ЕКСКЛЮЗИВ ОФІЦІЙНО У Дніпрі відкрили меморіальні дошки на честь загиблих Героїв Микити Каплунова та Віталія Якименка

У дніпровській гімназії №39 відкрили меморіальні дошки на честь двох випускників — Микити Каплунова та Віталія Якименка, які загинули, захищаючи Україну. Урочистий захід зібрав педагогів, учнів, представників міської влади, рідних та побратимів Героїв. Його також відвідали журналісти видання «Наше місто».

 

Між Микитою Каплуновим та Віталієм Якименком — 25 років різниці у віці, але їх об’єднувало не тільки те, що вони свого часу були випускниками того ж самого навчального закладу. Обидва пішли на фронт добровольцями і віддали життя за Україну – Микита загинув у 23 роки, Віталій – у 48. Меморіальні дошки розмістили на фасаді школи, де колись навчалися обидва воїни. Вчителька біології гімназії № 39 Ольга Крамар зі сльозами на очах згадала свого колишнього учня.

-Микита був дитиною-зірочкою — завжди усміхнений, добрий, готовий прийти на допомогу, – згадує Ольга Іллівна.  –  Навіть коли йому самому було складно, він підтримував інших. У багатодітній родині він був прикладом турботи й щирості.  Наприклад, якось приніс та роздав всім печиво у формі сердець.

Про Микиту тепло згадує також його кума Тетяна Гайворонська. Каже, що він опікувався своїм похресником більше, ніж рідний батько.

-Ми навчалися разом у школі, і він завжди був дуже світлою людиною, – ділиться спогадами Тетяна.  – Коли народилася моя дитина, я запросила його стати хрещеним батьком. Навіть на фронті він знаходив можливість телефонувати, допомагати, підтримувати. Для мене він — найкраща людина, номер один у  моєму серці.

 Мати Віталія, Ніна Якименко, розповіла про сина, який пішов на фронт добровольцем, попри вмовляння залишитись вдома.

-Просила його, не ходи, синку, я вже старенька, – згадує Ніна  Якименко.  –  А він каже: “Мамо, якщо не я, то хто піде?”. Він служив у танковій бригаді, був замкомандира. Після поранення повернувся з госпіталю до побратимів — і невдовзі загинув. Добре, що на школі, де він навчався, тепер є меморіальна дошка. Завдяки цьому сина будуть пам’ятати.

Під час церемонії заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко наголосив на ціні, яку платить український народ у цій війні. Вона є дуже високою.

-Ми маємо зробити все, щоб наші полеглі Герої, дивлячись на нас із небес, знали, що їхню справу не покинуто, – сказав Андрій Денисенко. –  Бо вони воювали за нас, за наше право жити вільно, говорити своєю мовою, бути українцями. Ми повинні жити, боротися й вірити — заради них. Між Микитою та Віталієм ціле покоління, 25 років.  Вони ходили вулицями нашого Дніпра, вони, не вагаючись, пішли захищати Україну і кожного з нас. І саме їхньою кров’ю, кров’ю таких, як вони, захисників і захисниць України, оплачене мирне життя у Дніпрі і в інших тилових містах. Ми маємо пам’ятати їх поіменно, вшановувати і продовжувати їхню справу боротьби за Україну.  

Фото Володимира Федорищева.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Юрію Гайдашу.