ЕКСКЛЮЗИВ Комфорт для власників та хвостатих пасажирів: в Україні затверджено нові правила перевезення тварин

У липні цього року встановлено чіткі правила перевезення тварин у поїздах та автобусах. Передбачається, що подорожі з улюбленцями стали комфортнішими як для власників, так і для хвостатих пасажирів. Свою думку щодо транспортних нововведень сайту «Наше місто» висловили власники собак і котів із Дніпра.

У чому суть нових правил

Для всіх домашніх тварин обов’язковою є наявність ветеринарного документа, який засвідчує стан здоров’я тварини. Без цього документа перевізник взагалі має право відмовити в перевезенні. Нові правила визначають умови перевезення тварин в автобусах залежно від їхнього розміру:

• – Тварини вагою до 10 кг — собаки, коти, декоративні птахи, гризуни — повинні перевозитися в спеціальних контейнерах, клітках або сумках із абсорбівним дном. Таку тварину дозволяється тримати на руках, під сидінням або на окремому місці за умови викупу цього місця за тарифом дорослого пасажира.

• – Собаки вагою від 10 до 45 кг перевозяться лише в наморднику та на повідку. Пасажир зобов’язаний викупити всі сусідні місця в одному ряду та розмістити тварину на підлозі на спеціальній підстилці. Використання сидіння для розміщення тварини заборонено. Одночасно в салоні дозволяється перевозити не більше однієї домашньої тварини або двох, якщо їх супроводжує одна людина.

• – Собаки вагою понад 45 кг можуть перевозитися лише відповідно до окремих умов перевізника на спеціально обладнаному транспорті.

Собаки-поводирі, які супроводжують осіб з інвалідністю, перевозяться безплатно, без викупу місць, у наморднику та на короткому повідку — поруч із людиною, яку супроводжують. 

У поїздах маленькі тварини та декоративні птахи повинні подорожувати в переносках, а власники несуть відповідальність за їхній комфорт і безпеку під час поїздки. За новими правилами, великі собаки, зростом понад 45 см у холці, можуть подорожувати у всіх типах вагонів. Обов’язковою умовою є наявність квитка для тварини, намордника, повідка та чинного ветеринарного документа. У купе, спальних вагонах класу люкс і вагонах міжнародного призначення RIC необхідно викупити всі місця в купе. 

Максимально допустима кількість тварин у таких вагонах — дві особини. У швидкісних поїздах «Інтерсіті+» власникам великих собак також радять викупити весь ряд місць, де розташований пасажир, а тварини повинні перебувати на підлозі поруч із власником або під сидінням. Маленькі тварини: коти, собаки дрібних порід, до 45 см у холці, декоративні птахи та інші маленькі домашні тварини подорожують у переносках. Для них викуп ряду чи купе не обов’язковий, однак їм заборонено сидіти на місцях для пасажирів або лежати на постільній білизні.

Для улюбленця подорож — не задоволення, а стрес

Ще до введення нових правил  більшість власників собак і котів намагалися зробити спільні подорожі комфортними та безпечними. Власники великих собак без нагадувань повністю викупляли місця в купе. І всі були задоволені. Люди раділи своїм чотирилапим улюбленцям, а ті, у більшості випадків, поводилися гідно: не гавкали й не вили без причини. 

Але це було раніше. Сьогодні, коли люди й тварини засинають і прокидаються під виття сирен, будь-яка поїздка — подвійний стрес. Нерви на межі! До того ж платити за додаткові місця проблематично. З квитками й так напружено. Ну і, зрозуміло, дорого. Тож чи потрібні нові правила саме зараз?

— Від війни страждають усі, — констатує ветеринарна лікарка Ксенія Брагінська. — Вибухи важко переживають практично всі коти й собаки дрібних порід. Звісно, усе індивідуально. Але навіть найспокійніша тварина після обстрілів, ракетних і шахедних атак боїться всього на світі. А тут ще й поїздка. Нове випробування! Тому краще улюбленців зайвий раз не дратувати. Тварини дуже переживають, якщо їх перевозять у тісних умовах. Якщо вони сидять у закритих клітках і не бачать господарів, дуже сильно стресують. Багато разів бачила, як у вагонах «Інтерсіті+» викупали сусіднє місце, щоб посадити туди свою кішку. Це правильно!

 Звісно, необхідно думати не лише про своїх улюбленців, а й про сусідів-пасажирів.

 

— У людей може бути алергія на собак чи котів, — пояснює ветеринарка. — Тож нові правила абсолютно логічні. Це просто здоровий глузд. Щодо економічної складової, то тут також усе очевидно. Коли, наприклад, купуєш машину, розумієш, що доведеться витрачатися на бензин. Так і коли заводиш домашніх улюбленців, зважте всі за і проти та подумайте про неминучі витрати. До речі, після стресових перевезень господарі котів і собак часто купують для них заспокійливі препарати. Це також витрати.

