ЕКСКЛЮЗИВ Як виглядав Новий Кодак: Музей історії Дніпра представив віртуальну реконструкцію козацького міста

У Музеї історії Дніпра презентували унікальний культурно-освітній проєкт «Невидимі мури. 3D-візуалізація зниклої козацької фортеці», створений за підтримки Українського культурного фонду. Це — перша в Україні спроба віртуально відтворити козацьке місто-фортецю Новий Кодак, яке колись існувало на території сучасного Дніпра. Про це розповідає “Наше місто”. 

Віртуальна подорож у козацьке минуле

Проєкт став результатом співпраці істориків, архітекторів, музейників, археологів і 3D-художників, які об’єднали зусилля, щоб повернути з небуття місто, стерте з лиця землі ще у XIX столітті. Заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослав Чирук розповів, що 3D-модель Нового Кодака дозволяє відвідувачам не лише побачити, а й відчути дух козацької епохи.

«Проєкт реалізований у кількох форматах — це відео, яке буде доступне на нашому YouTube-каналі, і інтерактивна 3D-модель, що вже є на сайті музею. Користувачі можуть вільно “гуляти” вулицями міста, заходити в окремі приміщення, навіть у церкву. Ми радимо робити це з комп’ютера — так зображення працює краще», — зазначив історик.

За його словами, проєкт — жива реконструкція, яку можна оновлювати відповідно до нових археологічних відкриттів.

«Модель піддається змінам. Якщо ми знаходимо нові дані під час розкопок — додаємо їх. Це дозволяє в майбутньому створювати нові продукти — відео, освітні програми або навіть комп’ютерні ігри», — додав Святослав Чирук.

Події, відтворені у 3D, охоплюють 1770-ті роки — кінець існування Нової Запорозької Січі. Саме тоді фортеця Новий Кодак була важливим осередком козацького життя, але до нашого часу збереглися лише її обриси, заховані під сучасною забудовою.

Науковці повертають втрачену історію

Архітектор, кандидат архітектури та президент українського комітету ІКОМОС Олександр Харлан, який працював над архітектурною реконструкцією, наголосив, що створення моделі стало результатом багаторічних досліджень та архівної роботи.

«Коли вперше починаєш відтворювати об’єкт, який давно зник, доводиться збирати все по крихтах. Ми використовували старі плани XVIII століття, натурні дослідження, аналізували конфігурації укріплень і просторові масштаби території», — розповів Олександр Харлан.

Фахівець пояснив, що робота над Новим Кодаком — це не лише спроба візуалізувати фортечні вали, а й зрозуміти особливості містобудівної структури козацьких поселень Південно-Східної України.

«У цьому регіоні збереглося дуже мало візуальних свідчень. Але завдяки співпраці істориків, архітекторів і музейників ми маємо змогу відтворити простір, який формувався у XVIII столітті. Це початок великого дослідження», — підкреслив архітектор.

Матеріальні свідчення минулого

Про знахідки, які стали реальним підтвердженням існування козацького міста, розповів виконувач обов’язків директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького Олександр Старік.

«Коли надійшов запит від команди, ми почали шукати речі, пов’язані з Новим Кодаком. Виявилося, що це, передусім, культова група — кілька Євангелій, церковні тканини, предмети, знайдені саме на території Кодака. Вони — беззаперечні речові джерела», — зазначив він.

Також археологи досліджують територію сучасного приватного сектору, де колись стояли мури фортеці.

«Ми вже маємо матеріал XVIII століття і дуже цікавий пласт XIX–XX століть, який часто недооцінюють. Хоча саме він показує, як змінювалася історична пам’ять про це місце», — додав Олександр Старік.

Мета проєкту — актуалізувати історію Нового Кодака як важливої частини козацької спадщини та відновити зв’язок між минулим і сучасністю.
Збереження пам’яті про фортецю сприяє підтримці локальної ідентичності мешканців Дніпра, особливо Новокодацького району, на території якого колись стояло козацьке місто.

3D-модель Нового Кодака буде доступна:

• на офіційному сайті Музею історії Дніпра;
  
• у форматі відео на YouTube-каналі музею;
  
• а також у постійній музейній експозиції.

Нагадаємо, чому саме Новий Кодак може стати новою датою заснування міста.

Раніше ми писали: Пошуки справжніх витоків Дніпра: архіологи знайшли сліди поселення XIII століття та перевозу.

Читайте також: Як козаки жили на Самарі ще до будівництва Новобогородицької фортеці.