Діджиталізація продовжує впевнено втручатися майже у кожну сферу нашого життя, у тому числі й у навчальний процес. Сьогодні паперові журнали та щоденники поступово відходять у небуття – їхнє місце займають електронні. Як саме це відбувається у дніпровських школах, які існують складнощі та яким чином їх долають педагоги та учні, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».
Сучасна альтернатива паперовим документам
Що ж це таке – електронний класний журнал? Згідно з роз’ясненнями Міністерства освіти та науки, це цифровий документ навчального закладу, в якому вчителі фіксують оцінки, відвідування учнів та виконання навчальних програм. Такий журнал може бути частиною електронної освітньої інформаційної системи (ОІС) або функціонувати як самостійний ресурс.
Офіційно все почалося з Наказу МОН від 8 серпня 2022 року, у якому затверджені інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі. Цьому у певній мірі сприяла велика війна, яка змусила працювати багато закладів дистанційно, а дітей та їхніх батьків поїхати далеко від їх рідних шкіл. Але ще раніше свою лепту у цю справу внесла пандемія ковіду, яка теж загнала навчальні заклади на дистанційку. Водночас використання електронних журналів наразі не є обов’язковим, проте більшість шкіл в країні обирають саме цей формат.
Порядок ведення документації у школі визначає її керівник згідно із законодавством. Педагогічна рада має право самостійно вирішувати, яку саме ОІС використовувати. Водночас враховуються й інтереси батьків — вони можуть відмовитися від користування електронною системою та не оплачувати послуги, які їм не потрібні або не були ними замовлені. Сьогодні на українському ринку представлені понад п’ятнадцять різних електронних ресурсів — як платних, так і безкоштовних. Кожен заклад освіти самостійно обирає платформу, орієнтуючись на власні потреби, технічні можливості та бюджет. При цьому МОН не нав’язує школам жодної конкретної системи та не впливає на цінову політику приватних сервісів. Водночас МОН визначає основні вимоги до структури таких платформ, стандартів безпеки даних і їхньої сумісності з освітнім процесом.
Не всі вчителі вносять вчасно оцінки до журналу
Яким чином зараз відбувається процес користування електронними щоденниками та журналами у навчальних закладах Дніпра? Чи всі ним задоволені? Про це я запитала у батьків та вчителів. Відповіді здебільшого були позитивні, але знайшлися й ті, хто поки що не готовий відмовитися від паперових документів на користь сучасних нововведень.
– Можливо, я дещо консервативна у своїх поглядах, але вважаю, що рішення повністю прибрати паперові щоденники зі шкіл було неправильним, – ділиться Ірина, мама семикласниці. – Паперовий щоденник дисциплінує учнів і дає батькам інформацію про успішність та поведінку дітей на уроках. Він допомагає систематизувати навчальний процес: діти записують домашні завдання, розклад, запам’ятовують імена вчителів і назви предметів. Це сприяє кращій організації та відповідальності.
На думку Ірини, для батьків паперові щоденники зручні, адже дозволяють відстежувати, які завдання задають дітям. Для учнів вони, можливо, додають трохи додаткової роботи, але записати домашнє завдання займає лише півхвилини. Натомість зараз діти часто записують їх на полях зошитів, фотографують з дошки, і ця інформація легко губиться. Особливо складно, коли дитина хворіє, а електронні щоденники заповнюються не всіма вчителями.
– У нашій школі діє система «Нові знання», приблизно 70% вчителів регулярно вносять дані до електронних щоденників, що дозволяє дізнаватися, що відбувалося на уроках і які оцінки отримала дитина, – продовжує Ірина. – Проте деякі вчителі взагалі не вносять ніякі дані, і батьки дізнаються про оцінки лише наприкінці чверті. Дитина, наприклад, відповідає біля дошки, але не завжди знає, яку оцінку їй поставили, бо вчитель не повідомляє цього. У паперовому щоденнику оцінка була б зафіксована одразу, і все було б зрозуміло. Тож діджиталізація – це добре, електронні щоденники мають свої переваги. Але я вважаю, що їх потрібно було вводити поступово, залишивши паперові на офіційному рівні як паралельний інструмент.
У ліцеї №81 паперові щоденники майже залишились у минулому
У дніпровському ліцеї №81 паперові щоденники та журнали поступово відходять у минуле — наразі ними користуються приблизно 3% учнів. Альтернативою ним є платформа «Нові знання», яка об’єднує оцінки, домашні завдання, розклад і навіть комунікацію між учасниками освітнього процесу. Шестикласниця Катерина Буцєва користується електронним щоденником вже два роки. Каже, що це набагато зручніше, ніж паперовий варіант.
