Skip to content

ЕКСКЛЮЗИВ Ентузіасти з Дніпра прагнуть зробити кінострічки доступними для людей зі слабким зором

Михайло Чернов

Всесвітній день незрячих – це добра нагода згадати про те, що чимало людей, які позбавлені можливості бачити, щодня відчайдушно вирішують величезну кількість проблем, про які навіть і гадки не мають зрячі люди. А ще – це привід розповісти про цікаві ініціативи, які допомагають людям зі слабким зором у різних сферах життя, пише “Наше місто”. 

Нагадати суспільству про потреби незрячих людей

Точну кількість незрячих людей в Україні наразі встановити складно, адже єдиної офіційної статистики немає. Неофіційні дані варіюються від 50  до 100 тис. осіб, із яких понад 10 тисяч – діти. 

Агресія проти України та активні бойові дії призвели до зростання кількості людей з інвалідністю, у тому числі – до втрати зору у багатьох військових та цивільних. Тож незрячих людей стає все більше, вони є важливою частиною суспільства і потребують уваги та підтримки у різних сферах життя. 

Станіслав Чирченко

Дніпрянин Станіслав Чирченко  – активіст та культурний інноватор, звукорежисер, актор озвучення, викладач ораторської та сценічної майстерності. Він має дуже слабкий зір. Тож із повним розумінням потреб незрячих людей він разом з однодумцями  розробляє та втілює у життя низку культурних і просвітницьких проєктів, які покликані допомогти людям з вадами зору у нашому складному житті.

Якщо кінострічку неможливо побачити – її можна почути 

Серед цікавих задумів – культурно-просвітницька ініціатива, що дозволить незрячим людям відкривати для себе кіно.

Станіслав за роботою у студії

–  Ідея проєкту з’явилася сама собою, адже насправді незрячим людям доступно дуже небагато кінематографічного контенту,  – розповідає Станіслав Чирченко. – Ми з командою професійно займаємося озвучуванням, зокрема – ігор, відео. Якось поділився з коліжанкою тим, що важко дивитися фільми, які зовсім не знаєш. 

Стали шукати інформацію по цій темі. З’ясували, що справді є застосунки для кінотеатрів з тифлосупроводом, але про них майже ніхто не знає, немає інформації про це.

Довідка

Тифлосупровід, або тифлокоментар — це спеціальний аудіальний опис для незрячих і людей з вадами зору, яке супроводжує фільм, спектакль або інший візуальний твір. Тифлосупровід описує події, що відбувається, міміку та емоції героїв, деталі обстановки, кольори та інші візуальні елементи, які недоступні людині зі слабким зором.

Крім того, зараз найчастіше тифлосупровід створюється штучним інтелектом, зазначає Станіслав, тож недостатньо точно та влучно передає те, що відбувається у фільмі. А це впливає на якість сприйняття кінострічки 

– Тож ми маємо бажання робити такий звуковий супровід на високому професійному рівні, щоб люди з вадами зору могли краще сприймати загальну картину подій, відчувати атмосферу кінофільму, – каже Станіслав.

Як починають звучати події, пейзажі, деталі фільму

Творчий проєкт планують Станіслав Чирченко, який має чудові навички роботи звукорежисером та актором озвучування, та його колега Стефанія (її творчий псевдонім “Лемонка”), акторка озвучування, засновниця проєкту “Лемонка Войс проджект”.

Процес створення звукового супроводу – кропітка робота, що вимагає великої майстерності та командної роботи. 

– Створення тифлосупроводу відбувається у кілька етапів: спочатку перекладач-технолог (якщо це зарубіжне кіно) або просто технолог передивляється фільм і фіксує, занотовує те, що показується у стрічці візуально, – розповідає Станіслав. – Найчастіше фахівець одразу корегує і позначає усі події, деталі, подробиці з прив’язкою до хронометражу. Важливо, щоб описовий текст був не дуже довгим – адже він буде звучати тоді, коли у фільмі – паузи у діалогах, відсутність розмов.

Потім текст коригується, адаптується, врешті  – передається актору, який його начитує. 

– Ця начитка звучить як закадровий голос, що коротко пояснює людині, яка не може бачити,  основні події, описує сцени, емоції героїв тощо, – розповідає Станіслав. – При цьому начитка не має накладатися на репліки персонажів у фільмі.  

Потім записана звукова доріжка обробляється, рендериться, а далі або одразу вшивається у фільм, або викладається окремо в мобільному застосунку, де її можна увімкнути синхронно до перегляду кінострічки.

Головне – час і кропітка творча праця 

Проєкт – вкрай цікавий та затребуваний. Адже така новація дасть змогу багатьом людям зі слабким зором долучитися до кращих надбань світового та вітчизняного кіно. 

 Для  втілення задуму автори проєкту планують спочатку вирішити організаційні питання – створити громадську організації, яка стане базою для системної творчої роботи.

Станіслав Чирченко, його дружина Марія Дружко в студії під час запису програми Дарини Сухоніс. Фото Валерія Кравченко.

Наступний важливий етап – налагодити зв’язки зі студіями звукозапису, телеканалами, що мають права на озвучування фільмів. 

– Так, ми вже зв’язалися зі студією Бейкер-Стріт, де нам підказали багато корисного  з приводу такої діяльності, – розповідає Станіслав. – Також будемо шукати в Україні аналогічні проєкти зі створення тифлосупроводу до фільмів – такі ініціативи є, втім, через брак часу і регулярні відключення електрики системна співпраця з ними –  поки попереду.

Також у планах Станіслава та його колеги Стефанії –  розвивати співпрацю з технологічними платформами, які розробляють мобільні застосунки для аудіосупроводу до фільмів.

Цікаво, що для створення тифлосупроводу найважливіше – саме людський ресурс, адже такий проєкт потребує чимало часу та кропіткої творчої праці.

– Чим більше перекладачів та розкладчиків тексту – тим швидше йде створення аудіосупроводу до кінострічки, – пояснює Станіслав. –  Одна людина це буде робити понад місяць, і навантаження буде велике. А от коли над релізом працюють дві-три фахівці  –  вже можна вийти на нормальні темпи роботи. 

Звісно, фінансування також має значення, адже це додає мотивації. 

– Ентузіазм – це дуже добре, але такі проєкти потребують чимало часу, тож ентузіазм швидко закінчується, коли мова заходить про базові потреби, – каже Станіслав Черченко. – При цьому ми не хочемо робити цей проєкт комерційним, саме тому плануємо працювати у форматі громадської організації. Звісно, будемо шукати партнерські громадські організації, а також інвесторів, аби залучити ресурси для реалізації проєкту. Бо чим більше людей ми зможемо залучити – тим більший обсяг роботи ми виконаємо і тим більше культурного контенту для людей зі слабким зором зможемо створити.

Фото Валерія Кравченко, з архіву Станіслава Чирченко, ілюстрації з відкритих джерел.

Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Новини Культури Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня

Позначки: , ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: