ЕКСКЛЮЗИВ Щороку — понад тисяча діагнозів: як Дніпропетровщина бореться з раком грудей

20 жовтня — День боротьби з раком молочної залози. Це не просто дата в календарі, а нагадування про тисячі історій боротьби, страху, сили й надії. На Дніпропетровщині цю хворобу щороку виявляють у понад тисячі жінок. Але рак — не вирок, якщо діяти вчасно. Детальніше розповідає “Наше місто”.

У стінах онкологічного відділення Наталія не вперше. Вона добре знає цей маршрут. Колись вона приходила сюди з мамою, а згодом – сама, коли почула свій діагноз: рак.

– Мама хворіла першою, – розповідає Наталія. – Я доглядала її, супроводжувала на лікування. Ми все проходили разом. Тоді здавалося, що я просто підтримую. Але у 2019-му і мені поставили такий діагноз.

Вона повернулася у вже знайомі стіни – тепер як пацієнтка. Її мама на той час уже завершила лікування.

– Цей лікар вів мою маму і тепер веде мене, – каже жінка. – Це у нас вже сімейне. 

Наталія вже пройшла два курси лікування. Попри складність діагнозу, хіміотерапії вдалося уникнути.

– На цьому етапі все добре, – ділиться вона. – Я дуже сподіваюся, що і надалі так буде. Слухаю лікарів, довіряю їм. Я щиро вдячна всім співробітникам відділення.

Рак молочної залози: тривожна статистика і виклики сьогодення

Щороку в Дніпропетровській області фіксують близько 1300 нових випадків раку молочної залози. Це — лише частина тривожної картини, яку окреслюють онкологи.

– У нас спостерігається зростання захворюваності, — пояснює доцент Віктор Федорович, виконувач обов’язків завідувача кафедри онкології. — Але це статистика за 2021 рік. З початком війни достовірність даних знизилась: величезна міграція населення, люди виїжджають, переїжджають, і цифри постійно змінюються.

Рак молочної залози — хвороба, яка дедалі більше асоціюється з індустріалізованими країнами. Фахівці зазначають: чим вища урбанізація та рівень розвитку держави, тим більша поширеність цієї патології.

– У структурі онкопатологій у світі рак молочної залози вже обігнав навіть рак легенів, – повідомив Віктор Федорович. – Якщо раку легенів щороку виявляють близько 2,2 мільйона випадків, то молочної залози — вже 2,3 мільйона.

Статистика виглядає не просто сухою, а гнітючою. Згідно з оцінками фахівців, на кожні три жінки, які захворіли, одна помирає. Втім, ці цифри не варто сприймати буквально.

– Це не означає, що із трьох, які захворіли цього року, одна помре вже зараз, — уточнює онколог. — Захворіло троє, а помре жінка, яка могла захворіти декілька років тому. Її смерть буде наслідком саме цього діагнозу.

Загалом в Україні за рік виявляють близько 14 500 випадків раку молочної залози. Приблизно третина з них — летальні. 

Причини зростання захворюваності на рак молочної залози

Рак молочної залози — складне захворювання, яке виникає під впливом багатьох чинників. 

– Це пов’язано з порушенням життєвого ритму людини, – підкреслив Віктор Федорович. – Рак молочної залози не викликається чимось одним. Є багато факторів. Один із головних – знижена народжуваність.

Сучасна модель життя жінки відрізняється від природної репродуктивної функції, яку передбачила еволюція. 

В основі цього пояснення — біологічні механізми, які керують змінами у молочній залозі. Від народження дитина має так звані естрогенні рецептори першого типу. І лише вагітність та годування грудьми сприяють їх трансформації в рецептори другого і третього типу, які менш чутливі до естрогену.

– Естрогенні рецептори першого типу — надзвичайно чутливі до естродіолу, який виробляється в жіночому організмі, – розповідає онколог. – А рецептори другого типу вже менш чутливі, а третього — ще менше. І чим більше вагітностей, пологів, вигодовування — тим більше естрогенних рецепторів третього типу.

