Безжальна війна продовжує забирати найцінніше — життя наших захисників, які віддали себе боротьбі за мир і свободу України. На жаль, у боях за Батьківщину загинув Роман Зоров, пише «Наше місто» з посиланням на Інформаційний портал Жовтоводської міської ради.
Роман Зоров народився 13 липня 1976 року в Жовтих Водах, навчався у школі №11. Закінчив Жовтоводський промисловий технікум за спеціальністю «оператор верстатів з числовим програмним керуванням» і почав працювати на заводі «Електрон». З 2002 року його професійне життя було пов’язане з ремонтно-механічним заводом ДП «СхідГЗК». Роман пройшов шлях від токаря до інженера-технолога конструкторсько-технологічного бюро.
Паралельно із роботою він здобув вищу освіту у Національній металургійній академії, завершивши навчання за спеціальністю «Технологія машинобудування».
З перших днів війни Роман проявив активну громадянську позицію — займався волонтерською діяльністю, допомагав військовим. Після повномасштабного вторгнення неодноразово звертався до ТЦК, щоб потрапити на фронт. Коли отримав «відношення» з військової частини, його направили до 128 окремої механізованої бригади.
З листопада 2022 року Роман служив у Донецькій області, мав статус учасника бойових дій. Виконував завдання як стрілець, а згодом забезпечував підрозділи зв’язком. В одному з інтерв’ю він казав:
«На нас щодня тоннами летить залізо: снаряди, міни, гради, урагани. Тоннами. Я навіть не розумію, звідки в них стільки того залізяччя і скільки ще у запасі. І це тільки на нашій невеличкій ділянці протяжністю 5 км… Але Перемога у нас звичайно буде. Ми знаємо, за що воюємо. За нами правда. Ми на своїй землі».
За віддану службу Роман Зоров був нагороджений пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» та нагрудним знаком «Сухопутні війська України».
26 жовтня 2025 року його життя обірвалося у Жовтоводській міській лікарні.
Колеги згадують Героя з великою шаною:
«Про Романа можна сказати тільки найкраще: надійний, відповідальний, дисциплінований, небайдужий, розумний, нам добре працювалося разом. Надійний друг, чудовий сім’янин. Він щиро любив свою родину, підприємство та рідну Батьківщину. І доводив це не словами, а справами. Для нас Роман назавжди залишиться прикладом надзвичайної мужності, сили волі, справжнього патріотизму».
Для рідних він залишиться доброю, чуйною, порядною людиною, яка понад усе любила родину і кожну хвилину відпустки проводила з нею.
У нього залишилися батьки Іван Іванович і Віра Олексіївна, брат Сергій, дружина Олена, донька Єва та названа донька Анна.
Прощання з обома захисниками відбудеться 31 жовтня о 09:00 біля пам’ятника славетним воїнам у Жовтих Водах.
Нагадаємо, Серце не витримало: під час реабілітації після поранення помер Герой з Жовтих Вод.
Довгий час вважався зниклим безвісти: на Курському напрямку загинув Герой з Жовтих Вод Олександр Паламарчук.
Раніше ми писали: Йому виповнився 21 рік: на війні загинув артист ансамблю «Юність Дніпра» Данило Павлішин.
Також ми писали, на Курщині загинув Дмитро Анатолійович Бебих з Самару.
Фото: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Війна, Дніпропетровська область, Загинув боєць
