Осіння депресія: чому вона виникає і як дніпрянам з нею боротися

Осінь — пора теплих кольорів і прохолодних ранків, але для багатьох людей цей сезон стає справжнім випробуванням для психіки. З настанням коротких днів, зменшенням сонячного світла, похолоданням і постійним інформаційним тиском війни та економічної нестабільності дедалі частіше дніпряни стикаються із сезонними емоційними розладами — від легкої хандри до справжньої депресії. Але у Дніпрі є ті, хто навчився перетворювати осінню меланхолію на привід для теплих зустрічей і творчих справ. Про це розповідає “Наше місто”. 

Казан, друзі та теплий двір — рецепт гарного настрою від Ігоря Бездільного

Щосуботи в одному з дворів на проспекті Олександра Поля пахне пловом або картоплею з димком. Тут живе наш колега Ігор Бездільний, монтажер медіа-холдингу «Наше місто», який разом із сусідами створив власну традицію — готувати просто неба.

“Ми щосуботи виходимо з сусідами у двір і щось готуємо. У мене є казан, піч — і ми кожного разу вигадуємо щось новеньке. Був день борщу, потім смажили картоплю, тепер тушкуємо. Так і відпочиваємо,” — розповідає Ігор.

Ця традиція, каже чоловік, народилася ще до війни, але з початком повномасштабного вторгнення все стихло. Тепер же — навпаки, знову ожило.

“Потім ми роздружилися, стали виходити. Раз просто заварили чаю, винесли проектор і дивилися фільм на вулиці. І зрозуміли — це кайф! Коли світла стає менше, коли дні короткі, такі зустрічі рятують. Хочеться вийти, поспілкуватися, відірватися від рутини”.

Для Ігоря кулінарія — не просто хобі, а справжній спосіб “перемикатися” після роботи. Особливо зараз, у похмурі дні, коли хочеться лише загорнутися під ковдру та лежати, приготування колоритних та смачних страв для Ігоря справжній ковток енергії та настрою. 

“Я монтажер, увесь день за монітором. А коли приходжу додому і починаю готувати — мозок перемикається. Це не навантаження, це відпочинок. Це мій спосіб не впадати в осінню апатію”.

Трохи ниток, трохи терпіння — і світ стає яскравішим

Дніпрянка Оксана Сухоніс, викладачка української мови та літератури в гімназії №46, знаходить натхнення у вишивці. Для неї це не просто мистецтво — це медитація, терапія і спосіб триматися під час війни.

“Традиції оживають у вишивці! Трохи ниток, трохи терпіння — і цілий світ у кожній картині”, — каже Оксана.

Вона обирає фрагменти старовинних рушників або зображення пташок, щоб зберігати автентичність української культури. Але її хобі має ще одну важливу місію — допомогу ЗСУ.

“Багато моїх робіт продали на аукціонах у Нідерландах. Кошти передали волонтерам на підтримку наших військових. Це додало сенсу моїй творчості. Вишивка для мене — антистрес, спосіб побороти осінню депресію. Хоча, якщо живеш у країні, де триває війна, депресія вже не має сезонності. Морально важко всім, тому треба шукати вихід”.

У вільний час Оксана створює маленькі картини, а в її кабінеті — власна вишита галерея.

“Я люблю вишивати український алфавіт. Деякі роботи живуть у моєму кабінеті — вони додають кольору й тепла. Вишиваю під якийсь серіал, а поруч муркотять три мої коти. Ось такий набір для зняття депресії!”

Війна, невизначеність і постійна тривога

Психічне здоров’я дніпрян нині перебуває під потужним впливом зовнішніх факторів — війни, економічної нестабільності, тривалої невизначеності.
Клінічна психологиня поліклініки №9 Світлана Орлова пояснює:

“Війна і економічна нестабільність створюють хронічний стресовий фон. Люди живуть у стані тривоги за близьких, матеріальної невпевненості, і це виснажує нервову систему, погіршує сон, підвищує рівень тривожності. Коли психіка довго перебуває в такому стані, виникають депресивні прояви або емоційне вигорання”.

