Еволюція подбала, щоб ссавці, птахи, амфібії, комашки та метелики пережили суворі зими без особливих проблем. Але, в люті морози проблеми все-таки виникають. Про те, як зимують дикі та домашні тварини, чим можна допомогти бездомним собакам і котам, розповість «Наше місто».
Щоб пообідати, грак відігрівав замерзлу здобич власним тілом
Останніми роками птахи особливо не поспішають відлітати в теплі краї. Навіщо? Їх не цікавлять заморські курорти та екзотика. Ну а прогодуватися можна й вдома. Залізна логіка!

— Раніше, коли лютували люті морози, пернатим справді було непросто вижити, — розповідає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». — Пам’ятаю зиму 1995/1996 років: дуже сніжна і мороз -20. Птахи дуже страждали. У Самарському лісі снігу намело понад пів метра. В інших місцях можна було по груди провалитися! У цьому снігу помітив труп синички. За двісті метрів ще один. І таких трупиків повно. Знаходив і закостенілих вухатих сов. Жах! Пернаті гинули не стільки від холоду, скільки через нестачу корму. Снігові замети щільно закрили доступ до їжі.
Екстремальні умови вимагають неабиякої витримки, терпіння та винахідливості. У птахів ці якості є.

— Одного разу великий яструб полював на грака, — згадує зоолог. — Задавив свою жертву. Але тут за неї вступилися родичі й прогнали хижака. Втім, врятувати пораненого не вдалося. Грак помер, і його тіло припорошило снігом. А наступного дня яструб повернувся, відкопав замерзлий труп, ліг на нього й відігрівав, щоб закусити тепленьким м’ясом.
Але зараз особливо сильні морози трапляються нечасто. Тому багатьох птахів-патріотів стає більше. До того ж до нас на зимівлю прилітають переважно російські граки. На Дніпропетровщині помітили навіть папугу Крамера.

— Багато водойм не замерзають, і тому лебеді-шипуни часто залишаються зимувати, — продовжує вчений. — Коли поверхня води замерзала, шипунам не було чим харчуватися. А так їж скільки влізе! Останні 3–4 роки в нашому заповіднику на зиму залишалися до 200 лебедів. Масово стали зимувати вдома баклани. До них приєдналися й малі баклани, які взагалі мешкають на Чорноморському узбережжі України. Ну а в містах птахів тільки більшає. Безсніжні зими привчили залишатися вдома шпаків. Вони підбирають із землі зерно, різне насіння, ягоди. Шукати такий корм у заметах не доводиться. Останніми десятиліттями стали осілими й граки. Зате на зиму до нас із північних регіонів, переважно російських, прилітають підгодуватися родичі. Тож у будь-якій зграї граків місцевих не більше 10–12 %. Решта — залітні.
Бачили в наших краях навіть великого папугу. Щоправда, це було лише раз.
— Папуги Крамера вже освоїлися в Чернівцях, — зазначає Олександр Пономаренко. — Зимують! У нас неподалік від Вільного помітили одну птицю, але, найімовірніше, вона просто втекла з чиєїсь клітки. Хоча, якщо з часом наш клімат стане теплішим, екзотичні папуги цілком можуть оселитися й у Дніпрі.
У лютий мороз на рибальські гачки підсідають раки і жаби
Те, що для пташок смерть, для риб — життєва необхідність. Коли річки та озера не замерзають, їхні мешканці страждають.

— Теплі зими згубно впливають на життя багатьох гідробіонтів, — констатує Роман Новицький, завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпровського державного аграрно-економічного університету, доктор біологічних наук. — Здавалося б, якщо утворюється крижаний покрив, то це погано: під водою темно, холодно, похмуро. Риба стоїть. Але для життєвого циклу риб це важливо. Напередодні вона наїлася, підготувалася до зими і має зберегти цей жирок до весни. Щоб без проблем піти на нерест. Якщо льоду немає, риба гуляє по водоймі. Вона витрачає свої запаси, і для ікрометання це зовсім не ок. Тобто морози, сніг, лід — це чудово. Вони повинні бути в природі!
Водні мешканці взагалі набагато краще пристосовані до різноманітних примх долі, ніж багато наземних істот. Ще б пак! Вони набагато старші за нас. Їхня еволюція триваліша, а тому, наприклад, риби в чомусь значно досконаліші за ссавців чи плазунів. Найкраще підтвердження тому — сріблястий карась.

— Найяскравіші враження від зимової риболовлі — це карась, — стверджує вчений. — Здивував так здивував! Історія така. Одного разу рибалив на ставку. Мороз жахливий: -27! Лунка замерзала, вода застигала на очах. Я не міг закинути мормишку, бо замерзав мотиль. А карась клював! Напевно, йому було байдуже, що так холодно й морозно. І таких живчиків я спіймав чотири штуки. Це мене сильно вразило. Чому сріблястий карась такий живучий? Так він же окупант! Чудово влаштувався в нових умовах. Розштовхав своїми плавниками всіх риб, звів нанівець запаси золотого карася, якого внесли до Червоної книги України. Тепер процвітає. Карась навчився раціонально розподіляти свою життєву енергію і, завдяки цьому, він активний цілий рік.