Алергію на тварин ніхто не скасовував

У тривожний ковідний рік у сім’ї нашої колеги Олени Шевченко з’явився Юккі — симпатичний цуцик чихуахуа, від якого в усіх домочадців покращувався настрій. Власне, той рік Олені запам’ятався появою домашнього улюбленця.

— Це просто маленьке диво! — розповідає дніпрянка. — Розумний, відданий і слухняний. Його одразу всі полюбили. Тепер без нього нікуди. У всі подорожі та поїздки беремо нашого хлопчика з собою. Навіть невелику розлуку йому важко переживати. Коли купували квитки на поїзд, вказували, що їдемо з собачкою. Доплачували невелику суму, але окремого квитка для Юккі не передбачалося. Про всяк випадок брали з собою переноску. А так він їхав, як звичайний пасажир, тільки чотирилапий. На ніч брала його до себе на полицю. Звісно, Юккі хвилювався. Зрозуміло. Якісь дивні звуки: стукають колеса, щось скрипить, шипить. Тож часом пульс у нашого улюбленця зашкалював. 

На думку Олени, нові правила перевезення тварин цілком обґрунтовані. І річ не лише в розмірах улюбленців. 

— Звісно, маленька собачка, як наш 4-кілограмовий Юккі, не становить жодної загрози, але ми не знаємо наших сусідів по купе, — зазначає співрозмовниця. — У когось може бути фобія чи алергія на тварин. Собака може просто налякати дитину або забруднити одяг. У будь-якому разі потрібна переноска. Одного разу ми летіли з Юккі в літаку, я взяла його на руки, і все було б нічого. Але тут пасажир попереду, іноземець, повертається й каже, що в нього сильна алергія на собак. Просто задихається. Я пересадила песика в переноску й поставила її під ноги. А що робити! Ну а коли перевозять великих тварин, однозначно треба суворо дотримуватися інструкцій: викуповувати всі місця поруч. І намордник для собак також потрібен. Так краще і для собак, і для людей.

Від спеки та задухи пес ледь не вистрибнув у вікно

На початку повномасштабної війни дніпровська журналістка Дарія Деобальд в одному з перших евакуаційних поїздів виїхала за кордон. Із Дніпра Даша виїжджала разом із домашньою улюбленицею Асею.

— Собака серйозний — французький бульдог, але ніхто про неї не питав, — розповідає колега. — Собака і собака. Там така метушня була. Тиснява. По 20 осіб у купе. Тож із Асею жодних проблем не виникло. Але мені треба було їхати далі — до Ірландії. Тут і почалися труднощі. В Ірландії запропонували окреме житло, і треба було терміново летіти. На літак нашого бульдожку не пустили: у багаж собак не беруть, а для ручної поклажі вона важка — разом із переноскою 12 кілограмів. Тож довелося її через волонтерів переправити до мого дядька в Німеччину. Потім був спанієль, а ще Елвіс — коллі, хлопчик. З ними вже в громадському транспорті не їздили.

Загалом в острівній державі до домашніх улюбленців ставляться суворо.

 — В Ірландії собак і котів узагалі не можна перевозити в громадському транспорті, — продовжує розповідь Дарія. — Не важливо, є намордник чи ні. Навіть у переносці не завжди дозволяють. Тільки на своїй машині. Але й тут є нюанси. У нас був хетчбек, і Елвіс у багажному відсіку вільно розміщався. У нього там був свій будиночок. Особистий простір. А коли з’явився седан, песика саджали на переднє сидіння. Тут було менше місця й свободи. Одного разу від спеки та задухи Елвіс ледь не вистрибнув у вікно автомобіля. Стрес!

У керівниці пошуково-рятувального загону «Команда Азарт» Любові Тарасенко чималий досвід перевезення собак.

 

— Безумовно, у тварини під час перевезення має бути свій простір, — розповідає кінологиня. — А то ж хтось наступить на собаку, ненароком зачепить ногою, а їй страшно. Вона може в цей момент або злякатися, або, навпаки, проявити агресію. Тому краще, звісно, коли викуповується додаткове місце, і ще плюс на цьому місці стоїть боксик, рідний будиночок тварини. 

Своїх улюбленців керівниця пошуково-рятувального загону перевозить здебільшого на машині. Тут також є свої правила.

 

— Мої бельгійські вівчарки на змагання та інші заходи їздять на машині, — зазначає Любов Тарасенко. — Для безпеки собаки й водія тварина в машині має перебувати в боксі або бути зафіксованою спеціальним ременем. Інакше в нестандартній ситуації собака може опинитися на голові пасажира чи водія. Нічого доброго! 

Фото Валерія Кравченка та спікерів