За словами фахівчині, саме цей затяжний стрес стає ґрунтом, на якому особливо легко проростає осіння депресія.

Осіння хандра чи клінічна депресія?

Світлана Орлова наголошує — ці два поняття не варто плутати:

“Осіння хандра — це тимчасовий спад настрою, який минає самостійно, коли людина відновлює свій ресурс. Комусь достатньо чашки кави, комусь спілкування з другом, прогулянки чи улюбленого фільму. А от клінічна депресія — це вже захворювання, що має біохімічні та психологічні причини. Вона триває довше, порушує повсякденне життя, супроводжується почуттям безнадії, іноді суїцидальними думками. Тут уже потрібна допомога психотерапевта або психіатра.”

Як боротися з вигоранням і сезонною депресією

Фахівчиня радить розпочинати з базових речей — сну, харчування, руху і режиму дня.

“Це має бути щось, що ви можете контролювати. Коли навколо багато хаосу, важливо відчувати хоча б мінімальний контроль — це заземлює. Відновлюйте баланс між роботою і відпочинком, дозвольте собі паузи, не уникайте спілкування з близькими. А якщо стан триває більше двох тижнів, з’являються сльози, апатія, безнадія — час звернутися до психолога або психіатра,” — каже Орлова.

Важливо не забувати про маленькі ритуали радості — теплий чай, хобі, прогулянки, волонтерство. Вони допомагають відчути себе потрібним і повертають відчуття сенсу.

Однією з головних причин осінньої депресії фахівці називають нестачу сонячного світла. Психологиня пояснює:

“Коли мало сонця, організм виробляє менше серотоніну — гормону радості. Через це ми відчуваємо втому, пригніченість, сонливість. Тому важливо якнайбільше бувати на вулиці, а в похмурі дні — створювати додаткове штучне освітлення вдома. Світло — це обов’язковий супутник у сірі осінні дні”.

Природа — найкращий психотерапевт

Начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології Василь Гринчак погоджується: навіть погода може впливати на наш емоційний стан. Зміни атмосферного тиску, нестача сонця, дощові дні — усе це позначається на самопочутті. Але він ділиться своїм власним рецептом:

“Коли відчуваю пригніченість — іду на природу. Рибалка, запах соснового лісу, шелест листя, звуки птахів — це мене заспокоює. Навіть у дощ можна гуляти й отримувати задоволення. Природа лікує, якщо ми дозволяємо їй це робити”.

Василь Гринчак додає, що цього року осінь у Дніпрі буде теплішою та сухішою, тож містяни зможуть довше насолоджуватися природою і сонячними днями — а це також позитивно вплине на психоемоційний стан.

“Осінь — не вирок, — каже Світлана Орлова. — Це лише пора, коли варто уважніше прислухатися до себе, дбати про свій ресурс і не забувати: навіть у найсіріший день можна запалити своє світло”.

Чому приходить апатія та як знайти в собі ресурс — поради психологині Оксани Дон

Осінь — це пора контрастів. Для когось вона — час гарячого чаю, яскравого листя та домашнього затишку, а для когось — сезон апатії, втоми й відчуття безсилля. Усе частіше люди говорять про осінню депресію або осінню хандру. Психологиня Оксана Дон пояснює, що відбувається з нашим психоемоційним станом восени і як допомогти собі прожити цей період м’якше.

“Осінь — чудова пора, наповнена фарбами і теплом. Але водночас — це час, коли ми природно уповільнюємося. Літом ми живемо активно, подорожуємо, відпочиваємо, відчуваємо рух і сонце. А восени день коротшає, стає менше світла, і наш організм ніби переходить у режим економії енергії. Людина починає більше розмірковувати, занурюватися в думки, часто не найпозитивніші”.

Психіка реагує на зміну темпу життя, зниження активності та світлового дня. Зовнішній спокій може викликати внутрішнє занепокоєння, відчуття втрати контролю та навіть смуток.

