ЕКСКЛЮЗИВ У Дніпровському заповіднику помітили «двійника чупакабри»

У нульових майже справжню чупакабру виявили неподалік від Дніпра. Зоологи встановили, що моторошне страхіття – виснажений і хворий єнотоподібний собака. Таку ж тварину, тільки цілком вгодовану і на вигляд здорову, помітили співробітники природного заповідника «Дніпровсько-Орельський». Про особливості цього виду розповість «Наше місто».

Незважаючи на те, що цей хижак (його ще називають уссурійський єнот або єнотка) з’явився в Україні в середині минулого століття, зустрічається він досить рідко і репутація у нього незавидна.

– Єнотоподібного собаку завезли до нас з Далекого Сходу ще в 1950-ті роки, – розповідає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орлинський». – Передбачалося, що місцеве населення буде полювати на нього і отримувати більш-менш якісне і недороге хутро. Але цього не сталося. За все життя знав тільки одну людину, яка мала шапку з хутра цієї тварини. Один з мисливців підстрелив двох-трьох єноток і зробив з них шапку. А взагалі репутація у єнотоподібного собаки ще та. Він не полює ні на зайців, ні на косуль. Цей представник псових такий собі «пилосос». Виїдає всю дрібницю.  Може жерти і черв’яків, і жаб, і змій, і ящірок, і кладки птахів. Особливо, якщо вони на землі. Ось цих земних пташенят підбирає. Дуже часто любить лазити по колоніях водно-болотних птахів. Таким чином завдає шкоди рідкісним, червонокнижним видам.

 

Втім, через рідкість уссурійського єнота шкода від нього не найбільша. Присутність цього хижака в заповіднику не дуже радує зоологів. Але заповідник на те і заповідник, щоб охороняти всіх представників фауни.

– Ця молода особина вирішила переплисти протоку, потрапила на очі нашим інспекторам, – резюмує зоолог. – Вид у нас нечисленний. Взагалі у нас замало лісів і шикарних водно-болотних угідь, де енотоподібний собака могла б розгулятися. І в заповіднику його теж небагато.

Раніше ми писали про те, що в Дніпрі помітили унікальних метеликів-орденоносців.

Фото Валерія Кравченка, заповідника “Дніпровсько-Орільський”, Вікіпедії