Волонтерський рух «Бабусі для ЗСУ», який виник на початку повномасштабного вторгнення на базі Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування, продовжує активно підтримувати українських військових, пише «Наше місто» з посиланням на пресслужбу міськради.
Наразі до руху долучилися близько 400 жінок поважного віку, які шиють, в’яжуть і плетуть найрізноманітніші вироби — від спідньої білизни, шкарпеток та килимків до маскувальних сіток, сумочок і ортопедичних подушок. За час війни волонтерки передали на фронт близько 12 тисяч виробів.
«Цей рух — це набагато більше, ніж просто допомога. Він народився на базі соціальної адаптації, щоб допомогти нашим людям прийняти та сприймати сьогодення, а нині гуртує близько 400 бабусь по всьому місті. Вони невтомно працюють, даючи нове життя старим речам і зігріваючи наших воїнів, — це 1500 одиниць спідньої білизни, 325 пар шкарпеток і майже 700 килимків лише цього року. Це спільна психологічна підтримка для всіх, де кожен шов і кожен вузлик — це тепло, любов та віра у наших захисників», — зазначила директорка Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування Ольга Мешко.
Вона також закликала містян приносити до терцентрів непотрібні чисті речі, щоб вони могли стати корисними для військових.
Волонтерки постійно адаптують свою роботу до актуальних потреб ЗСУ та військових шпиталів. Так, підопічна терцентру та переселенка з Лисичанська пані Любов розповіла:
«Я приїхала з Лисичанська у березні 22-го року. Відтоді я допомагаю у волонтерському центрі. Там ми робимо сітки, кікімори тощо. А вдома я плету такі килимочки у бронетранспортери, танки, бліндажі. Якщо є вільний час – плету браслети та янголи як обереги. Я щиро бажаю, щоб вони їх вберегли і всі наші захисники повернулись додому».
Учасниця руху пані Лариса додала:
«Ми започаткували рух на початку війни, щоб допомагати хлопцям, почавши з в’язаних килимків для бліндажів, теплих шкарпеток, шапок та рукавичок. Але допомога не стоїть на місці: сьогодні, працюючи в госпіталях як волонтер з реабілітації, я бачу їх потреби. Саме тому я взялася шити ортопедичні подушки — це життєво необхідна річ, щоб підтримати руку під крапельницею, культю чи плече. Я пенсіонерка, але цей внесок — моє відчуття корисності, мій особистий фронт і мій шлях до нашої спільної Перемоги».
Нагадаємо, Андрій Денисенко: «25 ОМБр – це одна з найбільш потужних і дієвих бригад!».
Війна заліза і людей: чому важко збивати шахеди і як працюють розвіддрони.
Читайте також: Чому майбутнє за дронами і чи підірвуть росіяни ЗАЕС: історія Алхіміка з 25 бригади.
Фото: пресслужба міськради.
Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Дніпро, Допомога, ЗСУ