Сучасна реальність в Україні додає до сезонного емоційного спаду додатковий рівень стресу.

“Ми живемо в умовах війни. Люди мимоволі починають думати: як ми переживемо зиму, що буде з роботою, з електрикою, як дістатися кудись, якщо знову будуть блекаути. Це постійне напруження, яке восени стає особливо відчутним, коли навколо менше сонця, більше тиші й часу на роздуми”, — пояснює Оксана Дон.

Через дефіцит сонячного світла знижується вироблення серотоніну — гормону радості, і це безпосередньо впливає на наш настрій. Саме тому восени люди частіше скаржаться на втому, апатію, втрату інтересу до звичних речей.

Перші ознаки осінньої хандри

Психологиня радить уважно прислухатися до себе та близьких.

“Перші сигнали — це коли людина каже: “Я нічого не хочу, мені нічого не цікаво”. З’являється апатія, відсутність бажання діяти, навіть рутинні справи здаються важкими. Людина перестає отримувати задоволення від їжі, спілкування, хобі. Або навпаки стає метушливою — хапається за все, але не доводить справи до кінця. Це теж форма внутрішньої втоми”, — каже Оксана Дон.

Ще один тривожний дзвіночок — втрата відчуття сенсу: коли здається, що все сіре, рутинне, безцільне. Такі стани не варто ігнорувати, бо саме з них починаються депресивні розлади.

Як допомогти собі: поради психологів

1. Більше природи — більше ресурсу: 

Найкраща терапія — природа. Вона показує нам, що зміни природні: листя змінює колір, падає, але це теж частина циклу життя. Гуляйте, ловіть сонячні промені, слухайте шелест листя, дихайте ароматами осені. Це наповнює ресурсом і заспокоює. Оксана радить заземлюватися через природу: ходити парком, гуляти з тваринами, просто дозволити собі зупинитися й зробити кілька глибоких вдихів.

2. Підтримуйте зв’язок із тілом:

Наше тіло — перше, що реагує на емоційне виснаження. Тому важливо підтримувати рухливість: легкі вправи вдома, йога, прогулянки. Навіть три присідання вранці — це вже крок до відновлення контакту з тілом.

3. Додавайте яскравості в життя:

Осінь — не означає сірість. Наповнюйте себе кольором: через їжу, одяг, музику. Яскраві овочі, мандарини, апельсини — це не лише смак, а й візуальний стимул для психіки.

4. Не ізолюйтеся — спілкуйтеся:

Осінь — чудовий час для соціальних активностей: майстер-класи, лекції, зустрічі з друзями. Бути серед людей — це профілактика самотності, яка часто поглиблює депресію.

5. Мрії і плани — проти апатії:

Коли з’являється відчуття застою — плануйте майбутнє. Це може бути щось просте: ідея проєкту, мрія про подорож, хобі, яке ви давно відкладали. Планування повертає відчуття контролю й сенсу.

6. Дозвольте собі спокій:

Осінь — час уповільнення, і це нормально. Дозвольте собі чашку какао ввечері, улюблений фільм, теплу ковдру. Це не лінь — це турбота про себе. Ми накопичуємо енергію, щоб прожити зиму стабільно.

Психологи наголошують: не можна чекати, поки стан мине сам. Якщо відчуваєте виснаження, апатію, відсутність радості — дайте собі право на допомогу. Війна, тривалі стреси, короткий день — усе це випробування, які неможливо пройти самотужки. Осіння хандра — не ознака слабкості, а природна реакція психіки на зміну ритму життя. Головне — не залишатися в цьому стані надовго, а допомогти собі поступово відновити ресурс.

“Людині важливо дозволяти собі відпочинок і позитивні емоції. Коли ми слухаємо себе, дбаємо про своє тіло, спілкуємось і знаходимо маленькі радощі, то осінь перестає бути депресивною, — каже Оксана Дон. — Вона стає часом переосмислення, тепла і внутрішнього спокою”.

Фото: Валерій Кравченко