ЕКСКЛЮЗИВ Тату, книги й трохи адреналіну: як дніпрянка Аріна Чабан бореться зі стресом і осінньою хандрою

Осінь — пора, коли дні стають коротшими, а думки — глибшими. Багато українців у цей час відчувають емоційне виснаження, особливо під час війни. Але дехто знаходить свій особливий спосіб підтримувати внутрішню рівновагу.

Одна з них — Аріна Чабан, мама двох дітей у декреті з Дніпра. Її рецепт від хандри — книги, татуювання і трохи чорного гумору. Про це розповідає “Наше місто”. 

“Тату — це як терапія, тільки з голкою”

Аріна зізнається: татуювання для неї — це не лише естетика, а справжня антистресова процедура.

“Тату — це просто окремий вид насолоди. Ти лежиш, слухаєш релаксуючу музику і звук машинки, а не ворожого жужащого дрона!”, — каже дніпрянка з посмішкою.

Свіже татуювання Аріни — особливе. Воно присвячене її дітям — Софії та Всеславу. У неї та її чоловіка вже кілька тату, і кожне має свій сенс.

“Для мене це як викид ендорфінів і адреналіну одночасно. Після кожного татуювання ніби легше дихається. Це такий собі емоційний перезапуск.”

“Читати про чужі проблеми цікавіше, ніж переживати власні”

Ще одна любов Аріни — книги. Особливо, як вона каже, із серії “криваві”. Її улюблене місце — книгарня «Є», де вона часто ловить акції.

“Нещодавно зробила закупи — шість книжок на 1600 грн. Там була акція: купуєш три, платиш за дві. Я таке обожнюю!”

Але головне для Аріни — не просто читати, а жити серед книжок. Книги для жінки, це спосіб втечі від тривожних думок.

“Що я далі роблю з книгами після читання? Холю і лелею їх. Купляю їм книжкові полички й ходжу переставляю туди-сюди, щоб мені було красиво. Періодично даю комусь почитати… Відволікаюсь книжками, бо читати про чужі проблеми набагато цікавіше, ніж переживати власні. Бажано, щоб у книжках було побільше крові й насилля — тоді українське здається менш глобальним.”

Зараз дівчина читає серію трилерів, яку називає “вогонь-вогонь”. Книги під назвою “Хірург”. Загалом їх тринадцять. 

“Я вже на третій. Зазвичай не люблю довгі серії, але ця варта кожної сторінки. Це захоплює краще, ніж будь-який серіал!”

Поки одні рятуються какао, ковдрами чи медитацією, Аріна знайшла власну формулу спокою — адреналін, гумор і сторінки, від яких важко відірватися.

“Я мама, я дружина, я людина у війні. Але я хочу жити, сміятися й мати свої маленькі радощі. Тату і книжки — це мої ліки від реальності. Бо якщо не дозволяти собі таких моментів, то згориш зсередини. Головне — знайти те, що тебе реально включає. У мене це запах чорнила і книжковий пил. У когось — квіти, біг, кулінарія. Але без цього ми не виживемо емоційно.”

Також Аріна Чабан дала декілька порад, як на її думку, можна врятуватися від осінньої хандри та депресії. Перша — читайте, навіть якщо немає настрою. Друга — робіть те, що змушує відчути тіло живим та третя — додавайте трохи самоіронії, бо вона працює краще за антидепресанти.