– Я можу будь-коли подивитися свої оцінки, розклад уроків або написати вчителю, якщо щось незрозуміло, – пояснює Катерина. – Це можна зробити в будь-який момент, де би я не була. В нас усі вчителі вчасно виставляють завдання після уроків, тому проблем немає. Хоча я іноді все одно дублюю домашку на полях у зошиті — просто для себе. У класі ще деякі діти носять паперові щоденники, але ми все ж переважно користуємося електронними. Це зручно і сучасно, і я вже не уявляю навчання без телефону чи комп’ютера.
Директорка ліцею Юлія Семенова наголошує, що школа працює виключно в електронному форматі, але батьки можуть самостійно вирішувати, чи потрібен дитині паперовий дубль.
– Паперових щоденників у нас майже немає взагалі, але якщо батьки вважають за потрібне, вони можуть додатково вести блокнот задля кращої організації дитини, – розповідає Юлія Семенова. – Таких сімей дуже мало — можливо, до трьох відсотків. Ми вважаємо, що діджиталізація — це частина сучасного навчального процесу. Усе зручно, швидко й доступно: у телефоні або на комп’ютері. Це допомагає формувати відповідальність — адже дитина сама контролює свої оцінки, а не чекає, що за неї все зробить дорослий. Користуємось платформою «Нові знання» з 2020 року, спочатку навчали цьому викладачів. Коли побачили, що це класно працює, впровадили у середній та старшій школі. І ось вже третій рік поспіль ми майже цілком відмовились від паперових документів.
Щодо процесу переходу на електронні щоденники та журнали, директорка зазначає, що спочатку було чимало цікавих безкоштовних ресурсів, але з часом вони ставали платними. Тому висловлює побажання: хотілося б, щоб існував єдиний безкоштовний державний ресурс. Зараз у «Нових знаннях» педагоги можуть прикріплювати додаткові матеріали, але через пів року-рік платформа може видаляти їх, щоб не перевантажувати сервера. І тут чудовою альтернативою є вебсервіс Google Classroom, де зберігаються всі матеріали.
– Мені дуже зручно: я можу будь-коли зайти, переглянути оцінки, побачити коментарі вчителів, – зізнається Олена Буцєва, мама Катерини. – Це фактично цілодобовий доступ до інформації про успішність. Якщо щось не так — одразу можу відреагувати. Раніше ми бачили щоденник лише раз на тиждень, коли діти приносили його на підпис, а тепер усе оновлюється миттєво. Учителі залишають коментарі, тож я знаю, як донька поводиться на уроках. Інформація завжди свіжа й доступна, і це дійсно економить час.
Серед педагогів ліцею № 81 електронна система також здобула популярність. Вчителька англійської мови Олена Василенко каже, що платформа суттєво полегшує її роботу.
– Для мене це справжній прорив, – не приховує захоплення Олена Василенко. – Я можу у будь-який момент створити звіт про успішність, побачити, де в учня прогалини, і одразу зв’язатися з батьками. Оцінки, домашні завдання, тести, посилання на матеріали — усе в одному місці. Якщо дитина хворіє, вона одразу бачить тему уроку і завдання вдома. Усе це пришвидшує процес і робить його прозорим. Крім того, я можу працювати як з ноутбука, так і з телефону — навіть увечері, коли зручно. Це швидко й повністю безкоштовно для всіх учасників.
Вчителька української мови та літератури Світлана Шитікова, яка переїхала до Дніпра з Донеччини, також високо оцінює нову систему.
– Я працюю в освіті вже понад 30 років і маю з чим порівняти, – ділиться пані Світлана. – “Нові знання” — це дуже динамічна і системна платформа, що дає доступ до всіх оцінок, завдань і динаміки навчання. І учень, і батьки можуть у будь-який момент побачити повну картину. Як класний керівник, я створюю спільноти для батьків у Telegram, надсилаю матеріали, аналізую успішність. Крім того, система гарантує приватність — оцінки бачать лише учень і його родина. Це важливо, особливо в наш час, коли довіра і безпека — на першому місці.
У ліцеї № 33 обрали платформу, схожу на мобільний банкінг
У дніпровському ліцеї № 33 паперові журнали та щоденники теж вже кілька років поспіль поступово замінюють цифровими. Учні, вчителі та батьки користуються платформою Human, яка об’єднує все необхідне для навчання: електронний журнал, щоденник, розклад, онлайн-уроки та систему обліку відвідуваності. Перехід на цю платформу відбувся у 2022 році, коли всі школи в місті працювали дистанційно. Тепер ліцей використовує її і для очного, і для змішаного навчання.
