ЕКСКЛЮЗИВ Племінниця «Вікінга» з Дніпра створила сторінки у соцмережах, присвячені загиблим Героям

Загиблі захисники України живуть стільки, скільки живе наша пам’ять про них. Трохи більше року на фасаді дніпровської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 147 ім. В. Чорновола була встановлена меморіальна дошка, яка присвячена одному з випускників цього закладу на ім’я Ігор Куркострига, позивний «Вікінг».  Зараз до редакції видання «Наше місто» звернулась племінниця загиблого героя – Аліна Ткаченко, яка створила сторінки пам’яті в його честь.   

Ігор Куркострига народився і жив у Дніпрі, закінчив Дніпровську металургійну академію. Працював виконуючим обов’язки головного металурга в АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків». Захоплювався історією рідного міста, любив його архітектуру. Під час повномасштабної війни Ігор захищав Україну у складі ЗСУ. Воював проти окупантів у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Командував взводом, разом із побратимами боронив Донеччину та Луганщину. 5 березня 2023 року Герой загинув під час виконання бойового завдання. Йому було 37. Посмертно був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ супеня та пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни».

-Коли загинув Ігор, для мене світ навколо став іншим, – згадує Аліна Ткаченко. – Здавалося, ніби разом з ним зникла частинка тепла, добра і сили. Як його племінниця, я відчула, що повинна зробити щось більше, ніж просто зберегти спогади — мені хотілося, щоб пам’ять про нього жила, дихала, говорила з людьми. Виникла ідея створити сторінки у соцмережах, де ми ділимося історіями воїнів, які віддали своє життя за Україну. Це простір пам’яті, любові та вдячності кожному, хто був і залишається з нами.

 

Так з ініціативи Аліни з’явилася сторінка у TikTok, а згодом — через два з половиною роки —  в Instagram. За задумом племінниці Героя, це маленькі живі меморіали, у яких Ігор продовжує жити — у словах, у світлинах, у пам’яті тих, хто його знав, і тих, хто лише тепер дізнається про нього.

-Я створила їх не лише для себе, а й для кожного, хто втратив когось дорогого, – ділиться пані Аліна. – Хотілося показати, що пам’ять може бути живою, а світло — не згасає, якщо його передавати далі. Ці сторінки — не просто історія одного Героя. Це історія любові, вдячності й вічного зв’язку, який не розірве навіть смерть.

Фото Валерія Кравченка та з архіву Аліни Ткаченко.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі просять підписати петицію про присвоєння Ігорю Куркостризі «Вікінгу» звання Героя України.