Але не один лише карась виявляє завидну морозостійкість. Є ще й раки. Ці мешканці річок, озер і ставків цілком комфортно почуваються в люті холоди. У сплячку вони не впадають, а просто опускаються значно глибше — туди, де вода не замерзає.
— Рак зимує на глибоких місцях, чудово почувається і навіть клює на зимові снасті, — резюмує Роман Новицький. — Одного разу я спіймав на мотиля трьох раків. Вони потрапили на гачок протягом лічених хвилин. Це ще що! Із Запоріжжя мені надіслали цікаву фотографію: на зимову блешню спіймали жабу. Бідолашна жаба десь там спала в ямі, відпочивала, але якимось чином усе-таки зачепили цю амфібію, яка відпочивала до весни.
Шестиногі красуні засинають до весни
Куди з настанням зими зникає весь барвистий світ комах? Багато комашок, на жаль, гинуть. Але далеко не всі! Виявляється, з настанням холодів деякі метелики не відлітають у кращий світ, а впадають у сплячку.
– Бачила таку сплячу красуню у батьків на дачі, – розповідає журналісту «НМ» знайома студентка Катя. – У грудні помітила, як серед старого мотлоху на горищі причаїлася якась живність. Не тарган і не цвіркун. Видно було очі-намистинки і складені крила. Подумала, що це мертвий метелик. Відлітав своє і назавжди заснув серед усякого мотлоху. Сумно, звісно, але справа звичайна. Але метелик виявився живим. Коли трохи потеплішало, він пурхав у сараї як ні в чому не бувало. Пізніше з’ясувала, що це павиче око – дійсно прекрасна комаха. Очі не відірвати!

Насправді ніякої сенсації в цій розповіді немає. Про здатність шестиногих красунь перечікувати зиму у сні ентомологам відомо давно.

– Це особливість денних метеликів із родини німфалід, таких як адмірал, денне павиче око, багатоколірниця, щербатка с-біле, – зазначає Кирило Голобородько, професор кафедри біорізноманіття та екології ДНУ. – Таке еволюційне ноу-хау дає зимовим метеликам очевидні переваги. Комахи зимують у неопалюваних приміщеннях, у печерах, дуплах дерев, у тріщинах кори. Буває, що при зимовій негоді падає старе дерево. Якщо придивитися, під його корою можна побачити метеликів. Вони не мертві! Їх туди не павуки затягли, а це якраз зимуючі метелики. Ну а в березні-квітні, коли на термометрі всього лише +10, вони вилітають першими. Вони накопичили певний ресурс, але можуть поласувати, наприклад, цукристими виділеннями весняних бруньок. У квітні німфаліди спаруються, а коли з’явиться листя кормових рослин, з яєць уже вийдуть гусениці. Таким чином, як стверджує зоолог, у таких ранньовесняних метеликів очевидний бонус. Поки інші летючки тільки подумують про потомство, їхні гусениці-дітки вже повною мірою жеруть апетитну зелень. Тож зима і морози теж приносять користь.
Бездомний пес Гуфі обзавівся домом
І все ж люта зима – безперечне зло. Так вважають усі бездомні тварини. Особливо собаки. Зухвалим котам вижити в багатолюдному місті значно легше.

– Коти більш мобільні, їм легше забігти в підвал чи в під’їзд – сховатися й погрітися, – вважає Ксенія Брагінська, лікарка ветеринарної медицини. – З кицьками проблем взагалі немає. Випадки, коли замерзають коти, бувають надзвичайно рідко. Таке може статися тільки десь далеко за містом. А от собаки часто мерзнуть, особливо коли люди не піклуються про них.
Замерзлих бездомних дворняг надзвичайно рідко відвозять до ветеринарів. І ніхто не підраховує, скільки безпритульних тварин занапастила зима. Взимку господарі частіше несуть улюбленців до лікарів, але аж ніяк не через холод.
– У новорічні та різдвяні свята люди загодовують своїх улюбленців до відвалу, – стверджує дніпровська ветеринарка. – Ковбаска, сирок, печиво – все з’їдається у великій кількості. Ну а потім таких чотирилапих ненажер доводиться рятувати. Друга причина частого звернення до клінік – холод. Коли в будинках і квартирах холодно, у собак і котів можуть загостритися хронічні захворювання. Це у домашніх улюбленців. Що вже казати про бездомних! Їм справді непросто живеться в зимову холоднечу.
Бездомним тваринам потрібно допомагати! Про те, як це робити, Ксенія розповіла на прикладі свого мікрорайону.

– У нас на Ломівці люди будують для собак утеплені будки, – розповідає ветеринарна лікарка. – І це дуже допомагає! Наприклад, є у нас в районі Гуфі – досить великий пес: помісь вівчарки й якоїсь великої дворняги. На місцевому базарі йому будиночок побудували. Про собаку піклуються. Пес розумний і вихований. Приходить до мене в клініку, стукає лапою у двері: відкривай! Впускаю його погрітися на пару годин, нагодую. Він поїсть, зігріється й іде. Загалом, він у нас знаменитість! Допомагає жінкам з візочками дорогу переходити: біжить попереду, попереджає, щоб машини пригальмували. Машини, зрозуміло, зупиняються перед зеброю. Одного разу Гуфі зник. Сів у трамвай і поїхав на Старомостову. Шукали його по всьому місту. Знайшли! На радість місцевим жителям і самому псу.
Звичайно, не всім бездомним собакам так щастить. Не всім можна допомогти, але не варто відмовлятися від доброї справи.
– Собака йде до людини, це дуже соціальна тварина, – підсумовує Ксенія Брагінська. – І якщо вона просить допомоги, не відмовляйтеся. Не проходьте повз! Не обов’язково всіх тягнути додому. Але можна нагодувати, пустити в під’їзд погрітися. Можна у дворі побудувати будку. Для цього не потрібно багато грошей. Треба завжди залишатися людьми. Навіть зараз, у війні та в біді.
Фото спікерів та з Вікіпедії
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Тварини



