ЕКСКЛЮЗИВ Шлях доброти: локації у Дніпрі, куди можна віднести вживані речі

Одного зимового дня журналісти «Наше місто» завантажили в багажник кілька великих пакетів із одягом і вирушили містом. Ми часто пишемо про волонтерство та підтримку переселенців, але цього разу вирішили пройти шлях так само, як і звичайні дніпряни, які хочуть дати речам друге життя. Де у Дніпрі приймають одяг? Куди можна віднести дитячі речі, взуття чи верхній одяг? Чи справді ці речі потрапляють до тих, кому потрібні найбільше?

Щоб відповісти на всі ці запитання, ми особисто об’їхали шість локацій – від соціальних гардеробів і благодійних центрів до контейнерів на заправках і біля ТРЦ. У чотирьох точках ми поспілкувалися з волонтерами та відвідувачами, а ще дві – перевірили як локації для швидкого й зручного збору одягу.

Фонд «Крок з Надією»: речі, що знаходять нових власників уже восьмий рік

Наш перший пункт маршруту – волонтерська акція фонду «Крок з Надією». На бульварі Слави вже зранку стояли кілька машин, а поруч – люди з пакетами одягу та домашнього текстилю. Хтось приносить светри, дехто дитячі іграшки, а хтось – постіль, рушники чи навіть невеликі меблі. Вразило, що хтось небайдужий приніс навіть невелику штучну ялинку, аби подарувати свято тим, хто зараз далеко від дому.

– Це наша акція – ми збираємо речі для переселенців та інших людей, які сьогодні потребують підтримки, – розповідає Олена Шумило, волонтерка фонду “Крок з Надією”. – Ми займаємося цим вже понад вісім років.

Тут приймають майже все: одяг, взуття, посуд, іграшки, рушники, постіль. Якщо річ може комусь стати у нагоді – вона знайде свій шлях. Залежно від запиту, зібрані речі відправляють туди, де їх потребують найбільше. Фонд працює системно: при ньому діє постійний соціальний гардероб.

– Люди можуть прийти й повністю безоплатно обрати собі речі, – пояснює пані Олена.- Ми знаходимося на Поля 82-Г. Про графік роботи завжди пишемо на сайті та в соціальних мережах.

Але «Крок з Надією» – це не лише одяг.

– Ми беремо участь у кількох проєктах від донорів, – додає паніОлена. – Основне – це допомога внутрішньо переміщеним особам: продуктові набори, сертифікати, дрова для прифронтових територій. Також надаємо психологічну підтримку, проводимо заняття, навіть масажі. Виїжджаємо в шелтери.

З нами знайомиться ще одна волонтерка – Тетяна Лисянська.

– Ми досі згадуємо початок повномасштабної війни, – каже вона. –  Люди приїжджали без нічого: навіть у шльопках і халатах. Ми зрозуміли, що потрібно щось робити – і організували збір теплих речей. Дніпро – найкраще місто, бо люди дуже відгукуються і несуть, несуть.

Фонд працює вже одинадцятий рік. І обсяг допомоги росте разом із потребами.

– А ще придбали спеціальний крафтер для людей з інвалідністю – щоб їх могли відвезти в магазин, і вони самі вибрали собі продукти. Щоб не сиділи вдома, а спілкувалися, – розповідає пані Тетяна.

Біля бусів стоїть ще один волонтер – Андрій Цибаков. Він розповів невелику історію успіху фонду, що почалась неочікувано, зі скарги одного з мешканців.

– Колись ми розклеювали оголошення й роздавали листівки, – каже пан Андрій. –  Зараз працюємо в соцмережах. І був кумедний випадок: людина поскаржилася у фейсбуці, що наша автівка для збору речей заважає проходу на площі. Я тоді просто залишив там коментар “Приносьте нам речі, допомагайте людям”. І пішла хвиля – люди почали питати, що треба. Нам тоді принесли стільки речей, що ми ледве впоралися. Зараз уже не вистачає одного автомобіля – беремо другий.

Поговорили ми і з небайдужими громадянками, що принесли свої речі.

– Принесла і одяг, і постіль, і все, що було. І маленьке, і велике – хай стане комусь у нагоді, – каже пані Богдана.

А Марина Володимирівна приходить сюди вже два роки:

– Війна принесла багато горя. Люди залишилися без нічого. У мене багато речей, які вже не потрібні. Я приношу їх сюди.

Благодійний фонд «Помагаємо»: склад, який 11 років не зачиняється 

Наступна точка нашого маршруту – склад благодійного фонду «Помагаємо», який працює безперервно з 2014 року. Саме тут волонтери приймають речі для прийомних сімей, дітей з інвалідністю, багатодітних родин, переселенців та літніх людей. Сюди постійно хтось заходить і хтось виходить – одні несуть пакети з речами, інші обирають необхідне для своїх сімей.

