», — пояснює вона.

Саме такі батончики стають для військових маленьким, але дуже важливим проявом турботи — особливо у святкові дні.

Різдвяне тепло без святкових столів

Цьогоріч у волонтерському центрі не буде святкувань ані на Різдво, ані на Новий рік. Але волонтери все ж намагаються подарувати військовим частинку домашнього тепла. Ліана разом з волонтеркою пані Ніною будуть пекти смаколики для наших захисників. 

«Ми будемо вкладати в кожну посилку по шматочку святкового — штолени, домашнє печиво. Не багато, але від щирого серця», — говорить Ліана.

Вона зізнається: пекти доводиться вночі, між відключеннями світла, але це не зупиняє.

«Всіх охопити неможливо, але якщо хоча б хтось на фронті відкриє посилку і відчує, що про нього пам’ятають — значить, ми недарма це робимо».

Фото: БО “Спільна сила”