У Центрі сучасної культури у Дніпрі відкрилася виставка «Все для всіх» — міжнародний проєкт, присвячений архівам, пам’яті та тому, як культура зберігає голоси людей і місць, що зникають. Це не просто експозиція фотографій — це діалог між історіями двох архівів: українського та британського, між минулим і теперішнім, між миром і війною. Про це розповідає “Наше місто”.
Виставка стала результатом масштабної співпраці між Покровським історичним музеєм, Центром сучасної культури у Дніпрі, Центром міської історії у Львові та університетом Сент-Ендрюс (Шотландія). Проєкт реалізовано за підтримки Британської Ради в межах програми «Підтримка культурної діяльності України за участі Великої Британії» і став частиною Київської бієнале 2024 — міжнародної платформи сучасного мистецтва, що об’єднує виставки у Варшаві, Лінці, Києві та Дніпрі.
Архіви, що говорять крізь час і війну
Ідея виставки народилася ще у 2019 році — тоді в межах спільного українсько-британського проєкту почалося оцифрування архіву фотокореспондента Миколи Білоконя, який десятиліттями документував життя Покровська, що на Донеччині. Паралельно кураторки досліджували архів британської фотографки Френкі Раффлз, феміністки та активістки, що у 1989 році подорожувала Радянським Союзом, фотографуючи жінок на заводах, у майстернях, на полях — робітниць, які будували ідеал “нової жінки”. Ангеліна Рожкова, директорка Покровського історичного музею та голова ГО “Культурний код Покровська+” розповіла про роботу над створенням цієї виставки.
“Нам стало цікаво співставити ці дві колекції — українську та британську. І Білоконь, і Раффлз по-своєму говорили про робітничий портрет ХХ століття. Завдяки співпраці з Центром сучасної культури у Дніпрі ми змогли масштабувати проєкт — і сьогодні він є частиною Київської бієнале. Ця виставка — про архіви, пам’ять, збереження та втрати”, — пояснює Ангеліна Рожкова.
Після початку повномасштабної війни Покровський музей був евакуйований до Дніпра, а саме місто Покровськ стало прифронтовим і частково зруйнованим. Тому проєкт “Все для всіх” набув нового змісту — архів став не лише сховищем спогадів, а й свідченням того, що втрачається на очах.
“Ця виставка — не лише про архіви, а й про солідарність. Коли ми почали роботу над архівом Білоконя, Покровськ ще жив своїм мирним життям. Тепер це місто на межі виживання. Ми, у Шотландії, можемо лише намагатися зрозуміти цей досвід, але не здатні осягнути його реальність. І саме тому так важливо говорити про підтримку і спільність — навіть через океан”, — запевняє Вікторія Донован, професорка Університету Сент-Ендрюс (Шотландія), співкураторка виставки.
Архів як пам’ять, мистецтво і спротив
У межах виставки представлені роботи сучасних митців з України, Великої Британії, Лівану та Боснії і Герцеговини, які розмірковують над темою архівів — що ми зберігаємо, як це робимо і хто має право на пам’ять.
“Ми зрозуміли, що архів — це не просто документи чи фотографії. Це місце, де зберігаються знання про міста, до яких ми більше не можемо повернутися. Нам важливо було показати, як змінюється саме поняття архіву під час війни — коли він стає безцінним свідком часу”, — розповідає Наталія Чичасова, кураторка виставки.
Серед представлених робіт — відео-есе “Професія фотокор” режисера Еліаса Парвулеско, який за допомогою світлин Білоконя реконструює минуле Покровська, а також інсталяція художниці з Донеччини Лії Достлєвої, що осмислює образ териконів Донбасу як символ одночасно ностальгії і колоніального минулого.
У центрі експозиції — питання: що таке архів у час війни? Чи може він бути відкритим, коли країна під обстрілами? Хто має право зберігати пам’ять і розповідати історію — дослідник, музей чи люди, які втратили свої міста?
“Це архівна виставка, і вона вимагає уваги. Це не розвага — це простір, де потрібно читати, думати, повертатися. Ми працювали над нею рік, разом з командами у Львові, Шотландії та Покровську. І зараз, коли Покровськ фактично стоїть на лінії фронту, ця виставка набуває глибокого символізму”, — Андрій Палаш, директор Центру сучасної культури у Дніпрі.
“Виставка залишає післясмак”: думка відвідувачів
Відвідувачки виставки, дніпрянки Яна та Олена, зізнаються, що є поціновувачками мистецьких виставок та заходів, які проводять саме в центру сучасної культури. Сьогодні прийшли не просто подивитися на представлені експозиції, а відчути.
“Це їжа для розуму. Тут треба читати, вдивлятися, замислюватися. Особливо перший зал — ці радянські жінки з усмішками в старих цехах… Це про наших мам і бабусь, про те життя, яке ми пам’ятаємо, але вже не хочемо повторювати”, — кажуть відвідувачки.
Виставка «Все для всіх» відкрита у Центрі сучасної культури у Дніпрі (узвіз Крутогірний, 21а). Вхід вільний, експозиція триватиме до 7 лютого 2026 року.
Фото: Володимир Федоріщев
Категорія: Афіша, Новини Дніпра, Новини Культури Дніпра
Позначки: Виставка, Головне, Дніпро, Новини Дніпра, Україна Росія війна, Фото