– Наш благодійний фонд “Помагаємо” створений у 2009 році, – розповідає Ольга Левченко, менеджерка з комунікації фонду. – Спочатку ми допомагали прийомним сім’ям і дитячим будинкам сімейного типу, а також родинам дітей з інвалідністю. Потім додалися переселенці – спочатку в 2014-му, а з 2022 року ми дуже активно включилися у гуманітарне реагування. Цей склад був відкритий ще у 2014 році для допомоги переселенцям і з того часу жодного дня не закривався. 

Тобто, вже 11 років він працює для всіх, хто потребує. Це і переселенці, і багатодітні мами, і одинокі матері, і сім’ї, де є люди з інвалідністю, і самотні літні люди.

Що можна приносити? Практично все: одяг, взуття, іграшки, посуд, постільну білизну, рушники, речі для немовлят, візочки, ковдри.

– Найбільша потреба зараз – у сезонному одязі, – каже Ольга. – Зараз нам дуже потрібен теплий, саме чоловічий одяг. Завжди є запит на взуття, рушники, постіль. Люди часто приходять сюди буквально без нічого.

Які документи потрібні від відвідувачів?

– Потрібен документ, що посвідчує особу, і документ про статус родини: інвалідність, багатодітність, свідоцтва про народження дітей. Кожна людина знає, який документ підтверджує її статус, – додає вона.

Графік роботи складу:
для відвідувачів – з 9:30 до 12:30, понеділок–п’ятниця;
для тих, хто приносить речі – до 17:30.

Поки ми розмовляємо, до складу заходить чоловік із великим пакетом дитячих речей. Знайомимося: його звати Роман Волков. 

– Приніс речі, з яких виросла дитина, – говорить він. – Ну  і речі дружини теж. Якщо комусь стане в нагоді – мені буде приємно.

Там ми зустрічаємо пані Лідію з Донбасу, яка зараз живе в Дніпрі. Вона прийшла обрати теплі речі.

– Цей склад мені подобається найбільше, – каже вона. – Тут порядок: все розкладено по поличках – чоловіче, жіноче, дитяче – все окремо.Штани, кофти, куртки – все зрозуміло. Підійдеш до волонтера – одразу підкажуть, допоможуть. Звідси ніхто не йде незадоволений. І дівчата, і хлопці тут чудові, дуже добре працюють.

«Крок назустріч»: центр, де бездомні люди отримують шанс на відновлення

Третім пунктом нашого маршруту став комунальний заклад соціального захисту Центр реабілітації та соціальної допомоги «Крок назустріч» Дніпровської міської ради, де працює відділення для бездомних громадян та людей з дуже низьким рівнем доходів. Тут люди отримують мінімальний, необхідний набір умов, щоб хоча б на ніч мати нічліг та відчути себе у безпеці.

– Заклад працює давно, –  розповідає Валерія Вовк, завідувачка відділення. – Колись це був просто центр соціальної допомоги – навіть табличка ще стара. Але ми розширилися: раніше було 20 місць, тепер – 60. Відділення працює цілодобово. Сюди можуть прийти люди без місця проживання, ті, кому нема куди йти.

Що приймає центр? Речі тут відіграють важливу роль.

– Люди постійно приносять непотрібний їм одяг – той, з якого виросли або замінили на новий, – говорить завідувачка. – Нам потрібні дорослі речі – жіночий і чоловічий одяг, взуття. Особливо є потреба у спортивному одязі, штанах, жіночих халатах, сорочках. Усе в будь-якому розмірі. Побутові речі тут майже не потрібні. Посуд не беремо. Іграшки теж не потрібні – дітей у нас немає.

Але є категорія, про яку Валерія говорить із особливою увагою: люди літнього віку та маломобільні бездомні.

– Дуже потрібні дорослі підгузки, – каже вона. – Хоч я формально і не маю права приймати людей у важкому стані, але інколи просто не можеш відмовити. Я оформляю таких людей до геріатричного пансіонату, але поки вони чекають – вони тут. Їм дуже потрібні підгузки.

У центрі є невелика бібліотека – теж з книг, які приносять дніпряни.

 – Люди читають, відпочивають, відволікаються, – каже Валерія.

Біля дверей – кілька пакунків. Хтось щойно приніс куртку, хтось – спортивні штани. “Наше місто” теж залишило свою допомогу центру.

Екохаб «Андеграунд»: тут речі та відходи отримують друге життя

Четвертою точкою нашого маршруту став екохаб «Андеграунд». Його адреса: вул. Костя Гордієнка, 23.

Це не просто місце, куди можна здати відходи або зайві речі, а повноцінна станція переробки, створена екосвідомими ентузіастами. Просторий ангар, високі стелажі та окрема кімната реюзу – все це з’явилося завдяки донатам дніпрян та роботі волонтерів.