– Платформа Human зручна тим, що об’єднує все: Zoom-уроки, електронний журнал і щоденники, – зазначає Ольга Ігнашева, заступниця директорки з навчально-виховної роботи ліцею № 33. – Ми користуємося нею безкоштовно, а вчителі, які хочуть додаткові функції для перевірки зошитів, можуть оформити підписку за 149 гривень на місяць. Human працює стабільно на всіх пристроях — від комп’ютера до телефону, що особливо важливо під час відключень світла. Вчителі можуть завчасно наповнювати простори для занять, а діти мають доступ до матеріалів навіть без онлайн-уроків. Усі журнали зберігаються у «хмарі», а за потреби ми роздруковуємо сторінки, які мають архівне значення. Це безпечно, практично й дуже економить час педагогів.
За словами заступниці директорки, електронна система повністю повторює паперовий формат журналу, тож учителі легко адаптувалися до нового способу роботи. Семестрові оцінки розраховуються автоматично, а класні керівники можуть швидко позначати відсутність учнів і переглядати звіти. Батьки своєю чергою мають власні кабінети, де бачать оцінки, домашні завдання і можуть спілкуватися з учителями.
– Мені дуже зручно працювати з платформою, бо я можу планувати уроки наперед і наповнювати простори матеріалами — відео, презентаціями, посиланнями на інтерактивні вправи, – підкреслює Ліна Скитяшина, вчителька історії та громадянської освіти. – Коли діти не можуть бути на уроці через тривогу чи відключення світла, вони переглядають короткі відеофрагменти й виконують завдання у зручний час. Я створюю тести безпосередньо в Human, бачу результати й коментую їх одразу в системі. Мені подобається, що тут є чат з учнями й батьками — можна відповідати на запитання без використання особистих месенджерів. Якщо вчитель хоче, він може придбати додатковий модуль і перевіряти письмові роботи прямо на платформі. Це спрощує контроль і допомагає не втрачати жодного завдання. А ще можна зберігати матеріали з минулих років і швидко переносити їх у нові класи.
У цьому навчальному закладі платформа спростила не лише роботу вчителів, а й контроль з боку батьків. Вони бачать успішність дітей у режимі реального часу, отримують повідомлення про пропуски занять і можуть відстежувати динаміку навчання.
– Для нас головне — простота і швидкість, – наголошує Ольга Молдавська, мама шестикласника. – Human нагадує мобільний банкінг: усе інтуїтивно зрозуміло. Ми бачимо розклад, домашні завдання, чи дитина їх виконала, і оцінки за кожен предмет. Я можу швидко перевірити, що було задано, і побачити середній бал за тиждень. Якщо син щось пропустив, я відкриваю попередні уроки й розумію, що потрібно наздогнати. Платформа працює стабільно, нічого не зависає, усе оновлюється миттєво. А ще важливі коментарі вчителів — вони пояснюють, де треба допрацювати, або просто хвалять за гарну роботу. Це мотивує і дитину, і нас, батьків. Від паперового щоденника повністю поки не відмовилися: вважаю, що записи в нього дисциплінують сина.
Тетяна Топольська, мама ще однієї шестикласниці, підкреслює, що система допомагає підтримувати дисципліну й залучення у навчальний процес.
– У минулому році в мене навчалися в цьому ліцеї двоє дітей, Human дозволяв легко перемикатися між їхніми кабінетами, – доповнює Тетяна Топольська. – Мені подобається, що контрольні роботи перевіряються одразу в системі — дитина бачить, де зробила помилку, як ніби вона знаходиться біля дошки. У розділі “Аналітика” можна простежити оцінки за місяць або тиждень і побачити прогрес. Навіть творчі роботи діти завантажують — малюнки, проєкти, вірші. Це все зберігається і доступне для перегляду. Порівняно з попередніми платформами, Human набагато зручніший, а головне — є постійний контроль і зворотний зв’язок між учителем, дитиною й батьками. Це сучасно, швидко й абсолютно прозоро.
Учениця 6 класу Мілана Топольська додає, що електронний щоденник став для неї вже звичним інструментом навчання. Водночас в неї є й паперовий щоденник.
– Я користуюся Human ще з третього класу, і він мені дуже подобається, – каже Мілана. – Якщо забула паперовий щоденник, то відкриваю електронний і одразу бачу всі завдання. Там зручно дивитися, що треба зробити, і можна прикріпити свою роботу. Коли є інтернет, усе працює швидко, а якщо ні — записую в паперовий щоденник. Думаю, що з часом залишиться тільки електронний, але поки мені зручно користуватися обома. Головне, що я завжди знаю, які предмети і завдання в мене є, і нічого не забуваю зробити.
Фото Володимира Федорищева.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі працюють молоді вчителі.