З Днем Святого Миколая у Дніпрі привітали дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Як це було, бачили журналісти видання «Наше місто».
Новий будинок – найкращий подарунок
Напередодні Дня Святого Миколая працівники департаменту соціальної політики та міського центру соціальних служб влаштували справжнє свято для дітей, які потребують особливої підтримки. Цього року в центрі уваги опинилися вихованці дитячого будинку сімейного типу Оксани Ковирі, яка разом із вісьмома дітьми переїхала до Дніпра з Мирнограда, рятуючись від війни.

Будинок для родини було придбано за кошти державної субвенції, але всі питання, пов’язані з оформленням, добором житла й облаштуванням побуту, допомагала вирішувати міська влада. Декілька тижнів тому велика сім’я переїхала у затишне двоповерхове помешкання — тепле, світле, наповнене дитячим сміхом і любов’ю.

– Ми сьогодні завітали до багатодітної родини, яка виховує прийомних дітей, – зазначив Едуард Підлубний, директор департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради. – У Дніпрі понад 50 родин опікуються такими дітьми, серед них 9 дитячих будинків сімейного типу, де зростає понад 130 дітей. Ми намагаємось, щоб кожна дитина відчула увагу та турботу. Усі вісім вихованців отримали потрібні подарунки — гарну постільну білизну, адже тепло і комфорт — це найважливіше.
Серед тих, хто особливо зрадів гостям, — 17-річна Настя, старша з дівчат у родині. Вона вже майже доросла, має власні мрії й впевнено дивиться в майбутнє.

– Мене мама взяла з притулку, коли мені було шість років, – розповідає Настя. – Я навчаюся дистанційно в 11 класі. Люблю читати, вдало роблю презентації. А ще мрію стати перукарем — навіть уже стрижу хлопців з нашої родини. Мені подобається робити людей гарними.
14-річна Катя трохи сором’язлива, але відкрита. Спілкується з гостями, тримаючи в руках красиву в’язану іграшку — ляльку власного виробу.

– Мене мама взяла у вісім років, – каже дівчинка. – Люблю в’язати гачком — роблю іграшки, гномів, зайчиків, навіть шкарпетки пробувала. Роблю подарунки братам і сестрам з великим задоволенням. Наш новий будинок дуже теплий і світлий, особливо мені подобається подвір’я, де ми гуляємо щодня.
Про життя великої родини розповідає засновниця дитячого будинку сімейного типу Оксана Ковиря. Це історія невичерпної сили, віри та любові до дітей.

– Ми створили наш дитячий будинок у 2014 році, починали з прийомної родини, а зараз виховуємо вісьмох дітей, – ділиться Оксана Віталіївна. – До Дніпра переїхали в серпні 2022 року. У Мирнограді довелося залишити оселю, бізнес. Тут довгий час жили в орендованому житлі — це було дуже дорого. А тепер нарешті маємо власний дім, оплачуємо лише комунальні послуги. Будинок просторий і теплий, а діти — щасливі. Це найголовніше.

Від новорічного лазертагу всі були у захваті
Також напередодні свята для дітей, які отримують послуги в Центрі соціальних служб, підготували святкову програму від команди «Першого легіону». Організатори занурили малечу у справжню новорічну магію та подарували незабутні емоції.

На маленьких учасників чекали інтерактивні активності, ігри та сюрпризи. Серед них – командна гра «Зупинити Грінча» та активність «Зупини снігову лавину», новорічний лазертаг, казкові експерименти. А ще – побажання та смаколики від Святого Миколая.

– Понад 60 дітей, які перебувають під соціальним супроводом, взяли участь у нашому заході, – розповіла Ірина Найдьонова, начальниця відділу соціальної роботи Дніпровського міського центру соціальних служб. – Завдяки підтримці “Першого легіону” ми вже не вперше створюємо для дітей атмосферу радості, доброти й турботи. Мета таких зустрічей — не лише подарунки, а й спілкування, позитивні емоції, можливість для дітей відчути, що вони важливі й потрібні. А ще хочемо нагадати дорослим, що іноді достатньо кількох теплих слів, щоб подарувати дитині віру в себе.
Серед гостей заходу була Світлана Остроушенко, бабуся-опікунка трьох онуків, яка вже кілька років поспіль бере участь у заходах центру.

– Моїм онукам 7, 11 і 12 років, – ділиться пані Світлана. – Після смерті доньки я взяла на себе відповідальність виховувати їх. Ми часто буваємо на заходах центру, і кожного разу це щось нове, яскраве, емоційне. Після таких подій діти довго згадують побачене — для них це справжнє свято.

На святі також побувала 10-річна Тетяна, яка разом із однокласниками вперше відвідала лазертаг. Дівчині дуже сподобались абсолютно всі активності. Не дивно, що у День Святого Миколая віра в добро стає трохи ближчою, а серця — трохи теплішими. У Дніпрі цю традицію зберігають і продовжують, щоб кожна дитина, незалежно від життєвих обставин, знала, що її люблять, про неї піклуються.
Юліанна Кокошко.
Фото Володимира Федорищева.
Нагадаємо, раніше ми писали про традиції свята Дня Святого Миколая.