Олександр  Гречка – керівник і організатор сортувальної станції та станції переробки вторсировини “Андеграунд”. Він одразу показує локацію – чисту, впорядковану, з зонами для прийому понад 60 видів сировини. Та так було не завжди.

– Ми планували відкритися на Філософській 24 лютого 2022 року, – розповідає пан Олександр. – Але самі розумієте, чому не відкрилися. Через тиждень вже робили окопні свічки, а 19 березня відкрили там першу станцію сортування. Спочатку приймали 5 видів сировини – потім почали розширюватися.

У 2023 році команда переїхала на нову локацію – більшу вдвічі. Тут і з’явилась окрема кімната реюзу, де люди можуть залишити речі, які ще можуть послужити іншим.

Що приймають у реюз-зоні?

– Посуд, килимки, дрібні предмети побуту, одяг. Все, що можна використати ще не один раз. Головне – щоб було чисте, – пояснює керівник.

Потреби змінюються залежно від пори року. Зараз найбільше просять: 

– теплі речі;
– ковдри, постільну білизну;
– пледи;
– інколи речі для дітей.

Тут діє своя екосистема, і те, що не стало у нагоді людям, передають у притулок для тварин як підстилки. Нічого не викидають просто так.

Що приймає сортувальна станція?

Перелік дуже широкий, адже сюди можна нести не тільки непотрібний одяг:
– алюмінієві та жестяні банки;
– балончики, інший метал;
– скляні пляшки та склобій;
– кришечки, пед-пляшки різних типів;
– поліпропіленові контейнери;
– пінопласт, картон, папір, тетрапаки;
– пакети всіх видів (АТБ, «майки», «Нова Пошта»);
– термоплівку, стретч;
– батарейки, корки, зубні щітки, тюбики, пульверизатори –
і це лише частина списку.

Хто приходить в «Андеграунд»?

– Приходять і переселенці, і ті, хто просто сортує. Люди з вторсировиною часто приносять щось у реюз. Наприклад, духи, що не підійшли по запаху. Діти дуже люблять кімнату реюзу: шукають іграшки, чохли на телефон. Колись у нас була екскурсія для пластунів – то вони пів кімнати підчистили, – сміється пан Олександр.

Як з’явився “Андеграунд”? Історія цього екохабу – про людей, які почали з власного підвалу.

– Я збирав у себе вдома вторсировину,  – розповідає активіст. – Зробив маленький пункт, щоб хоча б покривати потреби будинку: лампочки, дрібний ремонт. А в 2021 році ми об’єдналися з хлопцями з організації Precious Plastic Dnipro й вирішили зробити щось масштабне. У 2022 році ми кинули клич – і завдяки донатам зібрали на оренду.

Контейнери на АЗК «ОККО»: речі можна здати дорогою

П’ятою точкою нашого маршруту стали контейнери на заправках мережі «ОККО» – це один із найзручніших способів позбутися непотрібного одягу, не роблячи великих кроків містом. Ми заїхали на одну з АЗК і переконалися: контейнер для збору речей стоїть біля входу, промаркований, має інструкцію та виглядає доглянутим.

Речі, що сюди приносять, проходять сортування, після чого безкоштовно передаються різним благодійним фондам для людей, які потребують підтримки.

Контейнери розміщені за такими адресами:

• вул. Калинова, 87-Л (АЗК №37);
  
• вул. Любарського, 2-М (АЗК №49);
  
• вул. Робоча, 84 (АЗК №46);
  
• вул. Панікахи, 31-Г (АЗК №40).

Контейнери біля ТЦ Metro: ініціатива «Вашому одягу – друге життя»

Остання точка нашого маршруту – спеціальні контейнери для одягу в гіпермаркеті Metro. Тут діє всеукраїнська ініціатива «Вашому одягу – друге життя», у межах якої зібрані речі сортують і передають далі – у благодійні фонди або напряму людям, які потребують допомоги.

На вході до торговельного центру стоїть 2 великих контейнери, не пропустите. 

Адреса гіпермаркету:
Запорізьке шосе, 63.

Тож який висновок?

Наш маршрут показав: реюз у Дніпрі вже давно став не модою, а необхідністю. Війна, нові хвилі переселенців, економічна і екологічна нестабільність – усе це збільшило потребу в свідомому використанні речей. 

Фонди, соціальні центри, екохаби й навіть мобільні контейнери на АЗК працюють у спільній логіці – не викидати, якщо комусь це може стати у нагоді. І це поєднання соціальної підтримки та екологічної відповідальності сьогодні важливе як ніколи. Бо кожна передана куртка чи ковдра – це не лише допомога конкретній людині, а й маленький внесок для чистоти міста.

Фото: Валерій Кравченко, Володимир Федоріщев.