Якщо ж вагітностей не було зовсім, ці чутливі рецептори залишаються активними і постійно стимулюються естрогеном. Така довготривала стимуляція сприяє поділу клітин у тканині молочної залози, що підвищує ризик мутацій та розвитку злоякісних пухлин.

Окрему роль у розвитку хвороби відіграє стрес — постійний супутник сучасної людини.

– Стрес призводить до надлишку пролактину, – пояснює доцент. – А пролактин стимулює розвиток епітелію протоків молочної залози. І на цьому фоні також можуть відбуватися зміни, які призводять до раку.

Обстеження — ключ до раннього виявлення хвороби

Одне з найважливіших завдань у боротьбі з раком молочної залози — виявити хворобу на ранній стадії. За словами Віктора Федоровича, своєчасна діагностика може врятувати життя.

Та проблема полягає в тому, що перша стадія захворювання може не мати помітних симптомів. Жінка, навіть уважна до свого тіла, може нічого не запідозрити.Тому треба дбати про себе і проходити обстеження.

Для жінок старше 40 років основним методом скринінгу є мамографія. Молодшим рекомендовано проходити ультразвукове дослідження. Водночас особливої уваги вимагають жінки з обтяженою спадковістю.

– Якщо у сімейній історії були випадки раку молочної залози, яєчників або простати, це суттєво підвищує ризики, — пояснює фахівець. – Таке може бути пов’язане з мутацією генів.

Проте навіть стандартне обстеження не завжди здатне виявити проблему. За словами доцента, є так звані рентгеннегативні пухлини. Для таких жінок краще робити МРТ молочної залози.

Особливо це стосується носіїв спадкових мутацій. Саме вони можуть спричинити розвиток хвороби у дуже молодому віці.

– Зараз у нас лікується 31-річна жінка, – ділиться лікар. – У неї вже вдруге виник рак молочної залози. Вперше вона хворіла у 24 роки. І це обумовлено спадковістю — хворів хтось із близьких родичів.

Коли ця пацієнтка вперше зіткнулася з хворобою, в Україні ще не було можливості зробити відповідне генетичне дослідження. Тільки при повторному захворюванні вдалося провести тестування.

– Зараз є метод циклінування, який дозволяє визначати не 8, а десятки й навіть сотні мутацій, — розповідає Віктор Федорович. – Він з’явився у нас приблизно 4–5 років тому. До того це коштувало дуже дорого і робилося тільки за кордоном.

Завдяки таким дослідженням лікарі можуть краще розуміти ризики та пропонувати профілактичні заходи. 

– Один із найрадикальніших варіантів — підшкірна профілактична мастектомія, як це зробила акторка Анджеліна Джолі, – каже Віктор Федорович. – Вона велика молодець, що розповіла про це публічно. Її приклад доводить, що рак можна попередити. Якби вона не зробила цю операцію, думаю, ми б уже не бачили її на екранах.

Втім, така операція — не панацея і не підходить усім. Рішення має бути зваженим і виваженим.

Сучасні методи лікування дають високі шанси на одужання, але вони дороговартісні. А генетичне тестування в Україні зараз доступне, коштує приблизно 13–14 тисяч гривень.

Лікування раку – довгий шлях до одужання

Сучасне лікування раку молочної залози — це складний і тривалий процес, який індивідуально підбирається для кожної пацієнтки. Його ефективність залежить від багатьох чинників: стадії захворювання, типу пухлини, віку пацієнтки, супутніх хвороб. 

У разі раннього виявлення обійтися можна операцією, іноді променевою терапією або гормональними таблетками. 

– Після операції жінка буде приймати ліки, — говорить Віктор Федорович. — Якщо це гормонально-залежна пухлина, то лікування вона буде приймати і 10 років, і більше. Пожиттєво буде спостерігатися у лікаря.

У складніших випадках лікування включає дороговартісні препарати.

– Слава Богу, дещо фінансує держава, – зазначає лікар. – Не дивлячись на ті фінансові труднощі, які наша держава має зараз, вона фінансує таке лікування.

Однак є й винятки. Деякі препарати поки що не покриваються державою, і пацієнтам доводиться самостійно шукати фінансування.

Онколог наголошує: саме рання діагностика може значно здешевити лікування — як для держави, так і для пацієнта. Проте багато жінок бояться йти до лікаря — а раптом щось знайдуть.

– Це поведінка страуса, — говорить він. — Але, вже коли знайдуть, то тоді може бути боятися вже пізно. Краще, щоб знайшли на тому етапі, коли ще жінка про це навіть не здогадується. 

За словами онколога, сьогодні навіть четверта стадія — не вирок. Так, це не про одужання, а про контроль хвороби.

– Я пам’ятаю, коли починав працювати — четверта стадія не лікувалась, — підкреслює Віктор Федорович. – Зараз усе інакше. Люди живуть п’ять і більше років. Живуть у сім’ях, у суспільстві. Просто потребують постійного лікування.

Проте наголошує: навіть найсучасніше лікування має свої межі — це токсичність, побічні ефекти, фінансові та фізичні навантаження.

Жити всупереч діагнозу: сила людського духу в боротьбі з раком 

У стінах онкологічної клініки з кожним пацієнтом народжується нова історія — унікальна, з болем, з вірою, з боротьбою. Іноді спогади про ці історії залишаються в пам’яті лікаря на все життя.

– Я згадую одну пацієнтку, — розповідає Віктор Федорович. –  У них з чоловіком була невелика суперечка прямо під час обговорення лікування. Думки подружжя розійшлися. Він почав командувати: “Хто ти тут взагалі така?”. А вона йому відповіла: “Я козачка твоя, я дружина твоя”. От так вона й трималася. 

У жінки була поширена форма раку молочної залози. Лікування виявилося складним, тривалим і виснажливим, але вона його витримала. Минуло вже близько двадцяти років — без рецидиву, без прогресії. Сьогодні ця жінка живе повноцінним життям.

Позитивний емоційний настрій — це не просто слова підтримки. У випадку онкології він часто визначає, наскільки ефективним буде лікування.

– Бували випадки, коли пацієнт дізнається про ранню стадію, і здавалося б — шанси чудові, – говорить онколог. – Але людина втрачає надію, не вірить в одужання. І такі пацієнти, як правило, швидко йдуть. А є й інші. Приходять уже з пізніми стадіями, але кажуть: “Я ще поживу. Назло всім проблемам — буду жити”. І вони живуть, борються, лікуються, радіють життю. Все залежить від внутрішнього стану людини.

Серед пацієнтів онколога є ті, кого він пам’ятає десятиліттями. Колишні хворі продовжують життя, створюють нові сім’ї, стають близькими одне одному — іноді як сестри, об’єднані спільною боротьбою.

Важливо також пам’ятати, що рак молочної залози — не виключно жіноча хвороба. Хоча чоловіків серед пацієнтів значно менше, щороку у Дніпропетровській області фіксують близько 8–10 випадків.

– Так, їх дуже мало — менше одного відсотка, але буває, – додає Віктор Федорович. – І у чоловіків, до речі, рак грудної залози зазвичай протікає агресивніше. І справа тут не у розмірі органу, а в його біологічній поведінці. 

Онкологія — це не лише про хімію і медичні протоколи. Це історії живих людей. Це боротьба, яка починається з моменту постановки діагнозу, і в якій перемагає не завжди найсильніший фізично — а той, хто не втрачає надії.

Фото Володимира Федорищева та з відкритих джерел.

Читайте також: Рак боїться сміливих: історія спортсменки з Дніпра Оксани Рогози.

Раніше ми писали про те, як проходить реабілітація в одній з дитячих лікарень Дніпра.